Мамолог на колесах

Коли до рідного села Галини Ткаченко в Монастирищенському районі Черкаської області прибув мобільний мамограф, вона спочатку відмовилася йти на обстеження. Жінка пригадує, що її вмовила тільки рідна сестра, яка живе у цьому ж селі. Згодом пані Галина була вдячна долі, що так усе сталося, тому що апарат допоміг виявити на ранній стадії рак молочної залози, а успішна операція привела до повного одужання. Колишня пацієнтка онкодиспансеру каже: добре, що той «мамолог на колесах» дістався і до нашого віддаленого села. А черкаські онкологи зазначають: без дороговартісного мамографічного комплексу їм не вдалося б досягти таких гарних результатів з ранньої діагностики раку, особливо в сільських районах. Саме Черкаський обласний онкодиспансер ще п’ять років тому першим в Україні одержав незвичайний автомобіль. Це відбулось у рамках програми «Разом проти раку грудей», організаторами та партнерами якої є благодійний фонд «Здоров’я жінки та планування сім’ї» та міжнародна косметична компанія AVON.

«Боротьба проти раку — це системна й командна робота»

«Із березня–квітня наш мобільний мамограф курсує по всій області, — розповідає рентгенлаборант Черкаського онкодиспансеру Надія Гама. — По п’ять днів у районах живемо. Тепер уже в готелях, а спочатку — по лікарнях, колись у Тальному навіть у реанімації довелося ночувати. І все заради того, аби обстежити жінок у далеких селах». Пані Надія каже, що за одне відрядження «на села» розумна машина обстежує 250—300 жінок. Й обов’язково знаходить у когось рак. Минулого року в одному тільки місті Ватутіно було виявлено сімнадцять жінок із патологіями, зокрема одинадцять хворих на рак молочної залози.

«Тільки в останні два роки на таких профоглядах нам вдалося виявити 42% захворюванності молочної залози від загальної кількості», — додає завідувач рентгенологічного відділення онкодиспансеру Антоніна Рябчун. За її словами, щороку мобільний мамограф виїжджає у «відрядження» приблизно 36 разів. Дістається до найвіддаленіших сіл.

Організувати та налагодити таку системну роботу з ранньої діагностики раку молочної залози було непросто. Черкащанам це вдалося завдяки спільній праці з владою області та громадськими організаціями. До найменших подробиць було продумано, хто зі спеціалістів їздитиме по області, хто оплачуватиме їхню роботу, як буде налагоджено систему стимулювання. Щороку на обслуговування мобільного мамографа з обласного бюджету йде 500—600 тисяч гривень.

«У фінансуванні таких програм у нас бере участь не лише обласна рада, а й усі районні ради», — зазначає заступник голови Черкаської обласної ради Василь Касян. За його словами, нині на Черкащині почався двомісячник збору коштів для хворих дітей, організований обласним Червоним Хрестом. Торік благодійна організація зібрала чималі кошти — 2 мільйони гривень.

«Боротьба проти раку — це командна робота. Наших медиків, місцевої влади, громадських організацій, благодійних фондів», — наголошує голов­ний лікар Черкаського онкодиспансеру Віктор Парамонов.

«Теплий контакт» — від матері до дочки

У системному підході до ранньої діагностики раку молочної залози відчутну допомогу онкологам Черкащини надає жіноче об’єднання «Я не сама», яке вже десять років активно проводить в області просвітницьку роботу.

«Пригадую, як разом із волонтерами працювали в селах Чигиринського району. І метою нашого проекту, який ми назвали «Теплий контакт», було зниження рівня захворюваності на рак молочної залози в занедбаних стадіях», — розповідає керівник організації Тамара Баранецька. За її словами, низький рівень обізнаності жінок щодо цієї хвороби призводить до того, що вони не вважають за обов’язок стежити за своїм здоров’ям. І серед причин такого ставлення до себе — не тільки безгрошів’я, віддаленість населеного пункту від районного та обласного центру, а й страх почути погану новину, побоювання, що про це довідаються знайомі, дізнаються на роботі.

Тамара Баранецька переконана: поінформованість жінок є дуже важливою складовою у збереженні їхнього здоров’я. «Теплий контакт» і було започатковано задля того, аби інформація про необхідність дбати про здоров’я близьких людей йшла від матері до дочки, від сусідки до куми. Бо такій інформації довіряють найбільше.

«Жінки мають себе полюбити, — закликає Тамара Баранецька. — Вони не повинні йти зі своєю проблемою до ворожки чи сусідки, лікуватися листям капусти, а терміново звертатися до лікаря, щоб не втрачати дорогоцінний для порятунку час». У рамках цієї програми в Чигиринському районі завдяки мобільному мамографу було обстежено 250 жінок, виявлено 41 патологію. Сім жінок було прооперовано, у двох із них виявився рак.

«Дуже важливим у скринінгу онкологічних захворювань на ранніх стадіях є формування в країні культури профоглядів», — наголошує координатор програми AVON «Разом проти раку грудей» в Україні Вікторія Харченко. І головне, підкреслює вона, якщо є взаємодія медиків та громадських організацій, підтримка держави, комерційних структур, то успіх гарантований. Адже «ми сьогодні говоримо не тільки про те, що є проблема раку молочної залози, а й про те, що на прикладі Черкаської області можемо показати, як це треба вирішувати».

Люди зачиняють хвіртки і не впускають лікаря

За словами онкогінеколога, мамолога, голови правління благодійного фонду «Здоров’я жінки та планування сім’ї» Галини Майструк, мобільна мамографія для України — майже фантастика. За відсутності доріг, коли можна опинитися у знеструмленому селі... А лікарі можуть зіштовхнутися з тим, що люди зачинять хвіртку і не впустять, якщо їх закликатимуть на обстеження. Така українська реальність, на відміну від тієї самої Швеції, де в провінційне містечко кожні два роки приїжджає мобільний мамограф, і жінка впевнена, що на обстеження її викличуть листом. І так, починаючи з 45–річного віку. Натомість у нас у державі немає масивної просвітницької програми з цього питання.

«Те, що в Черкасах мобільний мамограф не іржавіє на задньому дворі, а й далі працює в районах області, — це колосальний успіх. Сьогодні Черкаська область — це замкнутий цикл усіх цих технологій, тут працює мобільна мамографія, є два стаціонарні мамографи», — зазначає Галина Майструк.

До речі, Черкащина одна з перших в Україні, знову ж таки за допомогою названих партнерів, розжилася тепер ще й цифровим мамографом. Сучасний апарат обходиться без звичної плівки й дозволяє виявляти новоутворення в молочній залозі розміром 50 мікрон. Як розповів головний лікар Черкаського диспансеру Віктор Парамонов, цей мамограф, починаючи з нового року, вже працює не в тестовому, а у звичайному режимі.

«Щороку ми витрачали з обласного бюджету 300 тисяч гривень для забезпечення мамографа плівкою. Тепер ці кошти зможемо спрямовувати на лікування хворих», — зазначає Віктор Парамонов. І пояснює, що цифровий мамограф — це швидкість огляду для пацієнтів, а для персоналу — якісніші діагностичні можливості, бо завдяки комп’ютеру є змога збільшити картинку, зіставити її, і, що теж важливо, створити електронний архів, а не зберігати кiпи знімків.

«Українці на прикладі Черкаського онкодиспансеру повинні побачити, що насправді робота, яку тут проводять із раннього виявлення раку молочної залози, має національне значення. І для цього не потрібні величезні кошти. Це європейський стандарт, його слід втілювати і далі в життя», — підсумовує Галина Майструк. І додає, що в Україні 10 онкодиспансерів мають таке діагностичне обладнання. При цьому важливим є неперер­вність зв’язку: якщо жінка обстежилася в лікувальній установі, там вона повинна проходити й лікування.

ДОВІДКА «УМ»

В Україні на рак молочної залози захворює 16 тисяч жінок, сiм тисяч помирають від цієї хвороби. Більше 100 тисяч живе з цим захворюванням п’ять і більше років. Страждають на цю хворобу й чоловіки. Лише минулого року їх захворіло 172.