Могти чи бути?

29.04.2011

Уперше після перемоги Януковича на президентських виборах уся опозиція стала спільним широким фронтом проти діяльності влади. Вулична акція проти харківських угод, яка відбулася позавчора надвечір біля пам’ятника Шевченку в Києві, зібрала 14 опозиційних партій — від «Української платформи» та КУНу до «Свободи» й «Батьківщини».

Опозиціонери вибрали для промов місце, облюбоване ще з антикучмівських акцій, — підвищення, на якому стоїть пам’ятник Кобзареві. Навпроти «трибуни» було вивішено великий чорний плакат: «Об’єднання опозиції — або смерть». Це ідея руху «Холодноярська ініціатива», а гасло — алюзія на девіз повстанців Холодного яру: «Воля України — або смерть».

Проте лідери навряд чи бачили цей заклик. Гасло затуляв цілий ліс партійних прапорів. І це було символічно: «штовхаючи» промову, політики бачили стяг якоїсь партії (мабуть, своєї) — та не бачили об’єднавчої перспективи.

Майданчик навпроти пам’ятника був поділений між різними силами, ніби там існували кордони: з одного боку стояла «Свобода», з іншого — ПРП, в окремому кутку — «Наша Україна». Впадало в око, що всі партії були представлені приблизно однаковими купками прихильників. А це свідчило про одне: кожна сила отримала «наряд» привести на мітинг певну квоту демонстрантів. Загалом вийшло двітри тисячі.

Хоча це була перша спільна акція 14 партій — противників Януковича, мітинг проігнорували найбільш рейтингові політики опозиційного спектру. Юлія Тимошенко делегувала на мітинг свого заступника Олександра Турчинова, Арсеній Яценюк — узагалі маловідому діячку Лілію Гриневич, членкиню політради «Фронту змін». Замість Віктора Ющенка і Валентина Наливайченка виступав Андрій Парубій.

Дехто запідозрив, що Тимошенко та Яценюк цуралися прийти на мітинг, бо вважали несолідним бути «одним із». Тим більше, що порядок виступаючих визначався жеребом — існував великий ризик, що Юлія Володимирівна могла виступити не «хедлайнером», а «на розігріві».

Як пояснив журналістам пан Турчинов, Юлія Тимошенко пропустила виступ, бо мусила піти на допит. Натомість повідомлення прокуратури викликало ще більше підозр щодо ЮВТ. Виявляється, Тимошенко запрошували на 11ту годину, а вона прийшла аж о 17й — якраз тоді, коли почався мітинг. Чи не для того, щоб уникнути участі в акції?

Голова «Собору» Анатолій Матвієнко зазначив у коментарі «УМ», що відсутність лідерів на мітингу — це ознака того, що «гординя має великий вплив на реальну політику». «Якщо є поважні причини — із ними можна погодитися. Якщо ні — то це демонстрація зарозумілості», — каже Матвієнко.

Найбільше оплесків зібрав поет Дмитро Павличко, голова Народного комітету захисту України. «Мені 82й рік. Я не можу чекати», — каже Дмитро Васильович. На його думку, угоду про базування Чорноморського флоту в Україні треба денонсувати якомога швидше, і єдиний рецепт — єдність опозиційних сил: «Звертаюся до тих, хто поруч. Все ви добре говорили, все ви мудро кажете, але правда полягає ось у чому: або ми об’єднаємося — або ми програємо Україну... Жодна партія, яка б вона не була патріотична, молода та фінансово сильна, не виграє у боротьбі з нинішніми ворогами».

Поетові доручили зачитати текст резолюції, яку мітинг затвердив. Ту саму резолюцію, яку ще за кілька годин до маніфестації одноосібно підписала Юлія Тимошенко...

Лідер партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко, який виступив ініціатором проведення акції, не бачить трагедії в тому, що резолюцію підписали якось не так. «Головне, що «Батьківщина» підписує. Якщо хтось раніше підписав — це інша причина... А підпишуть двічі — тим краще», — зазначив Кириленко в коментарі «УМ». За його словами, угоду мають підписати лідери всіх партій; потім її зачитають у парламенті.

Кириленко задоволений підсумками акції. «Головне — що ми стали разом. Решта — деталі», — зазначив пан В’ячеслав.

 

ПЕРЕЛІК

На мітингу 27 квітня були присутні представники 14 політичних партії (за абеткою): ВО «Батьківщина», «Громадянська позиція», Європейська партія України, «За Україну!», Конгрес українських націоналістів , Народний рух України, «Наша Україна», Партія захисників Вітчизни, «Реформи і порядок», ВО «Свобода», Українська народна партія, Українська платформа, УРП «Собор» та «Фронт змін».