На сторожі театру — легендарний «Швейк»

31.05.2011
На сторожі театру — легендарний «Швейк»

«Швейк» Петрович Юра «осів» у скверику біля свого театру. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)

Засновника Театру імені Франка Гната Юру скульптори Володимир та Олексій Чепелики вирішили увіковічнити у ролі Швейка. І цим рішенням влучили у самісіньку «десятку». Спектаклем «Бравий солдат Швейк», який iз 1928 по 1935 роки витримав понад 400 показів, Гнат Юра розпочав відлік своїм найсміливішим театральним роботам. «Я розумів, що Швейк не бунтар і не протестант... проте він знищує цей порядок своїм геніальним ідіотизмом... його так званий ідіотизм — це тільки умовність, тільки маска, одягнута на розумне і хитре обличчя», — так відгукувався про свого героя Гнат Петрович. Ці слова почули Чепелики. І ось кругленький, кумедний, а водночас такий «собі на умі» «Швейк» Петрович Юра стоїть навпроти свого театру, неподалік від лавочки у сквері, на якій сидить ще один легендарний «франківець» Микола Яковченко.

«Знімаю капелюха, Гнате Петровичу, — вигукнув на відкритті пам’ятника наступник Юри Богдан Ступка. — Я вас бачив у цій ролі — ви були неперевершені! Це ж треба було стільки років обдурювати радянську владу і вести театр до європейської культури... Ми продовжуємо ваші традиції».

Тих, хто міг порівняти пам'ятник і «оригінал», на церемонії відкриття зібралося чимало. Народна артистка Галина Яблонська розповіла, що її в трупу театру приймав сам Юра, а потім вони працювали в кількох виставах. Син Юри, Юрій Гнатович, поділився своїми дитячими спогадами. Звучав і голос самого Гната Петровича, який читав «Якби ви знали, паничі...» Шевченка. Улюблену пісню Юри «Місяць на небі» виконали актори Театру ім. Франка. А ведучий церемонії Олексій Богданович подбав про необхідну в таких випадках легенду: «Якщо підійти до пам’ятника і потерти бляху на ремені — моментально додається удача, наснага і талант».

  • Богдан Поліщук: сценограф, який став режисером

    Про Богдана Поліщука сьогодні більше відомо як про художника-сценографа, або як художника-ілюстратора. Ще навчаючись у Національній академії образотворчого мистецтва, він разом зі своєю майбутньою дружиною Оленою Рачковською (нині – Поліщук) започаткував Незалежний Театральний журнал «Коза». >>

  • Польський композитор Кшиштоф Пендерецький помер у віці 86 років

    Знаковою подією для культурного життя Києва був останній приїзд до України 29 вересня 2018-го Кшиштофа Пендерецького, який за диригентським пультом представив свій монументальний твір Credo (1997-1998) за участі польських солістів і українських хорів та оркестру. >>

  • Третя «ГРА»: продовжують змагатися 28 вистав із 9-ти міст

    У Міжнародний день театру Національна спілка театральних діячів оприлюднила лонг-лист учасників третього Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА. Із 83 заявлених гравців експерти визначили 28 кращих. Саме вони продовжать боротьбу за національний театральний Оскар. >>