«Я від Насті відмовляюся — виховуй її сам»

«Я від Насті відмовляюся — виховуй її сам»

Скільки ми з Андрієм розмовляли, Настя постійно намагалася до нього пригорнутися, хоча батько й присвячує доньці практично весь вільний час. Дівчинка зізнається, що так само любить і бабусю, татову маму, з якою вони живуть. Про рідну матір я Настю не розпитував, бо вона вже тривалий час iз дитиною разом не живе. Але і в спокої залишити не хоче.

Ті, хто потрапить до раю

Ті, хто потрапить до раю

Досі мені ще не доводилося бачити, щоб на презентаціях фільмів чергували лікарі. Проте коли під час перегляду документальної стрічки «Жінки Чорнобиля» навіть чоловіки почали втирати сльози, я зрозуміла, навіщо тут медики. Цьогоріч виповниться 25 років від того дня, як сталася катастрофа на ЧАЕС. А Чорнобиль і досі болить. Особливо тим, хто втратив своїх рідних, хто був змушений покинути рідні домівки і вчитися жити заново десь далеко від рідного порогу. «Кожна жінка — героїня нашого фільму, згадуючи ті події, починала плакати. 25 років пройшло, а вони досі плачуть, — каже режисер стрічки Микола Бурнос. — Ми знаємо про 300 спартанців, про гусей, які врятували Рим, але незаслужено чомусь забуваємо про тих, хто врятував світ вiд чорнобильської бiди. Я кланяюся людям, які здійснили цей величезний подвиг».

Всі статті рубрики