Учора в Києві та Львові електронні годинники почали зворотний відлік часу до початку Євро–2012. Від сьомої години вечора 8 червня до офіційного старту чемпіонату Європи з футболу лишився рівно рік.
Але 8 червня — то дата початку матчу–відкриття ЧЄ–2012 у столиці Польщі. Для України ж «день ікс» — 9 червня наступного року. Саме тоді, о 19.00, у Харкові на стадіоні «Металіст» почнеться гра першої й другої команд групи В.
Пригадується, як ще два роки тому керівництво Європейської футбольної асоціації через проблеми з підготовкою погрожувало Україні відібрати чемпіонат. Але за рік до старту тон перших осіб УЄФА не впізнати. «Шляху назад уже точно немає. Ми в захопленні від української спільноти. Незабаром до вашої країни приїдуть тисячі гостей, що, сподіваємося, збагатить вашу економіку», — сказав генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно на позавчорашній прес–конференції, присвяченій «року до старту Євро–2012».
За словами віце–прем’єр–міністра Бориса Колесникова, за 365 днів до старту турніру загальна готовність об’єктів, необхідних для адекватного проведення змагань, становить 80%. А невдовзі — за сім–вісім місяців до початку Євро — ця цифра зросте до 95%. Днями також було оголошено, що турнір в Україні й Польщі хоч і буде першим таким заходом у Східній Європі, але принесе УЄФА найбільший прибуток за весь час проведення чемпіонатів — 1,3 млрд. євро.
За рік до початку історичної події «УМ» проаналізувала українську готовність до Євро–2012.
Київ
На щастя, те, чого найбільше боялися в УЄФА і що насамперед загрожувало проведенню Євро–2012 в Україні, — затримка з реконструкцією НСК «Олімпійський» у Києві — вже позаду. Близько року тому відповідальний за єврофорум в уряді Борис Колесников відрапортував про «входження в графік» виконання запланованих робіт. Щоправда, з того часу терміни здачі в експлуатацію арени змінювалися вже двічі. Хай там як, але сам факт наближення «хепі енду» цього скандального проекту вартістю 4,5 млрд. грн. неабияк тішить усю європейську футбольну спільноту. «Справді, реконструкція стадіону в Києві не завершиться в раніше обумовлений строк — у червні 2011 року. Зроблено це буде пізніше — в жовтні. Хоча ми знали, що буде нелегко, але, зрештою, сподіваємося на чудове свято футболу», — сказав секретар УЄФА Джанні Інфантіно.
За словами віце–прем’єра Колесникова, затримки в будівельному розкладі «Олімпійського» пов’язані з «непунктуальними» німецькими партнерами, на совісті яких — покрівельний матеріал для даху стадіону. В останній місяць весни на НСК розпочався монтаж спеціальних пристосувань — «парасольок» — для кріплення прозорого даху–мембрани та кріплень для прожекторів, звукового обладнання та відеокамер. Через затримку з дахом важка техніка перебуває на полі, що не дозволяє готувати газон. А хвилясте покриття даху, до речі, не горітиме і буде одним із найбільших за площею в усій Європі.
Нагадаємо, загальна кошторисна вартість реконструкції НСК «Олімпійський» багато разів зростала і становить 4,59 млрд. грн. На обіцяному «стадіоні класу «люкс» буде 38 VIP–боксів і президентська ложа площею 171 кв. м, 90 туалетів і 43 фаст–фуди, постійно діючі магазини, ресторани, салони краси, конференц–зали тощо (все це допомагатиме забезпечити його окупність). Однак уже зараз видно й ґанджі арени: з огляду на проектування, рекламні щити затулятимуть поле глядачам у нижніх трьох рядах. Тож хоча стадіон розраховано на 70 тис. місць, на матчі Євро–2012 у Києві продаватимуть лише по 63,5 тис. квитків. Пан Колесников визнає, що краще було б знести стару арену і спорудити зовсім нову, а так — маємо те, що маємо.
Львів
Дуже проблемним на старті підготовки до Євро–2012 виглядало питання стадіону у Львові. Відповідної арени там не було взагалі, а зволікання із запуском її будівництва неодноразово змушувало УЄФА говорити про можливість перенесення матчів ЧЄ в інше місто. Проте з приходом до влади команди Віктора Януковича та залучення фірми з Донеччини роботи зі спорудження нового стадіону в місті Лева перейшли на «стаханівський» графік. Тепер кажуть, що стадіон готовий на 64%, а завершення робіт, як і в Києві, заплановані на жовтень. Уже до кінця літа очікують закінчення монтажу конструкцій та газонних робіт. «Наразі на полі прокладені траншеї, будівельники готуються до прокладання труб для дренажу та поливу. Довкола арени після 2012 року буде побудовано багато інших споруд, зокрема, тренувальні поля, зимовий палац спорту», — каже директор з експлуатації арени Віталій Сулима.
Робоча назва стадіону — «Львів–арена». Однак є й інші варіанти. «Були звернення транснаціональних компаній, які висловлювали готовність купити назву нового стадіону. Але ми поки про це дебатуємо. Не виключено, що робоча назва залишиться», — каже мер Андрій Садовий. Віце–прем’єр Борис Колесников натомість вважає, що назву справді краще продати, а одним із потенційних покупців називає «одну з найбільших світових броварних компаній». При цьому в імені арени має бути і слово «Львів».
Принагідно відзначимо, що під час проведення матчів Євро на всіх стадіонах продаватимуть лише безалкогольне пиво.
Донецьк
Комфортабельна «Донбас–арена» була готова ще влітку 2009 року і вже вразила своєю якістю всю Європу.
Харків
Реконструйований стадіон «Металіст» здано в грудні 2009–го. Він — найскромніший з усіх чотирьох наших арен на Євро, до того ж має проблеми з газоном, які, втім, вирішуються вже тепер. Хай там як, а питання з його євроакредитацією було вирішене ще два роки тому.
За словами Бориса Колесникова, головною проблемою останнього року підготовки є українські дороги. А працювати, як виявляється, є над чим. Наразі наші дорожні служби із залученням іноземних фахівців активно працюють над міжміським сполученням і до початку турніру обіцяють їх довести до пристойного рівня. «Але, щоб довести дороги до ладу, Україні потрібно ще 30—40 років», — констатує директор Євро–2012 в УЄФА Мартін Каллен.
«Ділянки доріг Львів—Рівне—Житомир—Київ та Київ—Харків стануть дорогами європейського рівня. Хороша дорога буде між Харковом та Донецьком», — обіцяє заступник голови Нацагентства з питань підготовки до Євро–2012 Валерій Жалдак.
Щодо міст, чи не найбільш «убитими» є вулиці в Харкові — там асфальтні роботи зараз розгорнуто на повну котушку. У центрі уваги — 53 вулиці в районі стадіону «Металіст».
У Львові із міськими шляхами — теж «караул». «Окрім центральних вулиць, де перестилають австрійську бруківку, акцент на сполученні між головними об’єктами турніру — стадіоном, аеропортом, фан–зоною та готелями», — каже мер міста Андрій Садовий.
Щодо обласних доріг — найбільша проблема зі Львівщиною, яка, до всього, є нашими воротами із польського боку. Трасу Львів—Краковець до кордону мають відремонтувати до кінця 2011 року. «Зараз тривають ремонтні роботи, які передбачають вирівнювання старого полотна з упорядкуванням кутів, добудуванням заїздів, а також укладання нового шару асфальту», — розповів голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк. Водночас оновлення іншої траси міжнародного сполучення — Львів—Шегині — гальмується через брак фінансування. Кошти є лише на ямковий ремонт.
У Донецьку із 63 пріоритетних ділянок комунальних доріг на початок 2011 року було завершено 36 проектів. Попереду — роботи над кільцевою дорогою, яка повинна звільнити місто від транзитного транспорту, та інформатизація міста двома тисячами знаків та показчиками, у тому числі англійською мовою.
Та, схоже, в УЄФА дорогами переймаються найменше. «Можливо, десь дорогу не відремонтують, можливо, одна зірочка з готелю впаде. Після оглядового туру всі наші сумніви стосовно того, що все буде добре, зникли», — заявив Джанні Інфантіно.
Для більш швидшого пересування територією України Борис Колесников обіцяє навесні наступного року поставити на українські рейки десять електропотягів корейської фірми «Хюндай», які зможуть долати відстань від столиці до Львова за 4,5 години, до Харкова — за 3,5, а до Донецька — за 5.
Щодо готелів, то з ними, схоже, особливих проблем не буде. За словами Бориса Колесникова, всі готелі в Україні будуються за гроші інвесторів. Тож ростуть вони, як гриби після дощу. «Спочатку їх не було, а під час наступного візиту невідомо звідки з’явилися», — так свого часу коментував будівництво готелів в Україні Платіні.
У Харкові вболівальників із квитками на руках планують розселяти зокрема й у відреставрованих радянських гуртожитках. Теж саме робитимуть і в Києві, додавши до переліку ще й кемпінги. У столиці попередили, що студентам доведеться вкоротити наступний навчальний рік, аби завчасно вивільнити додаткові житлові площі. У Львові розраховують також на потенціал місцевих санаторіїв та профілакторіїв.
Цікаве вирішення житлової проблеми знайшли в Донецьку. Тут у 2012 році планують розбити кемпінг–парк на 5–6 тисяч гостей. Містечко, в якому буде польова кухня, спортивні майданчики, місце для стоянки автомобілів, розташовуватиметься на виїзді з міста. Цікаво, що це — ініціатива приватного інвестора. Схоже, так планують зустрічати вболівальників насамперед із Росії. За словами Колесникова, звідти на Євро–2012 може завітати близько 500 тисяч осіб.
Для численних любителів футболу в кожному місті будуть споруджені фан–зони.
А найменше проблем в організаторів чемпіонату Європи повинно бути з волонтерами. У національному оргкомітеті кажуть, що конкурс на заміщення вакансій волонтера дуже високий, тож працюватимуть найкращі.
Київ
«У нас ще 20 років тому, окрім Шереметьєво, не було іншого вікна у світ. Але Україна завдяки Євро–2012 отримала чотири сучасні аеропорти, а наступного року отримає швидкісне сполучення залізницею», — заявив Борис Колесников на прес–конференції, присвяченій «року до початку Євро–2012».
«Перше, що побачать наші гості, прилетівши до Києва, — буде аеропорт «Бориспіль». З жовтня минулого року відкрито термінал F, у серпні ми відкриємо термінал В, у грудні — D», — це вже голова КМДА Олександр Попов звітує перед іноземними мас–медіа, для яких організували прес–тур Україною.
Як розповів пан Попов, із «Борисполя» з інтервалом в одну хвилину курсуватимуть 60 автобусів, які доставлятимуть пасажирів до станції київського метрополітену, а вже звідти вболівальники зможуть дістатися футбольної арени. Час у дорозі — від аеропорту до «Олімпійського» — становитиме 45—50 хвилин, а власники квитків на футбольний матч матимуть право безкоштовного проїзду в громадському транспорті. З такою ж ініціативою виступають і мери інших міст.
Для швидшого та комфортнішого трансферу з «Борисполя» до Києва нове керівництво аеропорту разом з «Укрзалізницею» планують придбати власним коштом 500 автомобілів із лічильниками кілометражу та апаратами для розрахунку кредитками. Курсуватимуть ці авто між аеро– та залізничним вокзалами. А ось обіцяний «під Євро» проект швидкісного залізничного сполучення між летовищем та Києвом, схоже, залишиться тільки на папері. За рік устигнути побудувати цю трасу нереально навіть із залученням китайських грошей та зусиль.
У «совдепівському» аеропорту «Жуляни» тим часом уже 10 червня запустять два нові зали прильоту, а в березні 2012 року — новий міжнародний термінал.
Донецьк
У Донецьку підходить до завершення облаштування нової потужної злітно–посадкової смуги (ЗПС), яка дозволить приймати великогабаритні трансатлантичні «Боїнги» та «Аеробуси». Тестування її функціональності заплановане на липень 2011–го. А термінал будівельники обіцяють завершити в останній місяць року.
Разом із повітряними воротами у столиці Донбасу розширюють і наземні. Реконструкція залізничного вокзалу «Донецьк» передбачає подвоєння пропускної здатності.
Львів
Так само, як і стадіон, в авральному режимі будується львівський аеропорт. Новий термінал наразі готовий на 60 відсотків: повністю засклений сучасний фасад, прокладаються інженерні мережі, тривають оздоблювальні роботи. Нова ж ЗПС надасть можливість Львову приймати міжконтинентальні рейси з Америки та Китаю.
Натомість є проблеми з автобусами для Львова. Як каже Колесников, інші міста без проблем закупили саме львівські автобуси «під Євро», тоді як Львів посилається на проблеми з банками: мовляв, не виділили кредити.
Харків
Поки в Донецьку та Львові готуються до випробувань нових терміналів та ЗПС, у Харкові вже чекають на ревізора Колесникова, який має взяти участь в опробуванні пропускної здатності нового терміналу а/п «Харків». У столиці Слобожанщини спокійні за кінцевий результат. «Усі роботи ведуться згідно з графіком. За останні півроку до нас вісім разів приїздили інспектори УЄФА, всі їхні зауваження враховані, тож наші об’єкти повністю відповідатимуть вимогам», — каже начальник управління Харківської ОДА з підготовки до Євро–2012 Олександр Токар.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
