Де заблукала дівчина–весна?

Останні кілька тижнів наші читачі «обривають» редакційні телефони з проханням надрукувати прогноз погоди народного синоптика з Волині Володимира Лиса. І хоча сам він постійно наголошує, що його прогнози «працюють» лише в межах рідного регіону — в радіусі 150 км, читачі «УМ» запевняють, що не раз переконувалися: прогнози часто справджуються і в областях, розташованих далеко від Волині. Наприклад, на нинішній лютий самодіяльний метеоролог «наобіцяв» помірно холодну погоду. На початку місяця — сніг, холодно. За морозами — відлига в середині місяця. А кінцівка місяця і календарної зими в цілому — холодна, зі снігом. І справді, практично вгадав.

«Погоду я не «вгадую», не «пророкую», не маю жодних «видінь» щодо її перебігів, як чимало читачів і навіть журналістів чомусь вважають, а будую свої прогнози винятково на методі народного прогностика за спостереженнями за погодою 26 грудня — 6 січня, — каже пан Володимир. — Ще відомий етнограф Василь Скуратівський писав: українці давно вже помітили — у ці дні, що настають після того, як починає збільшуватися світловий день, погода мовби «проектується» на цілий рік. Він твердить — таке прогнозування відоме з першої половини ХІХ століття».

Оскільки нинішній рік пройде під знаком видатної письменниці й землячки Володимира Лиса Лесі Українки (як рік двох ювілеїв — 140–річчя від дня народження і 100–річчя написання геніальної «Лісової пісні»), то й свої прогнози синоптик «розбавив» поетичними рядками її творів.

Весна

Той, хто спостерігав за погодою 28—30 грудня, міг лише позітхати, бо ж ці дні були щедрими на сніг, мокрий сніг і часом заметілі. А це за народним прогностиком означає, що весна нинішнього року передбачається затяжною і доволі мокрою. Березень повинен початися з хурделиць, які триватимуть iз перервами майже всю першу декаду. Доволі прохолодною, зі снігом, мокрим снігом, а згодом i дощем має бути і друга десятиденка березня. А ось ці слова Лесі Українки:

Талого снігу платочки сивенькії,

дощик дрібненький,

холодний вітрець,

проліски в рідкій травиці тоненькій —

це була провесна, щастя вінець?

— зможемо повторити і співвіднести лише до третьої декади першого весняного місяця. Тоді має, нарешті, потепліти і проглянути сонечко.

Майже з самого початку квітня впродовж першої його десятиденки також ітимуть дощі, можливо, подекуди навіть iз мокрим снігом. Після першої дощової декади повинно настати потепління приблизно 10—15 квітня. На межі другої і третьої декад — нова порція дощів. А ось третя декада тепла, часом iз дощами, а часом, як у нас кажуть, iз перемінами.

Травень також випадає переважно мокрий — дощі в першій декаді й прохолода. Далі — перерва, і знову дощі приблизно 16—22 травня. А ось середина третьої декади — тепла і погідна лише з дощем у самісінькому кiнцi місяця. Тільки тоді нарешті зможемо за прогностиком повторити знамениті Лесині слова:

Гетьте думи, ви хмари осінні.

Тож тепера весна золота.

Літо

Червень має розпочатися гарною погодою, яку лише наприкінці першої декади переб’є дощ. Узагалі місяць теплий, за винятком ще однієї дощової порції після його середини. Тож він підтвердить слова поетеси, знані всіма з дитинства:

Поблискують черешеньки

в листі зелененькім.

Черешеньки ваблять очі

діточкам маленьким.

Майже весь сонячним і теплим випадає цьогорічний липень. Такими мають бути з невеликими дощовими перебивками перша і друга декади. Гроза можлива наприкінці другої десятиденки, а третя майже вся тепла і сонячна.

Теплим, погідним обіцяє бути майже весь серпень. Дощі можливі на початку другої і в середині третьої декад. Саме на серпень припадає столітній ювілей «Лісової пісні» і традиційний поетичний фестиваль в Нечимному, отож як не процитувати ці рядки із великої драми–феєрії:

Дай нам зажити веселого раю,

поки ще літечко сяє,

поки ще житечко не полягло, —

ще ж неминуче до нас не прийшло.

Осінь

Про цю пору року Леся Українка написала чимало поезій, є в неї і цілий осінній цикл, правда, вірші ці доволі драматичні, хоча й філософські, й світлі рядки у них не такі вже й часті. Але рядки з вірша, який так і називається «Осінь», мабуть, найкраще підходять до цьогорічної цієї пори року:

Так для сонечка осінь убралася,

мов цариця у свято врочистеє,

все, що на сім світі найкращого,

все зібрала на пишний убір.

Тобто нинішня осінь, а значить, і її перший місяць вересень розпочнуться теплими літніми днями. Після дощів у другій п’ятиденці — всю другу декаду аж до Різдва Богородиці, яке припадає на 21 вересня, повинна стояти тепла, переважно сонячна погода. А ось третя декада — дуже холодна, з дощами і значним зниженням температури. Потеплішає хіба що в останні день–два верес­ня.

Переважно теплим, iз дощами на початку другої декади і наприкінці місяця, прогнозується жовтень. Можливе похолодання 19—21 числа.

Початок листопада теплий, значне зниження температури в середині місяця, довгі затяжні дощі, які перейдуть у снігопад, у третій десятиденці.

Зима

Після кількох відносно ще теплих, хоч і вже зимових днів, значне похолодання слід очікувати у грудні. Місяць обіцяє холодні вітри, як і минулого року, сніг, а потеплішати має лише перед самісіньким Новим роком.

Але прогноз хочеться завершити гарними словами–сподіваннями з вірша великої поетеси, звернутими до юних читачів, а отже, до майбутнього:

Прийде мила годинонька,

Як зима та згине;

І заквітне наше поле,

І зазеленіє, —

Знову його весна красна

Квіточками вкриє.

ДОСЬЄ «УМ»

Володимир Лис

Відомий на Волині журналіст, письменник, драматург.

Народився 1950 року в селі Згорани на Волині.

Автор романів «Айстри на зрубі», «Продавець долі», «І прибуде суддя», «Романа», «Маска», «Камінь посеред саду». У 2008 році за роман «Острів Сильвестра» він отримав першу премію літературного конкурсу «Коронація слова». А вже у 2010 році письменник здобув найвищу нагороду конкурсу «Ґранд Коронація Слова», отримавши премію в номінації «Ґранд роман» за роман «Століття Якова».

Захоплюється складанням довгострокових прогнозів.

ДО РЕЧІ

Думки офіційних і неофіційних прогностиків щодо початку цьогорічної весни розділилися. Наприклад, харківський бабак Тимко Другий спрогнозував ранню й теплу весну. А його львівські колеги бабаки Михайлик та Маруся у свято Стрітення напророчили, що тепла нам доведеться чекати ще довго.

Водночас завідувачка відділом кліматичних досліджень і довгострокового прогнозу погоди Українського науково–дослідного гідрометеорологічного інституту Вазіра Мартазинова вважає, що весна прийде в Україну на тиждень раніше. За її словами, зазвичай весна приходить в Україну в середині березня, а на територію Криму — наприкінці лютого. А березень цьогоріч очікується навіть теплішим від норми. «Скоро зима закінчиться, — розповідала на прес–конференції два тижні тому пані Вазіра. — Справжнiй кінець зими настає, коли маємо стійкий нуль градусів. І ми прогнозуємо, що цей показник отримаємо навіть на тиждень раніше кліматичних строків — наприкiнцi лютого на території Криму, а по всій Україні — на початку — в середині березня. А весна настає, коли середня температура плюс п’ять. І весна теж розпочнеться по всій Україні раніше на один тиждень, ніж зазвичай ми фіксуємо за кліматичними строками. Тобто весна настане, за нашими прогнозами, в середині березня».

А для старших людей найкращим провісником весняного пришестя є Великдень. Якщо він випадає рано — скоро бути й теплу, коли ж, як і цьогоріч, пізно — ран­ньої весни чекати не варто...