У вас — рідний національний дух
«Україну молоду» передплачую, читаю, люблю з перших днiв її появи у нашому свiтi. Принагiдно зичу вам особисто i вашим родинам повнi вашi хати добра, здоров’я i щастя, спокiйної людської радостi, успiхiв в усьому i задоволення вiд того усього на довгi лiта.
Багато менi хотiлося б написати вам, але я вже старий до писання, менi вже потягнувся 86–й рiк. Народився й вирiс я на зеленiй Житомирщинi i читав у юнi роки ще такi газети, про якi ви, може, й не знаєте, як «Геть неписьменнiсть!» чи «Селянська правда», в якiй тодi панував Остап Вишня.
Я пережив 1933–й рiк, вижив у голодний перiод вiд 1933–го до 1941–го, працював зеленим юнаком у антинiмецькому пiдпiллi та партизанив у з’єднаннi генерала М. Наумова. А далi — шiсть рокiв служби в армiї, сiм рокiв покути в «армiї Л. Берiї», сiм рокiв шахтарювання на Кузбасi, поки знову повернувся в Україну.
Про все те зараз я вже видав дев’ять томiв своїх спогадiв. Мене колись не друкували, бо iм’я моє було в числi «мiчених атомiв», не друкують i тепер, бо бояться ще друкувати правду...
Хочу лише подякувати вам усiм i вашому редактору, що газета звертається до рiдного нацiонального духу. І за вашу позицiю щодо
В. Ющенка, єдиного досi українського Президента i великого українця.
Щастя й успiхiв вам i Українi!