Відіграти в Україні й померти

28.05.2004
Відіграти в Україні й померти

Гундар Маушевiц.

      В автомобільній аварії на одинадцятому кілометрі траси Рига—Єлгава загинув 30-річний бас-гітарист та один із засновників найбільш популярної та «розкрученої» латвійської рок-групи «Прата ветра» («Брейнсторм») Гундар Маушевіц, повідомила у понеділок увечері латвійська інформагенція ЛЕТА. У вівторок поліція офіційно підтвердила інформацію ЛЕТА про загибель рок-музиканта. Огляд місця події та попередні результати експертизи показали, що музикант загинув у результаті ДТП, й інші версії його смерті на цей час не розглядаються. Про це агенції ЛЕТА повідомили у відділі преси та громадських зв'язків Державної поліції Латвії.

      Тіло Маушевіца знайшли у понеділок о 13-й годині приблизно за 50 метрів від його машини марки «Ауді-80», яка з'їхала з шосе Рига — Єлгава, потрапила у торф'яне болото і наполовину затонула в ньому. Про помічений у болоті автомобіль поліції сказав водій, який проїздив цим шосе. Як повідомила прес-секретар Ризького районного управління поліції Інгуна Гайле, за попередніми даними, ДТП сталося приблизно між першою та другою годиною ночі з суботи на неділю. Управління поліції Ризького району просить відгукнутися свідків події, якщо вони є (слiд врахувати, що аварія сталася у нічні години).

      Поки вся Латвія цього тижня глибоко сумувала з приводу смерті відомого музиканта, поліція намагалася детальніше дізнатися про обставини трагедії. Але, судячи з усього, їм не вдалося знайти нічого, що пролило б світло на цю подію. Версія про те, що Гундар заснув за кермом, імовірно, відпадає, оскільки на дорозі чітко видно чорні смуги від гуми шин машини, які могли утворитися лише від різкого гальмування. Можливо, дорогу перебігала якась тварина і він намагався уникнути зіткнення. Як би не було, але «Ауді-80» звернула на зустрічну смугу руху та злетіла з дороги. На узбіччі видно глибокі борозни від коліс та зламані деревця. Результати розслідування події з'являться нескоро. Вже згадана Інгуна Гайле повідомила ризькій газеті «Телеграф», що лише на роботу фахівця, який проводить експертизу машини музиканта, може піти цілий місяць. Наразі поліція вирішує, чи відкривати кримінальну справу в зв'язку з цією подією.

      Місце загибелі музиканта вже стало об'єктом паломництва шанувальників групи, яка прославила Латвію на всю Європу та світ. Тут зупиняються автомобілі, букети квітів видно як на узбіччі, так і в самому болотці, де знайшли машину. Люди також встановлюють свічки. За словами тих, хто близько знав Гундарса, він був на рідкість щирою, життєрадісною та добродушною людиною. Йому не була властива «зоряна хвороба». На інтернет-сайті групи «Брейнсторм» позавчора з'явилося коротке повідомлення: «Вчора підтвердився факт, якому ми до останньої хвилини не йняли віри, — у трагічній автокатастрофі загинув наш друг і бас-гітарист групи Гундар Маушевіц (Муміньш). Найбільш глибокі співчуття друзям і близьким Муміньша, а також шанувальникам групи».

      Квінтет «Прата ветра» був створений у латвійському містечку Єлгава 1989 року. 2000 року він виборов право представляти Латвію в конкурсі Євробачення і з цієї нагоди прибрав ще й «експортну» англомовну назву «Брейнсторм». Хоча на Євробаченні з конкурсною піснею My Star («Моя зірка») група посіла лише третє місце, але саме цей твір поклав початок великій європейській кар'єрі «Брейнсторм». Група видала шість альбомів, три з яких розійшлися накладом понад один мільйон примірників. Вона удостоїлася честі бути однією з зірок великого концерту в ніч з 30 квітня на 1 травня з нагоди розширення Європейського Союзу, який відбувався і транслювався одночасно на всю Європу з Берліна та Варшави. Квінтет був особливо популярним у країнах Прибалтики, Скандинавії, Польщі, але також в Україні. «Брейнсторм» був головною зіркою концертної програми в рамках святкування 15 травня у Києві Дня Європи. Потому також виступив у рамках цього заходу в Дніпропетровську та Львові. Львівський концерт став для Гундара Маушевіца останнім у його короткому житті.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>