Негода як учасник

Тенденція продовжується: другий оупен ейр в Україні поспіль накрила хвиля дощу. IV Міжнародний екокультурний фестиваль «Трипільське коло», що тривав з 30 червня по 3 липня у місті Ржищів на Київщині, перетворився на велику «грязеву ванну» по всій 15–гектарній території, яку місили люди у дощовиках та гумових чоботях або просто босоніж. Як не дивно, для організаторів ця незапланована здибанка з негодою набула позитивних ознак: «Цьогоріч фестиваль відбувався під знаком стихії повітря, але йому більше пасувала би подвійна назва: «Повітря–Вода». Вочевидь природа вирішила таким чином долучитися до проведення фестивалю, який пропагує любов до навколишнього середовища та його захист», — чи то всерйоз чи жартома зауважив Роман Іванченко, куратор екомайданчика.

Божевільні люди й «чигиряльники»

Проте насправді організаторам «Трипільського кола» протягом чотирьох днів проведення форуму було не до жартів: треба було рятувати майданчики від затоплення й не відхилятися від програми. «Прогноз увесь час мінявся, тому ми до останнього не знали, якою буде погода, — розповідає один із співорганізаторів Олександр Іванов. — Проте ми максимально укріпили майданчики й тенти — у цьому велика подяка волонтерам. Погода також ускладнила роботу майстрів, адже першого дня ми чекали на 15 машин із матеріалами, а прибуло всього дві. Техніка ламалася, горіли генератори. Проте ми горді заявити, що програма відбулася». На «Трипільському колі» діяли всі майданчики, а було їх понад 20. Звісно, погода не могла не вплинути на кількість відвідувачів, проте відданих екофоруму виявилося чимало: організатори нараховують наразі близько двох тисяч чесних відвідувачів (це ті, які придбали квитки за ціною 160 грн. на чотири дні або 110 грн. — на два дні), непідраховану кількість «чигиряльників» (ті, що проникли на фест через чагарі та кущі), плюс близько тисячі учасників.

«Ви, мабуть, божевільні люди, що слухаєте наш виступ під страшенною зливою!» — такий комплімент відміряв відвідувачам лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк. Хлопці виступали на «Великій сцені», де настрій фестивальників підтримували також такі українські гурти, як «Крихітка», «Тінь Сонця», Atmasfera, а також сербські, угорські та білоруські. У той час на Малій сцені, що не припиняла свою роботу ні на день, проходили майстер–класи з танців, виступи фольклорних колективів, фаєр–шоу й театральні вистави від оригінальних колективів: вуличного «Із Табуретом...», що об’їздив увесь світ, театру тіней та театру імпровізації.

Робота над помилками

Дух «Трипільського кола» — фестивалю, що живе в унісон із природою, — передавав екомайданчик. Хоч погода значно змінила програму цього трипільського острівка: приміром, випробувати альтернативні джерела енергії — підзарядити від сонячної батареї мобільні телефони чи ноутбуки — фестери могли лише у ті рідкісні моменти, коли хмарки розступалися на небесному просторі. Ще один оригінальний майданчик діяв на території так званого NGO–city (Міста неурядових організацій), цю новинку на фестивалі було створено за підтримки Посольства США в Україні. Тут збиралося чимало люду — не в останню чергу завдяки великому військовому намету, що давав прихисток усім втомленим від дощу. Цікаво, що після денної презентації різноманітних програм діяльності громадських організацій, на ніч NGO–city перетворювалося на «кінопалац», де представляли підбірку мультиків, «Пропалу грамоту» до 70–річчя Миколайчука та європейські короткометражки.

«Минулого року фест був прибутковий, цього — однозначно збитковий, але ми нічого не відміняли, бо розуміли відповідальність перед людьми. Не відміняємо і на наступний рік, — підсумовує Роман Іванченко. — Зважаючи на досвід, який отримали за минулі вихідні, ми врахуємо всі недоліки». Отже ті, хто пропустив попередні фести, має нагоду наступного року надолужити все на V «Трипільському колі», що поєднає усі стихії — вогню, води, повітря й землі.