Як продавалася сталь

      Минулого тижня фракції «Нашої України», БЮТі, Комуністичної та Соціалістичної партії вкотре зробили спробу заблокувати продаж найбільшого металургійного гіганта України — ВАТ «Криворіжсталь». Вкотре спроба виявилася невдалою. Бiльшiсть депутатiв навіть не вважали за потрібне виносити цю проблему на голосування. Отже, приватизації бути? До речі, учора добіг останній термін подання заявок на участь у конкурсі за право заволодіти 93,02 відсотками акцій (які поки що належать державі). Тепер долю промислового гіганта вирішуватимуть гроші: хто з учасників аукціону заплатить більше — тому й карти в руки. На аргумент голови парламентської комісiї з питань приватизації Валентини Семенюк стосовно того, що зараз комбінат працює на благо Вітчизни, голова Фонду державного майна Михайло Чечетов твердо апелював тим, що гарно працювати в нашій країні — економічно недоцільно. «Я кажу, Валентино Петрівно, в СРСР усі підприємства були прибутковими, але економіка, що базувалася на державній власності, була неконкурентоздатною ринковій, тому ми програли головну битву ринковій економіці», — зауважував він пiд час дискусії на «5 каналі». Отже, виходить, аби підприємство працювало прибутково (лише невідомо для кого саме), його, виявляється, необхідно продати з молотка.

Перше штормове попередження

      «Ми навчились працювати в умовах жорстких політичних штормів, — наголосив головний «приватизатор» країни Михайло Чечетов. — Але те, що відбувається з Криворіжсталлю — це не політичний шторм, це політичне цунамі». Дійсно, гірничо-металургійний комбінат, який має власну сировинну базу, коксохімічний завод та металургійне виробництво, не може не приваблювати інвесторів. Тому із оголошенням конкурсу на продаж закордонні та вітчизняні бажаючі прибрати до рук підприємство злетілись на Дніпропетровщину як мухи на мед. За інформацією ФДМУ, зараз на Криворіжсталь претендують більше десятка закордонних та вітчизняних компаній різної форми власності. «Звичайно, переможе той, хто заплатить більше грошей», — стверджує голова ФДМУ Михайло Чечетов. Проте, окрім власне фінансового боку справи (стартова ціна підприємства — три мільярди 806 мільйонів гривень), існує безліч нюансів. Так, за умовами конкурсу, покупець має погасити всі заборгованості по кредитах, що надані під гарантії уряду до кінця поточного року, реконструювати виробництво у технічному плані, впровадити нові сучасні технології, забезпечити видатки на охорону праці, не менші за піввідсотка річної реалізації, здiйснити комплекс заходiв щодо охорони довкілля та інше. Щодо кваліфікаційних вимог до учасників конкурсу, протягом трьох останніх років підприємство—потенційний покупець має вести беззбиткову діяльність з виробництва прокату чорних металів в обсязі, не меншому за два мільйони тонн за рік, займатися протягом останніх трьох років (два останніх — без збитків) виробництвом та реалізацією сировини (а саме коксу), що використовується для виробництва прокату чорних металів обсягом мільйон тонн за рік, протягом того ж періоду виробляти основної продукції обсягом 200 тисяч тонн за рік. Умови, по суті, не складні, особливо для великих корпорацій, які об'єдналися з метою придбати Криворіжсталь. І все було б добре, якби не додаткові умови для участі в конкурсі. Так, компанії, які кинули оком на меткомбінат, повинні мати досвід протягом останніх трьох років з виробництва та реалізації українського коксу в обсязі, не меншому за мільйон тонн за рік. У цій останній умові закордонні компанії й бачать найбільшу пастку. Адже неозброєним оком видно, що неукраїнська компанія не може реалізувати, а тим більше виробляти саме український кокс.

Іноземцям вхід не заборонений, але й не бажаний

      Умови приватизаційного конкурсу закордонні компанії, м'яко кажучи, не влаштовують. На непрозору приватизацію в Україні починаються нарікання з боку потенційних покупців. А деякі з них дуже і дуже солідні. Першою на особливості національної приватизації прилюдно поскаржилась інтернаціональна компанія  LNM Group. За два тижні після кинутого гасла про продаж металургійного гіганта друга в світі за обсягами виробництва LNM Group об'єдналась у концорціум із компанією US Steel спеціально для приватизації Криворіжсталі. Здавалось би, компанія, яка придбала 13 об'єктів по всьому світу (і за цим показником є найуспішнішою), в тому числі в Центральній та Східній Європі, Чехії, Румунії, Казахстані, має об'єкти на всіх континентах, окрім Австралії, фінансовий оборот якої — 17 мільярдів доларів та ще три мільярди щорічного прибутку, не може мати проблем із країною, річний бюджет якої менший за статутний капітал цiєї фiрми. Проте у нашій країні можливо й не таке. Як розказала в інтерв'ю «УМ» менеджер зi зв'язків LNM Нікола Девідсон, керівництво консорціуму LNM Group і US Steel серйозно зацікавилося придбанням чергової металургійної «точки», проте, прочитавши вельми дивні додаткові умови, зрозуміло, що «не світить». «Сама структура тендера побудована на користь внутрішнього учасника, — обурюється Нікола Девідсон. — Тут говориться, що компанія повинна виробляти в Україні один мільйон тонн коксу. Як консорціум ми виробляємо 60 мільйонів тонн сталі та 20 мільйонів коксу по всьому світу. Ми вважаємо, це демонструє силу нашої пропозиції». Представники компанії наголошують на тому, що хочуть брати участь у справедливому тендері, чого в Україні, на жаль, не спостерігається. За словами помічника президента LNM Франка Паннера, таким чином ФДМУ вдалося «обламати» ще кілька іноземних підприємств, зацікавлених у Криворіжсталі. Наприклад, російську «Северсталь» разом із концерном Arcelor та індійську Tata Steel. «Ми брали участь у приватизації майже в усьому світі й ніде такого не бачили», — нарікає пані Нікола.

Умовні умови для своїх

      Представники компанії дипломатично погодилися з тим, що в Україні процес приватизації не є економічним, як це має бути і є в усіх цивілізованих країнах, вiн залежний вiд полiтики. Тим часом в українському уряді умови приватизації вважають ні в якому разі не дискримінаційними, а всього лише патріотичними. Принаймні у цьому запевняє міністр промислової політики Олександр Неустроєв. «Вимоги до інвестора прописуємо не для того, аби прийшло якомога більше інвесторів, а для того, щоб було краще комбінату», — цитує міністра «Інтерфакс-Україна». Також Олександр Неустроєв зауважив, що із продажем комбінату держава явно запізнилась, адже, якби його «зіпхнули» хоча б півроку тому, на піку попиту на металопродукцію, продати його можна було б значно дорожче. При цьому він наголосив, що приватизація проводиться ні в якому разі не «під когось», а задля залучення до комбінату «професійно працюючих на ринку сировини, коксу і металу інвесторів, які можуть забезпечити довгостроковий розвиток підприємства». «Це не те, що сьогодні інвестор зайшов і одразу вивів підприємство на стійку траєкторію, — підтверджує його слова Михайло Чечетов. — Це інвестиції не те що багатомісячні, це багаторічні інвестиції». Іноземці пропонували Криворіжсталі саме це, проте з ФДМУ досі не порозумілися. За словами Ніколи Девідсон, LNM пропонує досвід керування підприємствами такого масштабу, передачу технологій, введеня ноу-хау щодо поліпшення якості продукції, перехід на дорожчу продукцію, роботу не тільки на експорт, а й на внутрішній ринок.

      «Умови сформовані конкурсною комісією так, що ми максимально впевнені в майбутньому цього підприємства, — стверджує Михайло Чечетов. — Може увійти інвестор, який дійсно не новачок на цьому ринку, знає технологію, знає металургійне виробництво, знає ринки і може забезпечити перспективу розвитку підприємства і рішення цілого блоку соціальних питань». А комуністи, які виступали ініціаторами блокування продажу Криворіжсталі, навіть знають ім'я того самого суперінвестора, на якого натякав головний спеціаліст із приватизації. Голова парламентської комісiї з питань приватизації Валентина Семенюк вважає, що результат псевдоаукціону відомий до його початку — переможцем стане промислово-фінансовий консорціум «Інвестиційно-металургійний союз». Під такою заплутаною назвою насправді ховаються дніпропетровська корпорація «Інтерпайп» та донецька System Capital Management, контрольовані Віктором Пінчуком та Рiнатом Ахметовим. Має місце і надто дивний збіг обставин: у квітні, ще до офіційного оголошення про продаж Криворіжсталі, цi компанії отримали дозвіл від Антимонопольного комітету України на «акт злуки».

Продавати не можна чекати

      Тодi як закордонні компанії заявляють про очевидне порушення їхніх прав, народні депутати з опозиційних фракцій кажуть про порушення прав усіх українських громадян. Так, голова Бюджетного комітету Петро Порошенко вважає, що проблема приватизації Криворіжсталі полягає не лише в тому, що бюджет втрачає мільярди гривень (адже гроші від приватизації будуть закладені тільки в бюджет одного року). «Проблема приватизації Криворіжсталі також у тому, що цей процес відбувається з кричущими порушеннями законодавства, — каже він. — Громадян України позбавили їхнього конституційного права, адже кожен громадянин має законне право подати заявку на конкурс, взяти участь в конкурсі і стати акціонером комбінату «Криворіжсталь». Іще один дивний збіг: металургійний гігант — ласий шматок економіки держави — виставили на продаж саме перед президентськими виборами. Отже, хтось побоюється того, що після виборів (у залежності від результату) прикупити завод більше не випаде нагоди.

      «Аналогiв такого в Україні ще не було. Але як би не хотілось комусь, і як би море не штормило, я як капітан цього приватизаційного корабля веду його твердим курсом у фарватері загальнодержавних інтересів. Я маю на увазі приватизаційний корабель, що називається «Криворіжсталь», — сказав як завжди образно поетичний Михайло Чечетов.

      Тим часом опозиційні фракції — противники приватизації — не збираються опускати руки. За інформацією «УМ», «Наша Україна», БЮТ, комуністи та соціалісти мають наміри порушувати це питання знову і знову. У п'ятницю фракція блоку БЮТ вимагала ввести мораторій на проведення приватизації до президентських виборів. Народний депутат Олександр Турчинов із парламентської трибуни закликав депутатів не підтримувати «злочинні наміри влади». А член фракції комуністів Віктор Борщевський запропонував підтримати акцію протесту проти приватизації Криворіжсталі. «Тільки так ми можемо добитись того, аби цей злочинний акт не відбувся», — сказав він. А час є доти, доки не розпочався аукціон. «Нам не треба допомагати, нам заважати не потрібно, — тонко натякнув на дії опозиції Чечетов. — А Фонд зробить свою справу в інтересах держави». Утiм поки що вона вирiшується в інтересах окремих громадян.

      Комбінат є 26-м у світі за виробництвом сталі (7 мільйонів тонн на рік). Загальна кількість працюючих — 54 тисячі чоловік. Головна конкурентна перевага — наявність власних потужностей із виробництва залізорудної сировини та коксу.

Криворіжсталь «у розрізі»:

Сировинний комплекс:

Агломераційне виробництво — 8,1 мільйона тонн за рік

Коксохімічне виробництво — 2,854 мільйона тонн коксу за рік

Основне виробництво:

Шість доменних печей — 10,6 мільйона тонн чавуну за рік

Сталеплавильне виробництво — 5 мільйонів тонн за рік

Прокатне виробництво:

Основна продукція — арматура, катанка, профільний прокат, чавун