Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Храм «прийняв» меморiального Гончара. (Фото Юрiя САПОЖНІКОВА.)
«Гончар дав приклад усім, як треба ставитися до своєї Батьківщини», — відзначив голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико–архітектурної спадщини ім. О. Гончара Петро Тронько на вчорашнiй церемонiї вiдкриття меморiальної дошки цьому видатному письменнику. «Олесь Гончар не просто написав роман «Собор», а доклав чималих зусиль, аби цей собор постав перед нами в усій своїй духовній величі», — пiдкреслив поет Іван Драч, вказуючи на банi Михайлiвського Золотоверхого.
Ця гра слiв i образiв не випадкова. Як не випадково обрано й місце вшанування пам’яті Олеся Гончара — саме відродженню підірваного більшовиками Михайлівського монастиря видатний письменник присвятив значну частину свого життя. Письменник створив i очолив у 1993 році благодійний фонд відновлення Михайлівського собору.
На відкриття меморіальної дошки завітали поети Борис Олійник та Роман Лубківський, академік Микола Жулинський, співак Дмитро Гнатюк, директори шкіл і музеїв, а також родина Гончара — онуки та правнук, першокласник Нестор.
Пам’ятний знак українському письменнику, громадському діячеві і Герою України виготовив чоловік онуки письменника Лесі — Руслан Найда. Освятив дошку намісник Михайлівського монастиря архієпископ Димитрій. А вдова Олеся Терентійовича Валентина Данилівна передала святині в дарунок ікону Архістратига Михаїла.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>