Володимир Лавренчук: Ініціатива Національного банку про перегляд порядку дострокового зняття депозитів спрямована на довгостроковий розвиток вітчизняної економіки

16.02.2011
Володимир Лавренчук: Ініціатива Національного банку про перегляд порядку дострокового зняття депозитів спрямована на довгостроковий розвиток вітчизняної економіки

Після тривалої перерви з моменту піку банківської кризи кінця 2008–го — початку 2009 років банківський сектор знову привертає до себе увагу широкої громадськості. На порядку денному — кiлька гострих питань, які стосуються багатьох клієнтів банківських установ країни. Серед них — валютне кредитування фізичних осіб, тенденції на ринку депозитних і кредитних продуктів тощо. Про все це ми розмовляємо з головою Ради директорів Форуму провідних міжнародних фінансових установ, головою правління Райффайзен Банку Аваль Володимиром Лавренчуком.

 

— Конфлікт щодо судових розглядів із валютними кредитами. Як ви оцінюєте ситуацію?

— Я вважаю, що ситуація загрозлива. Значна кількість людей, які ухвалюють рішення в цій сфері, недооцінює прямий і побічний ефекти судових рішень, що ставлять під сумнів банківське кредитування, в даному випадку — в іноземній валюті.

Іпотечне кредитування населення розпочалося у 2003 році, впродовж семи років українські банки активно видавали такі позики по всій Україні. Так, у 2008—2009 роках портфель іпотечних кредитів українських банків в іноземній валюті складав у гривневому еквівалентів понад 80 млрд. грн. На думку багатьох експертів, саме зав­дяки іпотечному кредитуванню стало можливим те, що в 2008—2009 роках в Україні будувалося щорічно понад 10 мільйонів квадратних метрів житла (для порівняння, у 2002 році — трохи більше 6 мільйонів квадратних метрів).

І ось, 17 грудня 2010 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалює рішення про визнання договорів кредитування в іноземній валюті недійсними. Це те ж саме, що спроба переписати історію. З точки зору здорового глузду, визнання неправочинними валютних кредитів є нелогічним.

Із юридичної точки зору, є роз’яснення Верховного­Суду «Вирішення спорів, пов’язаних з укладенням договору та виконанням договірних зобов’язань в іноземній валюті», яке однозначно роз’яснює, що такі кредити не суперечать законодавству.

Банки є консервативними організаціями. Як тільки виникає ризик — економічний або політичний — вони згортають кредитну діяльність, забезпечуючи цим збереження вкладів населення. На банківській мові це називається управління ризиками. Якщо такі рішення судів будуть виникати й у подальшому, жоден банк не відновить активне кредитування на цьому ринку.

Для банків це погано, адже фінансові установи для того й збирають гроші, щоб потім видавати кредити. Чи виграє від цього держава Україна? Давайте не забувати, скільки нам ще потрібно побудувати житла, доріг, мостів, іншої інфраструктури в умовах дефіциту державного бюджету.

Одночасно варто зазначити, що згортання кредитної діяльності банків не є єдиним негативним наслідком подібних судових рішень. Непередбачуваність судів дає чіткий негативний сигнал інвесторам щодо перспективи подальших інвестицій. На думку експертів Форуму, на тлі зусиль Президента й уряду з поліпшення інвестиційного клімату в нашій країні, подібні судові рішення повинні стати предметом серйозного вивчення і подальшої корекції програми реформування судової гілки влади.

— Якими, на думку експертів Форуму, будуть валютний курс і відсоткові ставки (за кредитами та депозитами) в українській банківській системі?

— 2010–й рік був економічно успішним для України. Зросло виробництво, інфляція увійшла в межі однозначного числа — це дуже сильний і необхідний результат. Аналітики Форуму прогнозують продовження економічного зростання, відносно якого, незважаючи на дискусії, очікування різних банків збiглися (що для України є досить нетиповим). У своїх прогнозах вони говорять про подальше зростання економіки (5—5,5%), а також контрольовану інфляцію.

Ці розрахунки дозволяють прогнозувати і валютний курс, який більшість макроекономістів і надалі бачать стабільним. Що стосується ціни грошей, то учасники Форуму прогнозують поступове зниження відсоткових ставок за кредитами.

— Як учасники Форуму можуть прокоментувати ініціативи НБУ і банкірів щодо відміни дострокового зняття депозитів: чому і навіщо це робиться, кому це вигідно?

— Форум ставив ці запитання, коли ми формували пропозиції щодо відновлення кредитування. Ми вивчили світовий досвід, використали дані інших країн, в яких працюють міжнародні групи, присутні й в Україні. Ми з’ясували, що порядок дострокового розірвання депозитного договору в більшості випадків регулюється двосторонньою угодою між банком і вкладником. Як правило, в законах не існує заборони на дострокове зняття — цей порядок регулюється договором. Часто дострокове зняття передбачає обов’язкове звернення за певну кількість днів (у деяких країнах — місяців), а також втрату відсотків та/або штрафні санкції. Приміром, на ліберальному фінансовому ринку Сполучених Штатів про дострокове розірвання депозитного договору вкладник має письмово повідомляти за не менш ніж 7 днів (на практиці — термін є ще більшим), у Великій Британії відсутня норма про обов’язкове негайне повернення строкових депозитів і т.п.

Із точки зору Форуму, чинна в Україні система безумовного та негайного зняття коштів на першу вимогу вкладника, яка передбачена Цивільним кодексом, є дуже небезпечною для всіх нас. Не лише тому, що банки не в змозі виконати цю вимогу в разі настання кризи або якихось форс–мажорних обставин (ми знаємо низку банків, які, незважаючи на наявність цієї норми, і сьогодні не повертають вклади). Відомо, що банки розміщують залучені кошти на певні строки, надаючи кредити і населенню, і підприємствам. Так звана поточна ліквідність або кількість «живих» грошей для повернення у випадку дострокового зняття є досить лімітованою. Тому, давайте дивитися правді у вічі, в разі паніки забрати гроші зможуть лише «окремі особи», які мають політичний або якийсь інший вплив на банківські установи.

З іншого боку, те, що депозити населення можуть бути зняті на першу вимогу, насправді прирівнює їх до короткострокових залишків на рахунках. А це означає, що Україна за такої моделі ніколи не матиме довгострокового кредитування в українській гривні, оскільки у нас немає довгострокових вкладів. Якщо у нас немає довгострокового кредитування в національній валюті (про ризик валютного кредитування сказано вже чимало), то це означає, що у нас немає грошей для фінансування будівництва тієї самої інфраструктури, розвитку медицини, ЖКГ тощо. Логічно, що такий сценарій нас не влаштовує. Форум надав свої пропозиції з цього приводу Національному банку, вони зібрані в документі «Як відновити кредитування». Ми вважаємо, що ініціатива НБУ щодо перегляду порядку дострокового зняття депозитів спрямована на довгостроковий розвиток вітчизняної економіки, а не на тимчасове «загравання» з тими або іншими фінансовими ринками.

Григорій ШВЕЦЬ