Нестрашний Чорнобиль?

За 25 років співіснування з озвірілим «мирним атомом» ми перестали боятися колись страшних слів «радіація» і «зараження». Сьогодні до зони приїжджають навіть туристи. Але найбільше насторожує, що слова «Чорнобиль» перестала боятися й влада. Представники профспілок наголошують, що в уряду сьогодні немає чіткого розуміння проблем, пов’язаних із функціонуванням території відчуження. А коштiв, призначених на фінансування чорнобильських програм, з кожним роком виділяють усе менше...

«Насправді вирішити чорнобильську проблему могло ще наше покоління, — вважає Микола Тетерін, представник профспілки Чорнобильського об’єднання організацій. — Але наша влада — і минула, і теперішня — робить усе, аби затягнути вирішення цього питання». І саме через це профспілка працівників атомної енергетики і промисловості України («Атомпрофспілка») вимагає від Кабінету Міністрів переглянути обсяги бюджетного фінансування чорнобильських програм на поточний рік.

За словами голови «Атомпрофспілки» Валерія Матова, починаючи з 2007 року, спостерігається хронічне недофінансування проведення робіт iз ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і зняття з експлуатації атомної станції. На поточний рік у держбюджеті передбачено лише 60 відсотків від необхідного обсягу фінансування для проведення першочергових робіт на чорнобильських об’єктах. Зокрема, за мінімальної потреби на 2011 рік у 825 мільйонів гривень реально в бюджеті передбачено лише 490 мільйонів.

На думку пана Матова, така політика дає підстави говорити про те, що в уряді немає чіткого розуміння проблем, пов’язаних із функціонуванням зони відчуження. У зв’язку з цим він нагадав, що минулого року припинила свою дію державна цільова програма реалізації чорнобильських програм, а до розробки нового аналогічного документа на період до 2016 року уряд лише приступає. «Нас фінансують клерки з міністерства. Вони просто не можуть зрозуміти всіх проблем ЧАЕС. Для тих бухгалтерів важливо зекономити, і це вони роблять вправно», — наголошує Микола Тетерін.

У свою чергу, голова профкому ДСП «Чорнобильська АЕС» Євген Козлов відзначив, що скорочення державного фінансування чорнобильських програм ставить під сумнів ефективність заходів, пов’язаних із творенням АЕС на екологічно безпечний об’єкт, як це задекларовано у відповідному законі. Зокрема, це робить практично неможливим нормальне функціонування підприємств зони відчуження в частині мінімальних потреб із закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення їх життєдіяльності. «Нас перевели під юрисдикцію МНС, хоча ми, за логікою, маємо підпорядковуватися Міністерству палива та енергетики, — каже пан Козлов. — Сьогоднішнє наше начальство не має змоги оцінити серйозність проблем, з якими ми стикаємося у зоні відчуження. Навіть на закупівлю засобів індивідуального захисту персоналу, який працює на майданчику станції, щорічно виділяють лише 10 відсотків від потреби, що змушує підприємства позичати спецодяг у концерну Novarka, який виконує роботи з будівництва нового конфаймента. Також він зазначив, що дефіцит коштів призводить до плинності кадрів на підприємствах зони відчуження. «Тому «Атомпрофспілка» вимагає від Кабінету Міністрів ужити невідкладних заходів щодо реального фінансування програм Чорнобильської зони і адекватного соціального захисту працівників», — наголосив Валерій Матов.

КОПІЄЧКА

«Зона» може заробляти екскурсіями

Частково залатати в бюджеті «чорнобильські діри» можна було б, приміром, за рахунок тих же екскурсій. До речі, ціна на одноденну поїздку до зони для киян коливається між 750—1000 гривень. «Єдине, що є для мене таємницею, — це куди діваються кошти від цих турпоїздок, — каже пан Тетерін, — невідомо навіть, хто їх організовує». Наскільки безпечні такі вояжі для туристів? «Зараження зони не є суцільним, воно, швидше, плямисте, — пояснює Микола Тетерін. — От ідеш по дорозі, усе ніби чисто, а зробив крок у бік — і гейгер зашкалює. Звісно, для туристів прокладено найбільш безпечні маршрути. Але з автобуса виходити б не радив. Я вже не раз бував у 30–кілометровій зоні і точно можу сказати: там небезпечно, але, дотримуючись правил техніки безпеки, погуляти там можна».

А от проникати в зону самовільно фахівці не радять (хоча такі випадки останнім часом, за інформацією заступника начальника міліції громадської безпеки ГУМВС у Київській області Юрія Спаського, почастішали). На забрудненій території в останні роки збільшилася кількість вовків та рисей. Також у безлюдній зоні немало пасток, створених самою природою. Тому для непроханих гостей нелегальні прогулянки можуть обернутися серйозними травмами або каліцтвами...