Слухай, що Я. каже

08.04.2011
Слухай, що Я. каже

Багато хто звернув увагу, що цього разу Президент обійшовся без своїх фірмових ляпів–«янукізмів» і навіть складне слово «демілітаризація» вимовив без запинання. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)

Учора Віктор Янукович уперше за час свого президентства виголошував знакову річ — щорічне послання до Верховної Ради (минулого року якось обійшлося без цього). У парламент із самого ранку набилося багато гостей: міністри, «губернатори», мери, судді, посли... Система кондиціонування була не готова до такого ажіотажу, тож під «куполом» нічим було дихнути. Журналісти вщерть заповнили ложу преси. Багато хто, мабуть, позаздрив особистому президентському фотографу Андрієві Мосієнку, який перебував серед депутатів і знімкував шефа з робочого місця... комуніста Петра Симоненка.

 

«Ні, я не задоволений»

Президент читав промову із папірця (вона була традиційним «аудіосупроводом» до власне тексту послання, виданого окремою брошурою під назвою «Модернізація України — наш стратегічний вибір» і розданого кожному нардепу). 37–хвилинний спіч чотири рази переривали аплодисментами. Цікаво, що оплески лунали іноді в зовсім непередбачуваних моментах. Наприклад, коли Янукович сказав, що в системі вищої освіти «формальний підхід до отримання диплома переважає над якістю». А ще раз депутати влаштували овацію після того, як Янукович заявив, що мета України — сприяння в «остаточній демілітаризації Європейського континенту». Здалося, що частина залу аплодує не самій ідеї, а тому що Віктор Федорович вимовив таке складне слово — «демілітаризація» — без запинки.

Сама промова багато чим нагадувала виступ Президента на відкритті весняно–літньої сесії ВР. Віктор Федорович хвалився економічним зростанням, хизувався початими реформами. Відстоював позаблоковий статус України і «концепцію національного прагматизму». Наголосив на потребі боротися з корупціонерами, «де б вони не працювати і якою б владою не володіли».

При цьому Президент зізнався, що не все складається так, як мріялося: «Чи можу я бути задоволений першими підсумками? Випереджаючи критиків та опонентів, відразу скажу — і відкрито скажу — ні! Із задумів та планів на 2010 рік ми спромоглися реалізувати щонайбільше третину». Прем’єр–міністр Микола Азаров в урядовій ложі насупився: мабуть, чекав кращих оцінок.

Торкаючись окремих реформ, Президент багато говорив на пенсійну тематику. «У мене дуже багато зауважень до ідеології останніх напрацювань, — заявив Янукович. — Я їх висловлював прямо і відкрито». Проте Сергія Тігіпка — одного з головних розробників пенсійної реформи — у залі не було.

Віктор Федорович спробував стати приятелем ще й для освітян, які останнім часом дедалі частіше піднімаються на акції протесту. «Розумію хвилювання студентства, батьків, вчителів щодо нестабільності освітньої галузі... Переконаний, в питанні реформи освіти ми усі маємо бути союзниками», — заявив Янукович.

Знову на шпагат

Один із найбільш резонансних уривків Януковичевої промови стосувався економічних ринків. Точніше, секторів, на які має вийти Україна — європейського чи пострадянського. Спершу Янукович заявив, що «вже цього року» Україна прагне підписати із Євросоюзом угоду про зону вільної торгівлі (нагадаємо, такий же орієнтир проголошували і для року 2010). Президент наголосив, що «європейський курс не був і не буде зашкоджувати розвитку стратегічного партнерства з Росією». У цей момент згадалися слова Володимира Путіна, який пригрозив Україні, що Росія вдасться до торговельних обмежень, якщо Україна стане членом європейського вільного ринку — слова російського прем’єра явно суперечать орієнтиру Януковича.

Але вже через кілька речень Янукович зробив реверанс у бік Москви. «Ми сьогодні розглядаємо питання співпраці України з Митним союзом (він діє між Росією, Білоруссю та Казахстаном). Вважаю, що подальший розвиток стосунків із Митним союзом буде спиратись на нову договірну базу щодо угод про вільну торгівлю та можливу пакетну угоду про співпрацю за формулою «3+1», — заявив Янукович, здивувавши багатьох депутатів.

...Після промови Януковича майже весь зал звівся на ноги, зокрема й представники опозиції. Сидіти залишилася тільки частина фракції БЮТ. «Це свідчення нашого ставлення до Президента», — пояснив народний депутат Володимир Філенко в коментарі «УМ». Водночас Володимир В’язівський із «Нашої України» зазначив, що, прово­джаючи стоячи Януковича, він керувався правилами етикету. «Це не мій Президент, але моя держава», — прокоментував В’язівський.

 

ДОСЛІВНО

«Із цієї трибуни я хочу звернутись до кожного українця із закликом: досить жалітись і принижуватись. Україна — сильна й амбітна держава. Настав час проявити український характер, довести і собі, і світові, що Україна — це країна–лідер... Україна має стати країною–сучасником XXI століття, а не периферією і ресурсом для розвитку інших. Ствердитись як сучасна політична нація, що творить історію разом з найбільш амбітними та енергійними суспільствами».

Віктор Янукович, Президент України (зі щорічного послання до ВР)

 

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Михайло Добкін,
«губернатор» Харківщини (ПР):

— Було зрозуміло, що це виступ Президента — справжній, суворий, гострий. Віктор Янукович розставив пріоритети. Підсумував те, що було сказано раніше. Я сподівався такого виступу — жорсткого, критичного до влади, з демонстрацією недоліків. Як частина влади я беру цю критику й на свою адресу. Це був не звіт, це послання. За великим рахунком, у ньому мало уваги приділялося минулому часові, а основні «месиджі» спрямовувались на майбутнє. Це головне. Адже треба знати, куди веде влада.

В’ячеслав Кириленко,
народний депутат від «НУНС» («За Україну!»):

— Деякі речі з виступу були цілком прийнятними. Як і в посланнях попередніх президентів... Головне питання — не добре написати, а виконати хоча б половину того, що декларується. А тут уже велике питання.

Я вкрай здивований згадкою про Митний союз. Ми виходимо з того, що державний курс України — інтеграція в Європейський Союз, включно зі вступом до зони вільної торгівлі. До речі, це було підтверджено й самим Януковичем. Натомість будь–яка участь України в Митному союзі за формулою «3+1», «3+2» чи «3+10» — це скасування будь–яких інтеграційних прагнень України. Це мене вкрай неприємно вразило.

Степан Курпіль,
народний депутат від БЮТ:

— Із позитиву варто відзначити те, що Президент нарешті навчився добре читати. Він зробив кілька незначних обмовок, не зовсім добре вимовив деякі слова, але в порівнянні з попередніми разами не допустив «ляпів».

Не думаю, що ця промова надихне Україну. Те, що наша країна має бути лідером, — гарно звучить. Але яким лідером? У корупції, бідності, утисках свободи слова?..

Що мене спантеличило, це те, що Україна визнала, що вона веде переговори із Митним союзом. На початку тижня МЗС заперечувало факт таких переговорів — а тут про це каже Президент. Вступ у Митний союз не сумісний із євроінтеграцією. Це поставить крапку на європерспективах України.

Володимир В’язівський,
народний депутат від «НУНС» («Наша Україна»):

— Те, що я почув сьогодні, — це «реалії навпаки». Декларації — одні, а дії — протилежні. І це у всіх так званих реформах, які б ми не взяли. Так, це гарні декларації, я підписуюсь. Але між реальним життям і тим, що декларується, — мало спільного... Я послухав Януковича і зрозумів, що поки надто рано відкривати другий «пакет». Президент оголосив лише перший «пакет», коли критикуєш попередників. А другий «пакет», коли доведеться сварити своє оточення, хочеться відкласти якомога подалі. Думаю, вже з осені почнеться «роздача» — доведеться шукати крайніх. Хоча деякі нотки цього процесу чутно вже зараз.