ПРИКОЛИ

06.10.2011

Дивлюся програму «У світі тварин»: на березі, на скелях розвалилися у великих кількостях туші вгодованих пофігістичних особин, які безладно кричать і кивають головами, тупо дивлячись на фігуру ватажка. Перемикаю на інший канал — те ж саме: засідання парламенту.

* * *

Дочка дзвонить матері і скаржиться:

— Мамо, цей невдячний чоловік не хоче їсти гречку!

— Доню, а ти розкажи йому, як ти старалася, коли її варила...

— Оп–па, так її варити треба ?!..

* * *

Один раз на рік і палиця стріляє. Правильно підгадавши момент, івано–франківські селяни збили зі смереки супутник «Роскосмоса».

* * *

Лікар заходить у палату, сідає на ліжко до хворого і по–батьківськи запитує:

— Ну, голубе, і що у вас болить?

Хворий (крізь зуби):

— Нога, на якій ви сидите...

* * *

Алкаш набухався до чортиків, заснув мертвим сном і проспав кінець світу. Прокидається, виходить на вулицю — небо чорне, навколо нікого, жодної душі, зате всі магазини відчинені, на полицях — тисячі пляшок спиртного...

— Значить, все–таки в рай...

* * *

— Любиш мене — люби і мої недоліки.

— А може, вошей все–таки витравимо?..

* * *

Я на чорний день не відкладаю. Я на нього просто кладу.