1997. Політ Каденюка і «проліт» Лазаренка

26.07.2011

«Хвороба» влади»

Як і прогнозувала «УМ», хвиля звинувачень у город Прем’єр–міністра Павла Лазаренка призвела до фактичної відставки глави уряду. Поінформовані джерела стверджують, що існував уже й відповідний указ, але Павло Іванович устиг вчасно «захворіти». Тимчасово виконуючим обов’язки Прем’єра на час хвороби Лазаренка із 19 червня було призначено Василя Дурдинця.

Президент Кучма підписав заяву Павла Лазаренка про відставку 2 липня. А 16 липня парламент затвердив Прем’єр–міністром Валерія Пустовойтенка. За цього висуванця Кучми, одного з лідерів НДП, подано мінімальні 226 голосів.

Одним із кроків нового Прем’єра для оздоровлення економіки було введення з 1 жовтня закону про ПДВ, покликаного скоротити кількість бартерних угод (на той час повальна бартеризація була складною хворобою української економіки).

«НАТО: процес пішов, а з ним і Україна»

9 липня на саміті Північноатлантичного Альянсу в Мадриді було підписано хартію про особливе партнерство між НАТО та Україною.

«Ми не поставили Росію на коліна. Ми просто надавали їй по морді»

Поїздка кореспондентів «УМ» Олени Зварич і Павла Пащенка разом із В’ячеславом Чорноволом, Едуардом Гурвіцом та іншими українськими політиками на інавгурацію новообраного президента Чечні Аслана Масхадова.

«Радісна стрілянина не вщухала хвилин десять. Ось так просто стояли серед кількатисячного натовпу люди з автоматами й забавно палили в синє небо. Військова демократія».

«Про те, як славний дядечко Юхим з води виходить чистим і сухим»

Після тривалого переховування в Ізраїлі, до Києва через аеропорт «Жуляни» прибув нардеп Юхим Звягільський. Справу про аферу з казенним авіапальним спустили на гальмах.

Цитата: «Дуже шкодую і ніколи собі не пробачу того, що свого часу погодився очолити уряд».

«Приват»–віце–прем’єр: прийшов, побачив, захотів»

Перше призначення банкіра Сергія Тігіпка віце–прем’єр–міністром (замість Віктора Пинзеника, який подав у відставку).

«Нічия на користь України»

«Який же росіянин не любить швидкої їзди? Борис Єльцин їхав до Києва майже чотири роки...

Київ узяв Москву «на ізмор». Підписанням 31 травня широкомасштабного Договору про дружбу та співробітництво Росія нарешті визнала Україну».

«Українські ГЕНИ в ООН»

16 вересня у Нью–Йорку міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка обрали головою 52–ї сесії Генасамблеї ООН. Кандидатуру представника України висунула східноєвропейська група країн — членів Об’єднаних Націй, «що можна вважати кроком України ближче до п’єдесталу регіонального лідерства».

«Катастрофа, яку розумом не сприйняти»

У Дніпропетровську на масиві «Тополя» внаслідок активізації плавуна до яруги за 200–300 метрів сповзли висотний житловий будинок, школа та два дитсадки. Загинув 85–річний місцевий мешканець. Людей відселили ще з шести навколишніх будинків.

«Герболайф»

Американець українського походження із Флориди Володимир Ониськів пообіцяв $10 тисяч тому, хто «усуне колоніальні емблеми УРСР і насадить українську національну символіку на будинку Верховної Ради України». Львівський майстер спорту з альпінізму Юрій Різник запропонував свої безплатні послуги щодо демонтажу більшовицької символіки з фасаду парламенту. Однак соціалістичний Голова ВР Олександр Мороз не пішов назустріч таким пропозиціям. На Раді лишався герб УРСР.

Натомість з адміністрації Президента радянський герб збили, хоча він і був елементом несучої конструкції.

«Журналісти світу приго­лом­шені вбивством редактора «Вечірньої Одеси»

Бориса Дерев’янка розстріляли на замовлення 10 серпня вранці, коли головред ішов на роботу. Злочинець зник із місця вбивства.

Підозрюваного у вбивстві арештували через два тижні.

«Прем’єром можеш ти не бути, але «громадянином» бути повинен».

Третій з’їзд ВО «Громада» закликав на царство колишнього Прем’єр–міністра України Павла Лазаренка.

«Партія з невиразним політичним минулим і багатообіцяючим майбутнім вступила у виборчу гонку. Курс — на березень 1998 року (парламентські вибори). А дехто каже і про 1999–й (президентські), — писав у звіті зі з’їзду кореспондент відділу політики «УМ» Вахтанг Кіпіані. — На відміну від спічу «газової королеви» Тимошенко, обраний замість Турчинова головою партії Лазаренко не дуже критикував виконавчу вертикаль і не закликав до імпічменту. А Юлія Володимирівна перед тим заявила, що «Громада» домагатиметься перенесення виборів Президента на термін раніше передбаченого».

«Вантажте купони тоннами»

1 квітня в центральному сховищі НБУ почали утилізацію карбованців. У горнило машини з переробки колишньої валюти було вкинуто першу партію мільйонних купюр. При цьому були присутні кореспонденти «УМ»: вони зафіксували, як «на почин пішло 4 трлн. 500 млрд. крб.»

«Йдучи на штурм, перехрестися»

29 вересня московські силові структури захопили єдиний на всю Росію собор Київського патріархату.

«Такого сорому Росія ще не мала з початку ХХ ст... Втілення нового закону РФ про свободу совісті є прикладом відступу Росії від демократичних принципів і повернення до феодального минулого», — сказав у коментарі «УМ» відомий московський правозахисник, священик УПЦ КП Гліб Якунін. Предстоятелю, архієпископу Андріану виламали руку, десятки людей перебувають під арештом. Так Богоявленський православний собор підмосковного міста Ногинська вивели з української орбіти.

«Антарктида подібна до Аркадії»

Про це кореспондентові «УМ» Сергієві Литвиненку (нині — головному редактору журналу «Український тиждень») розповіли учасники першої української антарктичної експедиції, які нещодавно повернулися з крижаного континенту на батьківщину.

«Ой ти дівчино, з грецького горіха зерня»

У Палаці «Україна» відбувся 49–й конкурс краси «Міс Європа», інформаційним спонсором якого була «УМ».

Почесний гість і член журі Ален Делон надягнув корону переможниці на голову 19–річної гречанки Ізабель Даррас зі стратегічними параметрами 87–61–90.

 

КРИМСЬКІ «СТРІЛОЧНИКИ»

«Київські годинники переходять дорогу московським»

30 березня, коли Україна перейшла на літній час, Крим, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, перейшов на загальноукраїнське обчислення часу — попри невдоволення деяких мешканців півострова та представників російського флоту. Доти автономія жила за московським годинником.

«Зміна режиму часу, що встановився для Криму і Севастополя, ускладнить взаємодію командування флоту з цивільними властями», — наголошував командувач ЧФ РФ адмірал Віктор Кравченко, маючи на увазі свою взаємодію з Москвою. Однак представник Президента України в Криму Василь Кисельов найактивнішим чином підтримав відновлення загальноукраїнського обчислення часу в Криму: «В одній державі не може бути різних обчислень часу!»

27 березня Верховна Рада АРК підтримала постанову про перехід автономії на київський час, і Крим відтоді живе за одним хронометражем з Україною.

Щоправда, вже 15 жовтня 1997 р. більшість ВР півострова проголосувала за протилежну постанову — щоб у ніч на 26 жовтня стрілки годинників у Криму не переводилися на зимовий час. Тобто мешканці АРК знову почали б жити за московським часовим поясом.

Утім, за негласною вказівкою з Києва уранці 26 жовтня Крим таки зберіг український відлік часу. Хоча офіційних розпоряджень із цього приводу не було, тож до вечора ніхто напевно не знав, яка зараз година. Це й спричинило певний хаос на транспорті, в закладах торгівлі та ін.

Лише 1998 р. Конституційний Суд у Києві визнав неконституційною жовтневу постанову ВР АРК про перехід на московський час...

 

ФУТБОЛ

«Із рваним прапором чемпіона важко бити»

«Завдяки» організаторам 40 тисяч уболівальників не потрапили на матч Україна — Німеччина на трибуни НСК «Олімпійський». В одному з вирішальних поєдинків відбору на ЧС–98 українці і чемпіони Європи німці зіграли внічию — 0:0. Стадіон лишився напівпорожнім через надто високі ціни на квитки — 30–50 гривень (курс долара — 1,85 грн.).

В результаті футболісти України під керівництвом Йожефа Сабо посіли друге місце у відбірковій групі і в стикових матчах «плей–оф» поступилися хорватам.

Валерій Лобановський: «Ніякого дива не сталося»

У груповому турнірі Ліги чемпіонів київське «Динамо» двічі перемогло «Барселону» — 3:0 удома і 4:0 — на виїзді.

«Не можна сказати, що «Динамо» — повна досконалість, а можна лише стверджувати: сьогодні усі без винятку гравці продемонстрували добру реалізацію тактичного плану, індивідуальну майстерність і повну самовідданість», — сказав тренер Лобановський.

У Києві м’ячі забивали Ребров, Максимов і Калитвинцев, в Іспанії — Шевченко (три), Ребров. Молоді кияни сенсаційно вийшли до «плей–оф» із першого місця в групі.

 

ТУТ МИ БУЛИ ПЕРШИМИ

«Птахи гнізда Дніпропетрова»

20 червня в «УМ» вийшла стаття «Прем’єр уДАЧІ». «Україна молода» почала атаку компромату на Павла Лазаренка, отримавши документальне підтвердження того, що глава уряду перевів державну дачу у свою приватну власність. Ішлося про розпорядження начальника господарського управління Кабміну Петра Шкудуна від 26 червня 1996 р.

3 жовтня — початок серії матеріалів «Птахи гнізда Дніпропетрова». Викриття корупційної складової та відмивання коштів у діяльності екс–Прем’єра Павла Лазаренка та очолюваної Юлією Тимошенко корпорації «ЄЕСУ». Серед фігурантів справи — банк «Слов’янський», засновані Лазаренком та його компаньйонами підприємства «Ладоки», «Приватсервіс», «Енергометкомплекс» та ін.

Наприкінці грудня Генеральна прокуратура порушила проти Лазаренка кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем в бутність Прем’єр–міністром, підтвердивши факт використання більш як 5 млн. грн. із резервного фонду Кабміну на ремонт скандальної Лазаренкової дачі.

Також «УМ» видала ексклюзивні відомості ГПУ про викриття незаконного переховування Лазаренком валютної виручки від різних торговельно–фінансових операцій на рахунках швейцарських банків (ішлося про 4,5 млн. доларів США). Фірми LIP Handel AG.

«Три літери «Слова віри»: жах»

«Україна молода» почала серію критичних матеріалів Юрія Дорошенка проти діяльності в Україні нігерійського пастора Сандея Аделаджі — глави створеної ним християнської церкви повного Євангелія «Слово віри».

Уже тоді «УМ» писала про свідчення психічного впливу на «завербованих» прихожан і викачування із них значних коштів на користь лідерів церкви. Більш ніж через десять років ці тенденції підтвердяться, і проти бізнесмена від релігії Аделаджі буде порушено кримінальну справу.

 

СПРАВИ ГАЗЕТНІ

З початку року тираж «УМ» становив 76 879 примірників, наприкінці року — 69 392.

* * *

Спроба вибуху в «Україні молодій»

У приймальню редактора зателефонував невідомий і повідомив, що в редакції закладено вибухівку — як помсту за статтю про торгівлю африканців героїном у студмістечку київського університету.

«УМ» пов’язала загрозу не з неграми, а з утіленням обіцянки київського осередку Соцпартії, який обіцяв влаштувати телефонний терор проти газет антилівого спрямування, зокрема й «України молодої» (за цим планом, пенсіонери мусили безперервно набирати телефони редакцій, чути відповідь і кидати слухавку). Для пошуку вибухівки в «УМ» приїхали міліція, «беркутівці», СБУ, влаштувавши ретельний обшук. Але редактор–«сатрап» сказав: «Евакуюватися не будемо, поки номер не здамо».

* * *

Секретаріат Верховної Ради відмовився акредитувати в парламенті журналістів «УМ» — певно, через те, що газета надто різко критикувала законодавчий орган та його ліве керівництво. На захист «України молодої» зі зверненнями до Голови ВР Олександра Мороза виступили фракції Народного руху на чолі з В’ячеславом Чорноволом, «Реформи» (Юрій Оробець та ін.), «Соціально–ринковий вибір» (Євген Марчук). Акредитації було отримано.

* * *

Цього року «УМ» стала передплатником фотосервісу агентства «Рейтер».

* * *

12 листопада газета почала акцію «УМ»–2000», видавши серію матеріалів про настання міленіуму та прогнози з цього приводу. На першій сторінці з’явилося регулярне табло: «У третє тисячоліття — з розУМом! До 2000 року залишилося 780 днів».

* * *

Із кінця року раз на тиждень почала виходити шпальта «Жовті сторінки «УМ» — з матеріалами бульварної, сороміцької тематики.

* * *

Передплата на весь наступний, 1998 рік коштувала 20 грн. 40 коп. (на місяць — 1,70 грн.).

Листоношам, які залучать найбільшу кількість передплатників, ми пообіцяли цінні призи, з яких головний — автомобіль «Таврія».

 

КОНКУРС ПРОГНОЗІВ

Наробив шуму конкурс прогнозів для передплатників «УМ» на друге півріччя 1997 р. (передплатна ціна на місяць — 1 грн. 64 коп.). Головний приз — путівка на двох на Кіпр, у Ларнаку.

Читачі мали спрогнозувати, хто буде Прем’єр–міністром України 1 липня 1997 р., яким буде курс гривні того дня, чи розкриють минулорічний замах на Павла Лазаренка, кому вручать золоту «Жар–птицю» на «Таврійських іграх–97», чи одружиться Ірина Білик із продюсером Юрієм Нікітіним та хто переможе у матчі заключного туру чемпіонату України з футболу «Динамо» — ЦСКА.

Відповіді були такі: 1. Павло Лазаренко (його звільнили 2 липня). 2. 1$ = 1 грн. 85,7 коп. 3. Замах не розкрито. 4. Олександр Пономарьов, Ірина Білик. 5. Шлюб не відбувся. 6. Нічия.

Усе до подробиць вгадав Василь Сурмач, технік універмагу з міста Лубни Полтавської області. Путівку на Кіпр у жовтні він отримав у редакції разом із дружиною Надією. Другий приз — телевізор LG — дістався Марії Матвіюк із Броварів.

 

ПРОТИСТОЯННЯ РОКУ

«Чи реально прийняти нереальний бюджет»

Державний бюджет на 1997 р. Верховна Рада затвердила лише 27 червня (!) того ж року — найпізніше за всі часи незалежності. Таке зволікання було наслідком протистояння в парламенті. Ліві сили «політизували» проблему бюджету і мали достатню кількість голосів, аби стати на заваді проектам Президента й виконавчої влади. Крім того, свою гру грали ситуативні союзники — спікер–соціаліст Мороз і Прем’єр Лазаренко.

Зрештою було затверджено доходи держбюджету в сумі 22,39 млрд. грн., видатки — 28,12 млрд. Дефіцит становив 5,7% ВВП. Президент Кучма відмовлявся підписувати «нереальний бюджет», але зрештою мусив. Частково дефіцит вирішили покривати державними цінними паперами.

 

ГРОШІ

На початку січня за долар давали 1,893 грн. До закінчення року гривня знецінилася зовсім трохи — до 1,899/$1.

 

КИШЕНІ

13 тисяч — заробив Кучма за рік

Міністр юстиції Сергій Головатий представив Президентові Кучмі проект національної програми боротьби з корупцією «Чисті руки» і проект відповідного указу.

Приклад декларування своїх доходів подав сам Президент: Леонід Данилович повідомив Податкову адміністрацію про те, що за 1996 рік отримав доходів на суму 13 тис. 355 грн. 31 коп. Президент володіє дачним будинком у садовому товаристві «Сфера» (Дніпропетровська обл.) вартістю 15 385 грн., а також земельною ділянкою площею 5 соток. І не має доходів, не пов’язаних з основною роботою.

 

ПОЛІТ РОКУ

«Буковинська зірка української космонавтики»

Напередодні очікуваного старту «УМ» розповіла, що «Леонід Каденюк і в космос злітає, і в ріднім селі дрова нарубає» — це був матеріал Дани Романець про малу батьківщину першого астронавта незалежної України — село Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Серед ілюстрацій — фото з випускного вечора Каденюка та сільської демонстрації на честь дня Жовтневої революції, де майбутній космонавт ішов з червоним прапором на чолі колони. І, звісно, одкровення мами, Ніни Андріївни Каденюк.

Леонід стартував із космодрому на мисі Канаверал як член екіпажу човника «Колумбія» 19 листопада, виконавши за 16 днів польоту місію астронавта–дослідника.

«Придворний» поет «УМ» Олександр Ірванець відгукнувся на подію таким віршем:

Нам ще нескоро каюк,

Нам ще горіти й горіти:

Злетів до зірок Каденюк —  

Як не з «Жулян», то з Флориди.

На орбіту серед п’ятисот грамів особистого вантажу українець узяв синьо–жовтий прапор, Конституцію, фотографії видатних учених (Корольова, Янгеля, Кондратюка), «Кобзар» Шевченка, герб Києва, фотографії батьків та родини, золотий кулон (аби, за американською традицією, по поверненні подарувати дружині), касету з піснями Анатолія Солов’яненка, аудіозбірник популярних українських пісень та компакт–диск гурту «ВВ».

 

«УМні» ОБЛИЧЧЯ РОКУ

Народний депутат, керівник УМВБ Вадим Гетьман: «Я здивувався, коли ознайомився з публікацією «Дзеркала тижня» про те, ніби я є господарем потужної фінансової імперії, яка може прийти до влади внаслідок призначення Прем’єр–міністром Ющенка. У жодних політичних розкладах я не брав участі, але робив і робитиму все, аби банківська система відчувала підтримку в парламенті. А з Ющенком ми маємо цілком дружні, некон’юнктурні стосунки. У нас спільне бачення функцій банку. Віктор Андрійович своєю високопрофесійною працею доводить, що банківська система в Україні є чи не єдиною контрольованою галуззю».

* * *

Прем’єр–міністр Павло Лазаренко: «Я боляче реагую на заяви про моє багатство. Але я знаю, хто стоїть за цими публікаціями. Це наші, доморощені українські люди, яким не подобається лінія Прем’єра. А я заявляв і заявляю, що не зв’язаний із жодною бізнесовою структурою».

* * *

Голова Фонду держмайна Юрій Єхануров: «Майже 84% громадян отримали приватизаційні майнові сертифікати. Для забезпечення можливості їх використання на аукціонах щомісяця виставляють акції 300—400 підприємств… Ми плануємо до кінця року створити можливість доступу широкого загалу до інформації ФДМУ через систему Інтернет».

* * *

Леонід Кравчук активно долучився до проектів виборчого об’єднання під вивіскою НРУ і розглядав можливість піти в парламент за рухівським списком.

Цитата: «Я підтримую Рух у прагненні зберегти Україну як незалежну державу. Рухівців можна критикувати за деякі тактичні кроки, але хто не робив цих помилок?..»

Подумавши, Кравчук вирішив балотуватися від СДПУ(о).

* * *

В’ячеслав Чорновіл, голова НРУ: «Ми теж є лобістами. Інша справа — що і як лобіювати».

Цитата: «КУНівці про нас кажуть: «Рух — це комунізм». Гірше, ніж пишуть про нас навіть у Криму. На правоцентристське середовище прагнуть перенести оті війни, методи боротьби розгалужень в ОУН. А ми кажемо: єдиним шляхом до перемоги буде єдина націонал–демократична фракція у парламенті. Хай з НДП, соціал–демократами ми матимемо велику коаліцію. Але єдиний кулак нам створити треба, хай перехідним етапом до цього буде якийсь конгрес із співголовами — лідерами партій. Цю ідею сформулював Леонід Кравчук, який приєднався до нас на індивідуальній основі».

* * *

Дмитро Корчинський, голова УНА: «Наша партія живе, як церква. Жебрацтвом ми не гребуємо, беремо пожертви віруючих. Багато людей вірять в УНА. Виборчі кампанії трьох депутатів, які на минулих виборах пройшли до ВР, коштували 80–120 доларів. Гадаю, це своєрідний рекорд».

І про те, завдяки чому Мін’юст погодився знову зареєструвати занадто радикальну партію: «Хочте вірте, хочте — ні — ми списали статут зі статуту НДП».

* * *

Дмитро Табачник, позбавлений державних посад: «Сказати, що зараз заробляю багато, на жаль, не можу. Але я не жебрак і жебракувати не буду. Зараз серйозно обмірковую власний бізнес. Думаю, варто спробувати в тих галузях, де я найбільше розбираюся, — рекламній, консалтинговій та інформаційній».

* * *

Степан Бандера: «Я в політику не пхаюсь». Про це 27–річний журналіст із Торонто, онук лідера ОУН, розповів у Донецьку, куди приїхав для підготовки матеріалів на тему екології.

* * *

Телеведучий (програма «П’ятий кут») і політтехнолог В’ячеслав Піховшек: «Чи є в мене особисті контакти з ЦРУ, КДБ, СБУ, американськими органами? Я користуюся всіма доступними джерелами інформації, і західними також. Бувають випадки, коли плачу за інформацію».

* * *

Заступник секретаря Ради нацбезпеки Олександр Разумков: «Я підтримую ідею об’єднання церков в одну українську православну церкву. Але це мусить бути винятково добровільний процес без будь–якого зовнішнього втручання. Держава повинна сприяти лише в ролі посередника».

* * *

83–річний кардіохірург Микола Амосов: «Потрібно вірити, що природа сильна, і не перебільшувати своїх болячок. Слід просто нормально жити, більше рухатися, не палити, пити в міру, їсти сирі овочі і фрукти. І хоч годину в день фізично тренуватися. Я зараз із гантелями і без них виконую щодня 4 тисячі фізичних вправ (у 83 роки). Суміщаю це зранку зі слуханням Бі–Бі–Сі (о 6:00), а протягом дня — з переглядом новин».

* * *

Лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка: «На своєму прикладі я впевнився, що виїжджаючи за кордон, усе одно залишаєшся там іноземцем. І коли повертаєшся додому, розумієш, що у себе на землі також став чужим. ...Із дружиною–француженкою я жив чотири роки, потім це вилилося у шлюб, щоб не мати проблем з оформленням віз та документів. А чому шлюб розпався — це я залишу при собі».

* * *

Новий тренер київського «Динамо» Валерій Лобановський: «Я не чарівник, але все може вийти».

 

ЗАГОЛОВКИ РОКУ

«Перегар у коридорах влади»

«Повна хата депутата»

«Під знаком П.І.» (Павла Івановича Лазаренка)

«Дозвольте відКЛАНятись. Є в Дніпропетровщини й кінець»

«Дуже дякуємо, брате, — підемо до НАТО»

«Про те, про се і про протест»

«Тепер, товаришу москаль, на Україну поготів зуби не скаль»

«Брати Покрові»

«Не забудьте пом’янути, та не п’янки окаянної ради»

«Джакузі — по заслузі, або Примочки шахтарського боса»

 

КАТАСТРОФА РОКУ

«Аеросвіт»: рейс на той світ»

Увечері 17 грудня літак Як–42 авіакомпанії «Аеросвіт» львівського авіазагону, що виконував рейс Київ–Одеса–Салоніки, розбився об гірський масив Олімп у Греції. Загинули всі 62 пасажири (з них 25 — громадяни України) та 8 членів екіпажу. Три дні доля літака залишалася невідомою — після того як він зник з екранів радарів.

  • Анатолiй Александров: Чорнобиль приголомшив мене

    У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>

  • Атомний феномен забуття

    Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>

  • Трофеї Кобзаря

    Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>

  • Жіночі обличчя Майдану

    Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>

  • Незламний спротив

    «Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>

  • 94 дні Гідності

    «Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>