«Добро» для хижі дяді Тома

15.07.2011
«Добро» для хижі дяді Тома

Спершу побудуємо, а там буде видно... (Фото з сайту arhitector.dp.ua.)

Мабуть, тільки у нашій країні законодавство пишуть так, аби спонукати людей до його порушення. Абсолютний нонсенс: діяти згідно з законодавчими нормами — значить ускладнювати собі життя бюрократією, втратою часу і суттєвими грошовими збитками. Тоді як наслідки протиправних дій можна залагодити в короткі терміни, сплативши фіксований розмір штрафу, відрахувавши трохи «зелених», і в результаті не мати головного болю.

Мовиться про так звані «узаконення незаконного будівництва». Ці послуги надають компанії, кількість яких і нині множиться з геометричною прогресією, а від «узаконення» заробляють і «приватники», і працівники держструктур.

Про офіційно «чорний» держбізнес, започаткований Тимошенко і підхоплений Азаровим, та про те, як звести п`ятиповерхівку з мансардою, маючи лише акт права власності на землю — в матеріалі «УМ».

 

«Добре діло»?

«Шановний пане Володимире! Щиро дякуємо Вам за плідну співпрацю і за високопрофесійний підхід до роботи. З великою шаною, повагою і надією на подальшу співпрацю», — це народний артист України Степан Савка дякує директору одного зі столичних Центрів введення в експлуатацію і оформлення права власності за допомогу у вирішенні «будівельного питання». А оце — вже літня жінка пані Ющенко з Білої Церкви: «Висловлюю вдячність […] Володимиру Олександровичу за своєчасне оформлення документів. До цього сім років ми не мали можливості вирішити це питання». На сайті Центру багато фотографій з такими ж усміхненими щасливчиками і подяками. На них Володимир Олександрович і його клієнти тримають у руках виборонений документ — сертифікат на право власності.

Володимир Олександрович, у якого «УМ» замовила лист із прайсом та брошуркою, у короткі терміни надіслав дев’ять сторінок тексту «Як узаконити будинок у Києві та області без хабарів і тяганини» і вказав розцінки за свої послуги. Як з’ясувалося із тексту, він — колишній чиновник однієї з київських районних адміністрацій, а тепер із державного перейшов на «підприємницький» хліб.

Тож пан Володимир — один із кількаста подібних «чарівників», які допомагають людям узаконити літні кухні, дачі й будинки до п’яти поверхів, збудовані без проектів, узгоджень з місцевими радами, архітекторами, пожежниками, СЕС і будівельною інспекцією. Послуги пана Володимира недешеві: «під ключ» — від 10 000 до 80 000 гривень, півгодинна консультація — 250 гривень. Але клієнтів — черга. Спробуємо з’ясувати, чому та в який спосіб Володимир Олександрович робить цей фокус — «узаконює незаконне». І хто, крім нього, від цього виграє.

Складно законно? Уряд вам допоможе!

«УМ» вдалося знайти і «розговорити» конкурента Володимира Олександровича — такого ж, як він, підприємця Валентина. Він розповів «УМ» і про історію виникнення свого бізнесу, і про корупційні схеми, які діють у системі узаконення, і про тих, хто «їсть із корита».

За словами Валентина, «узаконювачі» незаконно зведеного житла — це не найбільше зло у тій схемі, яку затвердив уряд Юлії Тимошенко восени 2009 року постановою №1034. У чому вона полягала? «Тимчасовий порядок давав можливість фізичній особі узаконити самобуд за наявності акта на землю. Таким чином людина ставала повноправним власником житла чи споруди, отримала можливість приписатися чи продати житло. Та найголовніше — уникнути небезпеки того, що суд змусить знести будівлю за власний кошт», — пояснює Валентин.

Чим аргументувала тоді влада необхідність цього документа? В архівах новиннєвих інтернет–ресурсів знаходимо пояснення тодішнього міністра регіонального розвитку Василя Кубійди: «Складний і довготривалий порядок землевідведення, розробки, узгодження й затвердження проектної документації, оформлення дозвільних документів для здійснення будівництва зумовив велику кількість самочинного будівництва, особливо в сільській місцевості».

Таким чином, тодішній уряд підійшов до проблеми в оригінальний спосіб — не спростив бюрократичну процедуру легального будівництва приватних будинків, а створив механізм, який показав: можна нехтувати усіма вимогами пожежників, санстанції, генпланом, будівельною інспекцією, елементарною особистою безпекою і безпекою сусідів, а потім отримати самобуд у власність.

Документ — хабар — дозвіл

«Якщо для введення в експлуатацію будинку потрібен технічний паспорт, висновок управління архітектури, погодження місцевої ради, будівельний паспорт, проект об’єкта, дозвіл на початок будівельних робіт, експертизи, врешті висновки санстанції, пожежників — загалом це близько 14 документів, — то, щоб узаконити постфактум, знадобилося тільки вісім. Але там ще навіть класифікація була, залежно від того, коли зведено самобуд. Наприклад, якщо до 1992 року — достатньо було лише дозволу місцевої ради», — говорить Валентин.

Тож після виходу постанови в країні почався справжній ажіотаж — екс–чиновник Володимир Олександрович, приміром, у своїй брошурі зазначає, що наприкінці 2010–го (бо ж, до речі, Тимчасовий порядок Тимошенко діяв до 2011 року) у Києві на підготовку необхідної довідки офіційно тарифи складали від 20 до 40 тисяч гривень. Валентин розповідає, саме тоді в усіх містах та містечках і з’явилися приватні підприємці–помічники, які «під ключ» взялися «вирулювати» проблеми незаконних будов. Приватна особа надавала право фірмі представляти її інтереси, а та в свою чергу через знайомства у держорганах та хабарі прискорювала процес узаконення і возилася з паперами. Можна було, звичайно, вчити законодавство, ставати в черги і самому платити хабарі, проте до цього були готові не всі, адже час дії постанови — обмежений.

Так утворився ланцюжок: подача документів — хабар за терміновість — дозвіл. Задоволені лишалися всі: і люди, і фірми–консультанти, і головне — держуправління. Бюджет поповнювався за рахунок штрафів — від 300–400 гривень за об’єкт, а кишені чиновників і фірм–«консультантів» — доларами. Крім цього, заробляла і ще одна сторона — товариства, які видавали звіт про технічне обстеження. Так, Державній архітектурно–будівельній інспекції платили штрафи, які йшли в бюджет, а в кишеню її працівників — 200–300 «зелених» за будинок до 350 квадратних метрів. Пожежники і СЕС працювали охочіше при врученні 50 доларів. (Схема хабарів–дозволів, породжена урядом Тимошенко і складена зі свідчень підприємця Валентина, наведена на інфографіці у лівій частині).

Акція! Скоро — іще легше!

Після 2010 року Центри введення в експлуатацію працюють за повною схемою, за всіма 14 пунктами. І їхній бізнес, як зазначає Валентин, працює злагоджено. Завдяки чому? Просто відповідні органи вміють заплющити очі на той факт, що, наприклад, проект будівництва подається на погодження у відділення архітектури вже тоді, як будинок стоїть. Так само і рішення ДАБІ про дозвіл на початок будівельних робіт видають вже після їх завершення. Такі собі дивні часові парадокси.

Однак і теперішній Кабмін Миколи Азарова не спить. Вочевидь, зрозумівши, що поповнювати бюджет за рахунок штрафів за узаконення незаконного будівництва — досить вигідна справа, крім того, можна припустити, що і система хабарів має принцип піраміди і частку отримують найвищі владні чиновники, розробив новий підхід до вирішення проблем самочинного будівництва.

За новим порядком, текст якого вже є, але ще не затверджений, узаконити споруди буде ще простіше. Погоджень знадобиться менше, натомість штрафи зростають у 10 разів (права сторона інфографіки). Як бачимо, кількість необхідних документів скоротиться на два, а погоджень пожежників і санстанції взагалі не треба. За словами підприємця Валентина, ДАБІ тільки й чекає прийняття нового порядку із його новими, повноводнішими потоками «зелених».

Можна, звичайно, закидати, що спрощена система куди зручніша для простих людей, які не хочуть мучитися через бюрократичну систему, проекти, дозволи і погодження через якийсь, скажімо, гараж, «зліплений» із залишків цегли. Проте новий порядок стосуватиметься і дачних будинків у ласих куточках країни, і садових будинків, і чотири–, п’ятиповерхівок багатіїв під Кончею–Заспою із басейном на даху і кількома гектарами лісу. Зрозуміло, що вони і всі щаблі «нормального» порядку введення в експлуатацію можуть купити, але ж «узаконення» їм дозволить ще й економити та спростить життя.

В інституті «Київпроект» журналіста «УМ» запевнили, що Санітарні норми і правила існують і для тих же гаражів — задля безпеки власників і збереження авто. Норми стосуються і відстані до найближчої будівлі, і вентиляції, і температури. Наприклад, порушення норм вентиляції може спричинити накопичення шкідливих речовин від вихлопів, що прямо впливатиме на здоров’я власника. Що вже і казати про самочинно встановлені будинки, зведені без проекту, з грубими порушеннями усіх можливих норм.