Українська культура: 20 років незалежності

Українська культура: 20 років незалежності

Якщо вірити соціологічним опитуванням, до святкування найбільшого державного свята — дня народження нашої незалежної країни — українці наближаються зі скептичним настроєм. Теза «втрачено більше, ніж здобуто» проходить червоною лінією при обговореннi будь–якої сфери діяльності. Як і твердження «не завдяки, а всупереч», що досить часто зустрічається у відповідях на опитування, яке відділ культури «України молодої» провів серед професіоналів, що творять у культурному просторі нашої держави. Щоб не здаватися на поталу вже зовсім занепадницьким настроям (адже попри незадовільний стан у галузі загалом, нація все ж створювала і далі створює свою літературу, кіно, театр, музику, арт), ми запропонували експертам відповісти на два запитання:
1. Які здобутки у цій галузі ви можете перерахувати?
2. Які хороші ініціативи (ідеї, законо­про­екти), що стосуються цього простору, були озвучені протягом останніх 20 років, але не отримали практичного втілення?
У святковому числі «УМ» ми відкриваємо проект «Українська культура: 20 років незалежності». Починаємо з літератури і кіно. У наступних номерах будуть надруковані відповіді експертів у галузі театру, музики та образо­творчого мистецтва.

Патріарх літератури

Патріарх літератури

Він прославився історичними романами, які були суворо заборонені за радянських часів. Книгу «Південний комфорт» обговорювали на засіданні Генпрокуратури СРСР. Але твори патріарха української літератури Павла Загребельного оцінив народ, купуючи їх по 100 карбованців з–під поли, потайки. «Письменник починається з широти душі», — такий висновок зробив Павло Загребельний про своє ремесло на схилі віку. Здатність людини вбирати в себе світ і віддавати пережите, вміння радіти життю й не бути «сектантськи обмеженим», — так він розшифрував те, що називають затертим словом «покликання». «Не дивитися на світ крізь бійницю фортеці або крізь щілину в танку, крізь яку дивиться танкіст, перш ніж пустити на вас набій із гармати або чергу з великокаліберного кулемета. Широта душі — це широкий погляд, і її мають небагато людей». (Павло Загребельний, інтерв’ю 1997 р.).

Всі статті рубрики