Юрій КОСТЕНКО: «Наша Україна» погодила текст коаліційної угоди з Блоком Юлії Тимошенко

08.06.2004
Юрій КОСТЕНКО: «Наша Україна» погодила текст коаліційної угоди з Блоком Юлії Тимошенко

Юрій Костенко. (Фото Анатолія МЕДЗИКА.)

      Президентська виборча кампанія, яка стартує з 2 липня, залишає все менше часу для роздумів політикам, які, як студенти, звикли відкладати найважливішу роботу на останню ніч. Усвідомлюючи, що чекати більше нікуди, блок Віктора Ющенка впритул підійшов до найголовнішого — підписання угоди про коаліцію демократичних сил. Як стверджує народний депутат Юрій Костенко, голова Української народної партії та перший заступник голови фракції, «Наша Україна» повністю узгодила принципи та формат коаліційної співпраці з Блоком Юлії Тимошенко і продовжує аналогічні переговори з соціалістами. Чи виллється це в стійку дружбу і співробітництво в рамках «двійки» чи навіть «трійки», коли угода може бути підписана, чи поповнять ряди «Нашої України» нові депутати — це ми вирішили з'ясувати у Юрія Івановича детальніше.

 

«Лідерство в АПУ потрібне Литвину, щоб боротися за посаду спікера після президентських виборів»

      — Зараз у парламенті триває розвал і перегрупування фракцій більшості. На ваш погляд, яка мета цього процесу?

      — Традиційно перед президентськими виборами у Верховній Раді йде перегрупування політичних сил, але сьогодні це відбувається більш рельєфно, бо демократична опозиція має реальні шанси на перемогу. Те, що утворюються нові політичні групи, що фактично ліквідована парламентсько-урядова коаліція, свідчить, що почалося формування нової парламентської більшості, яка існуватиме після президентської кампанії.

      — Але складається враження, що розпад ініціювала сама влада...

      — На мій погляд, без Адміністрації Президента руйнування парламентсько-урядової коаліції було б неможливим. Це є свідченням того, що АП розігрує свої політичні сценарії президентської кампанії. І з цих сценаріїв поки що не можна однозначно стверджувати, що Віктор Янукович буде єдиним кандидатом від влади...

      Другий аспект пов'язаний із поведінкою самих депутатів, у першу чергу мажоритарників. Вони створюють політичні групи з прицілом входження у майбутню парламентсько-урядову коаліцію. У своїх симпатіях мажоритарники більше орієнтуються на представника блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка — це видно з голосувань. Бо в регіонах, які представляють ці депутати, кандидатура Ющенка не просто сприймається — іде чіткий сигнал знизу, що народ голосуватиме за Ющенка.

      — Ви говорите про нову, післявиборчу, більшість. Як людина, яка в «Нашій Україні» відповідає за переговорний процес, в тому числi й з «більшовиками», скажіть, ваша фракція поповниться новими депутатами?

      — Зараз ні. Нова більшість не буде утворена. Незважаючи на те, що дехто стверджує, ніби «Наша Україна» ініціює формування нової більшості. Це — неправда. До завершення президентських виборів цього робити не варто. Зараз лише можна говорити про тактичні речі. Наприклад, голосування по Мукачеву показало, що через роботу з депутатськими фракціями, які були в більшості, можна досягти потрібного результату. Але не тiльки це. Нова бiльшiсть має чiтко визначитися щодо своїх прiоритетiв — полiтреформа, економiчнi та соцiальнi програми. Усi цi речi доцiльно обговорювати вже зараз, аби одразу ж пiсля нашої перемоги починати дiяти.

      — На цьому тижні планується з'їзд Аграрної партії, де, як очікують, Володимир Литвин нарешті визнає, що він є членом АПУ і стане її лідером. Як партійний спікер вплине на ситуацію в Раді?

      — Думаю, це лише підтвердження моїх попередніх слів. Лідерство в АПУ дозволить Литвину боротися за своє місце спікера після президентської кампанії. Щодо нього як потенційного кандидата від влади на посаду Президента, то в мене є сумніви. Навіть на чолі такої «потужної» партії, як Аграрна, в Литвина шанси малі.

«Коалiцiя почала формування знизу»

       — Ви раніше заявляли, що «НУ» майже погодила угоду про створення коаліції демократичних сил під єдиного кандидата в президенти. Чому її досі не підписано?

      — У минулу середу ми провели переговори з Юлею Тимошенко і погодили остаточну редакцію цієї угоди. Текст розкриває механізм роботи на виборах, дає відповідь на питання про спільну програму, про входження у владу представників політичних сил після нашої перемоги.

      — Тобто, ви хочете сказати, що опозиція нарешті домовилася про розподіл посад?

      — Про принципи розподілу. Кожна політична сила, яка входить до коаліції, має за собою довіру виборців. Адекватно тій довірі вона матиме право отримати владні повноваження в уряді чи місцевих органах влади. Такий принцип повністю відповідає принципам формування виборчих коаліцій західних країн. З БЮТ ми все погодили, а з соціалістами переговори тривають. Але це не означає, що ми повинні чекати, поки голова Соцпартії Олександр Мороз «дозріє» до підписання цієї угоди.

      — Колись ролі в рамках трійки розподіляли так: «Наша Україна» матиме свого Президента, Блок Юлії Тимошенко — Прем'єра, а Соцпартія — Голову Верховної Ради. Вам вдалося домовитися, уникнувши цього слизького питання?

      — Ця схема закладена в коаліційній угоді. Там є пункт, який стосується першої трійки — Президент—Прем'єр—Голова Верховної Ради — і закріплює право кожної політичної сили висувати кандидатуру на ту чи іншу посаду. Але всi рiшення коалiцiя ухвалюватиме спiльно.

      — Отже, у форматі «двійки» угода ось-ось буде підписана?

      — Пропонується , щоб учасники  якомога швидше підписали цю угоду. Але якщо  Соцпартiя  ще не готова, то для Мороза двері залишаються відкритими.

       Угоду слід підписати уже в червнi. Бо з 2 липня стартує президентська кампанія, і треба, щоб коаліція вже працювала — збирала підписи, розгортала штаби.

      — Але ж об'єднуються не партії, а блоки, які складаються з кількох партій. Скільки може бути партій у коаліції і як підрахувати їхні відсотки?

      — Є керівні органи коаліції, які утворюються трьома політичними силами—засновниками коаліції — «Нашою Україною», БЮТ та Соцпартією. Координаційний комітет, який буде утворений виборчою коаліцією, вирішуватиме всi полiтичнi питання, в  т. ч. i з iншими потенцiйними учасниками.

      — Днями пройшла інформація, що депутат Олександр Гудима закликає УНП, партії «Батьківщина» і «Собор» об'єднуватися на рівні низових організацій...Це почала формуватися коаліція чи пішов паралельний процес?

        Це почався процес формування коалiцiї. На партійному рівні можна вже говорити про формування основ коаліції, починаючи знизу. Ми підтримаємо цю ідею і будемо її відстоювати, бо коаліція, яка будується на демократичних  принципах, нас повністю задовольняє.

      — А чи є перешкоди для підписання?

      — Перешкод може бути багато, бо влада протидіятиме. Адже угода Ющенка—Тимошенко вже дасть відповідь електорату, що коаліція діє. Зараз на зустрічах із виборцями постійно запитують, «А Юля уже сказала, що вона підтримує Ющенка?». А також: «А Мороз буде з вами чи ні?» Тому об'єднання Блоку Юлії Тимошенко і блоку «Наша Україна» стане сигналом усьому українському суспільству, яке почне дивитися винятково на коаліційного кандидата, а не на когось другого, третього чи четвертого. І Олександрові Морозу буде все важче пояснювати, чому він хоче  йти  самостійно, а не у складі коаліції. Тому перешкод, щоб не була підписана ця угода, буде багато, не тільки зовнішніх, а й внутрішніх.

«Спекулятивні дії на ринку нафтопродуктів — це внутрішньополітична гра проти Януковича»

      — Народ зараз хвилює не так висока політика і вибори, як нинішнє подорожчання пального. Ваш прогноз: уряду вдасться знизити ціни бодай на 10 відсотків, як було обіцяно?

       — Не вдасться. Тому що держава втратила всі важелі впливу на енергетичний ринок. Віддавши у руки монополіста-постачальника дві третини нафтопереробних підприємств України, уряд втратив можливість впливу.

      Те, що відбувається на енергоринку, є, в першу чергу, платою за відсутність системи державної енергетичної політики впродовж усіх років незалежності. Другий аспект пов'язаний з угодою про Єдиний економічний простір — це плата за нашу «братську» співпрацю у рамках ЄЕП. Третій чинник — спекулятивні дії на ринку нафтопродуктів. Тут держава поки що має найбільше важелів: податківці, Антимонопольний комітет повинні не допускати, щоб монополісти піднімали на 50—70 відсотків ціни на нафтопродукти, тоді як ціна на сиру нафту збільшилася максимум на 20 відсотків.

      — Якщо ви визнаєте спекулятивні дії, то однозначно, що, з політичного погляду, вони спрямовані проти уряду Віктора Януковича. Кому вигідно грати проти: це рука Росії чи внутрішнє незадоволення Прем'єром як єдиним кандидатом?

      — Це внутрішньонаціональна гра. Росії вона вигідна, бо таким чином російські компанії більше заробляють. А загалом ситуація з нафтопродуктами аналогічна розвалу парламентської більшості. Вона є свідченням того, що у влади немає єдиного кандидата або принаймні є невизначеність стосовно Януковича.

      — Тоді це гра під кого? Під третій термін Кучми?

      — Я не вірю в третього Кучму. Але багаторівневі політичні й економічні ігри проводяться. Яка їх мета — побачимо після завершення реєстрації кандидатів.

      — Українська народна партія думає тільки про вибори цього року чи працює з прицілом на 2006-й?

      — Ми думаємо над тим, як забезпечити свою присутність у владі, щоб потім вирішити безліч тих проблем, які сьогодні накопичилися. Як фахівець у енергетиці я вам скажу ще одну неприємну річ: сьогодні металургійний комплекс говорить про загрозу підвищення цін на газ. Але подорожчання газу — це лише один елемент загрози нашому металургійному комплексу. Адже в Україні свого газу недостатньо. А Росія нещодавно уклала на 20 років угоду з Туркменістаном, придбавши наперед усі обсяги майбутнього видобутку газу.

      Таким чином Україна, яка на 30-40 відсотків була забезпечена туркменським газом, через два роки отримає дірку у своєму газовому балансі. Така ж ситуація і з нафтою.

«Реалізувати політичну реформу до президентських перегонів не реально»

      — Голова полтавської організації УНП Олександр Кулик зараз балотується до Верховної Ради по 151-му виборчому округу. У нього є шанси перемогти кандидата від Полтавагазу, якого просувають «донецькі«?

      — Декілька місяців тому ми уже виграли вибори. У Шишацькому районі до райради балотувалися представник Полтаваоблгазу і голова нашої районної організації Сергій Соловей, і виграв він. Яким чином? Дуже просто — через безпосереднє спілкування з виборцями. Попри всі подарунки, які роздавала влада, люди віддали голоси за Солов’я.

      Потенціал у Кулика дозволяє йому перемогти. Але для цього потрібно, щоб весь блок «Наша Україна» чітко заявив, що Олександр Кулик є нашим кандидатом, i допомiг йому перемогти.

      — Тим часом у Верховній Раді намагаються знову «воскресити» конституційну реформу. За яких умов «Наша Україна» може бути «за»?

      — Законопроекти, які ставилися на голосування, не можуть бути переголосовані. У тому числі й проект Олександра Мороза. Але є проект Анатолія Матвієнка, який можна доопрацьовувати, ставити на голосування на цій сесії, направляти до Конституційного Суду, а у вересні розглядати в цілому. Цей варіант вирішує питання про місцеве самоврядування і пропонує іншу модель формування уряду — тільки парламентською коаліцією. Ми пропонуємо соціалістам взяти за основу цей законопроект. Але його навряд чи підтримають фракції парламентської більшості, зокрема й ті, що мають своїх кандидатів на посаду Президента. Тому до президентських перегонів мало шансів реалізувати політичну реформу і внести зміни до Конституції.

      — Відомо, що реформу фактично завалили представники фракції «Регіони України». Це означає, що вони й надалі будуть гратися в те, що вони її начебто проводять?..

      — Реформу завалили більшовики. Завалили тому, що діюча влада орієнтується на адміністративний ресурс, який сьогодні сконцентрувала команда Януковича.

      — Наскільки серйозні сьогоднішні розмови про зміни до Конституції?

      — У тому варіанті, який зараз проводять, це несерйозно. Той варіант, який ми пропонуємо, — це ті зміни, які можуть практично призвести до покращення системи влади i її результативностi на користь українських громадян.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>