Куди приходитиме Муза

12.05.2011
Куди приходитиме Муза

Микола Мамчур разом з учасниками першої виставки «Художників без майстерень». (Фото Дениса ЗАХАРЧУКА.)

Керівника спортивно–мистецького клубу «Сакура» Миколу Мамчура у Тернополі знають як людину оригінальну і багатогранну. Недарма йому вдалося створити об’єднання, яке вже багато років поспіль допомагає людям вдосконалювати водночас і тіло, і душу. А кілька місяців тому митець і спортсмен став головним ініціатором проекту «Художники без майстерень», покликаного сприяти всім творчим людям,і передусім початківцям, які потребують приміщення для роботи, але не мають можливості облаштувати таке за місцем проживання чи орендувати.

Першим таку ініціативу підтримав також митець у минулому, а тепер — настоятель тернопільського Кафедрального собору Непорочного зачаття УГКЦ та директор місцевого відділення благодійного фонду «Карітас» отець–мітрат Андрій Говера. Отже, згаданий фонд і виділив приміщення, де кілька десятків талановитих людей мають сьогодні можливість не тільки створювати свої картини, а й слухати лекції з історії мистецтва та отримувати безплатні уроки живопису, які проводить експрес–методом сам Микола Мамчур. Відбулася вже нещодавно і перша виставка картин «художників без майстерень», на якій представили свої роботи дев’ять тернополян, різних як за віком, так і за рівнем майстерності, творчим досвідом та технікою виконання. Такого роду експозиція була своєрідною новацією для тернопільських поціновувачів мистецтва і, зрозуміло ж, мала велике значення для авторів, у яких немає можливості виставлятися у платних галереях.

У перспективі Микола Мамчур планує об’єднати під одним дахом не тільки художників, а й літераторів, музикантів, взагалі якомога більше вільних творчих людей. На його думку, справжнє мистецтво не завжди може чи повинно бути комерційним. Певні здібності має майже кожна людина, і, розвиваючи їх, вона поліпшує і власне життя, і навколишній світ. Зайві ж амбіції, невиправдана конкуренція та матеріальні проблеми лише заважають власне творчості. Тому він і хоче створити своєрідну общину, яка б допомагала творчим людям вирішувати ці проблеми, а також вдосконалюватись через взаємозбагачення. Відтак на її базі, можливо, з’явиться громадська організація з такими ж цілями й завданнями. Але Микола Мамчур сподівається і на підтримку держави, яка, за прикладом європейських країн, має розробляти і фінансувати відповідні соціальні програми.