Після нарікань Олега Блохіна на проблему з кадрами хіба хтось розраховував на щось інше? Хіба могла наша команда зіграти у феєричний футбол із купою якщо не голів, то хоча б цікавих моментів? Якби таке сталося, це вважали б справжнім дивом, тим паче — на тренувальному етапі підготовки до Євро–2012. А позавчора ввечері у Харкові українцям протистояла не якась Андорра, а міцний європейський середняк — Швеція.
Навіть на такому рівні всі проблеми збірної повилазили на повний зріст. Блохін продовжує пошуки оптимального поєднання захисників, і наразі злагодженості в їхніх діях немає навіть близько. Через дірявий центр захисту (це «дніпряни» Мандзюк і Чеберячко) форварди шведів принаймні тричі викочувалися на ворота московського спартаківця Диканя. І єдиний гол у матчі — вже в компенсований час — стався, коли центральні оборонці проґавили Тобіаса Хюсена з «Гетеборга», а наш воротар ще раз виручити вже не зміг. Та й спроба використати Гая на лівому фланзі захисту виглядала авантюрою.
Доволі блідо наші діяли і в атаці. У першому таймі ветерани, зокрема Шевченко й Калиниченко, запам’яталися хіба виконанням штрафних. Змарнований же харків’янином Девичем вихід сам на сам із воротарем суперника став наслідком помилки оборонця гостей.
По перерві Коноплянка й дебютант збірної Антонов із «Дніпра» начебто пришвидшили темп господарів, але загрози для Ісакссона мали вигляд ударів із–за меж штрафного майданчика.
Вихід на заміну динамівця Мілевського запальна аудиторія стадіону «Металіст» зустріла свистом і образливими вигуками. Попри зрозуміле протистояння фанатів Харкова й киян, здається, у ставленні до збірної вболівальники всіх міст мали б виявляти толерантність.
Натомість фани «Металіста» радісно вітали появу на полі новачка збірної, першого бразильця у складі нашої національної команди — Едмара. Блохін дав пограти йому останні 20 хвилин. Натуралізований «чарівник м’яча» старався, брав участь у численних стиках (а під кінець матчу гра стала дуже жорсткою й навіть грубою), але загрози воротам суперника не створив.
Як і в матчі з Францією, доводиться говорити про «прокляття останніх хвилин». Залишається сподіватися на фарт Блохіна, який прийде в потрібний момент. У минулій каденції на чолі збірної Олег Володимирович теж не надто успішно закінчував «товарняки»...
Україна — Швеція — 0:1 (Хюсен, 90+2)
Україна: Дикань, Гай, Мандзюк, Чеберячко, Федецький, Тимощук, Шевченко (Антонов, 58), Воронін (Мілевський, 45), Ротань (Едмар, 73), Калиниченко (Коноплянка, 55), Девич
Швеція: Ісакссон, Лустіг (Сафарі, 61), Майсторович, Гранквіст, Вендт, Свенссон, Чельстрем (Вернблом, 46), Ларссон (Екдаль, 60), Бахрамі (Вільгельмсон, 26), Елмандер (Хайсен, 67), Герндт
Суддя — Тальявенто (Італія)
Попередження: Девич, 69
Харків, ст–н «Металіст», 26 тис. гляд.
— Загалом я задоволений грою. Після двох походів у лазню й одного нормального тренування команда виглядала гідно. Я очікував гіршого. Мені сподобалося, що я побачив колектив, який б’ється. Так виходить, що ледь не кожен матч ми починаємо новим складом. До того ж ми фактично не мали ресурсів для підсилення гри. Прикро знову поступатися наприкінці матчу, але це футбол. Нам є до чого прагнути.
Ерік Хамрен,
головний тренер збірної Швеції:
— Ми знали, що на нас чекає складна гра, адже Україна — серйозний суперник. Передусім треба було діяти обережно в захисті. Господарі більше контролювали м’яч, але моментів ми створили приблизно однаково.
Нам сподобалося, як нас приймали в Харкові, єдиний негатив залишився від поганих доріг.
Андрій Шевченко,
капітан збірної України:
— Вважаю, що рахунок не за грою. Ми діяли першим номером, комбінували, створювали можливості для взяття воріт, але проґавили один момент, який і призвів до голу.
На початку травня цього року Антоніна Самойлова планує встановити новий рекорд— стати першою українською альпіністкою, що зійшла на Еверест ТРИЧІ. >>
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Після серії турнірів у США найсильніші українські тенісистки повернулись до Європи, аби готуватись до головного змагання ґрунтового сезону — Ролан Гарроса, що стартує менш ніж за місяць. >>
Тренери-іноземці вже давно не сприймаються в українському спорті як щось неординарне. >>
За 100 днів до старту паризької Олімпіади в Греції запалили олімпійський вогонь, і тепер він долає маршрут довжиною в 5 тисяч кілометрів, щоб 26 липня дістатися берегів річки Сена, де заплановано церемонію відкриття ХХХIII літніх Ігор. >>
Світовий рекорд з безперервної гри в шахи побив нігерієць Тунде Онакоя— партія тривала 60 годин. Він перевершив попередній рекорд на 4 години. >>
