Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Кадр із мультфільму «Як князь Олег на Візантію ходив». (Фото надане організаторами фестивалю «Золота пектораль».)
Мультиплікаційний фільм «Як князь Олег на Візантію ходив», створений київською компанією «Арт–відео», — єдиний вітчизняний мультик про історію України. На початку червня на Міжнародному кінофестивалі «Золота пектораль» у Трускавці він отримав перемогу в номінації «Анімаційні фільми» і найвищу нагороду фестивалю. Творці мультика почали «малювати» наступний фільм «князівського» серіалу, проте не вірять у його прокатне майбутнє.
«Сама ідея мультфільму належить мені, — розподіває «УМ» керівник проектів студії «Арт–відео» Зоряна Занюк, — але втілив її в життя художник і режисер Сергій Гармаш. Після перемоги на фестивалі мультиком зацікавилися деякі українські канали, але поки що це лише одна десятихвилинна серія і як продукт для прокату вона не цікава. Тому ми плануємо створити серію з 11 мультфільмів, яка б охоплювала історію Київької Русі. Анімаційний серіал називатиметься «Історія України в постатях».
Головні герої першої «серії» — князь Олег та його найближче оточення, літописець Крук. Для того, щоб зробити мультик більш зрозумілим і цікавим дітям, персонажі–воїни іноді з’являються з несподіваними сучасними елементами, наприклад, з годинниками. А сам князь Олег постає в обрамленні актуальної дотепер теми збору податків. Їх повинні платити усі, вчасно, по совісті і без надміру, пропагує Рюрикович. Мультфільм яскравий, сучасний, iз гумором. А говорить він голосом львівського актора, директора театрального фестивалю «Золотий Лев» Ярослава Федоришина.
«Я раніше ніколи не працював з анімацією, — зізнається в телефонній розмові з «УМ» пан Федоришин. — Але мені дуже сподобалася ця ідея. Я навіть не знав, що мультфільм отримав «Золоту пектораль» на фестивалі, бо був у цей час на гастролях. Вважаю, що подібних мультфільмів в Україні потрібно багато. Я порадив би не тільки своїм дітям подивитися цей мультик, а й усім дорослим».
Як запевняє Зоряна Занюк, автори не ставили за мету «дати нашу відповідь» російським повнометражним мультфільмам на давньоруську тематику. «Для нас важливо донести до глядачів, передусім дітей та молоді, яскраві сторінки нашої історії, познайомити їх із постатями, які є справді знаковими, героїчними», — каже керівник проекту.
Щодо «світлого прокатного майбутнього» мультсеріалу, то пані Занюк у ньому сумнівається. «Комерційного успіху такий проект в Україні, на жаль, мати не може, — каже вона. — Зацікавленості влади у подальшому просуванні продукту патріотичного спрямування такого типу немає, та й отримати фінансування чи допомогу в створенні мультфільмів у нас дуже важко». Але, можливо, «Князь Олег» заживе популярності завдяки участі у фестивалях. Так, новий мульт уже запрошено на «Відкриту ніч», фестиваль короткометражного кіно, що стартує завтра у столиці.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>