Сім'я під хрес­том і пів­мі­ся­цем

      Ми­ну­лої су­бо­ти — на­пе­ре­дод­ні Між­на­род­но­го дня сім'ї — у ки­їв­сь­ко­му іс­лам­сь­ко­му куль­тур­но­му цен­т­рі «Ар­ра­їд» упер­ше в Ук­ра­ї­ні від­був­ся «офі­цій­ний» хрис­ти­ян­сь­ко-му­суль­ман­сь­кий ді­а­лог «Міц­на ро­ди­на — за­по­ру­ка май­бут­ньо­го». Мож­ли­во, йо­го ор­га­ні­за­то­рів на­дих­ну­ло те, що 2004 рік ого­ло­ше­ний Між­на­род­ним ро­ком сім'ї. А мо­же, і те, що, за ста­тис­тич­ни­ми да­ни­ми, по­ло­ви­на меш­кан­ців зем­ної ку­лі — це хрис­ти­я­ни і му­суль­ма­ни.

      До іс­лам­сь­ко­го куль­тур­но­го цен­т­ру прий­ш­ли пред­с­тав­ни­ки ба­гатьох хрис­ти­ян­сь­ких кон­фе­сій: пра­вос­лав­ні всіх гі­лок, ка­то­ли­ки й гре­ко-ка­то­ли­ки, ад­вен­тис­ти, бап­тис­ти і п'ятде­сят­ни­ки. Бу­ли та­кож пред­с­тав­ни­ки від Мі­ніс­тер­с­т­ва у спра­вах сім'ї і мо­ло­ді, від­ді­лу ре­лі­гі­єз­нав­с­т­ва Ін­с­ти­ту­ту фі­ло­со­фії, бла­го­чин­них ор­га­ні­за­цій. Як на­го­ло­сив iгу­мен Єв­с­т­ра­тій (Зо­ря), прес-сек­ре­тар УПЦ КП, мир і бла­го­по­луч­чя бу­ду­ють­ся на ос­но­ві спіл­ку­ван­ня. А спіль­ніс­тю для хрис­ти­ян і му­суль­ман є на­ша кра­ї­на, ро­дин­ні цін­нос­ті й, най­пер­ше, про­тис­то­ян­ня без­ду­хов­нос­ті. Усі, хто зіб­ра­в­ся в куль­тур­но­му цен­т­рі, го­во­ри­ли чо­мусь біль­ше про бать­ків, нiж про ді­тей. «Бать­ки від­по­ві­даль­ні за ви­хо­ван­ня сво­їх ді­тей, і про­ви­ну за по­га­не їх ви­хо­ван­ня не год­ні ні­ко­му при­пи­су­ва­ти, ок­рім се­бе», — ска­зав iє­ро­мо­нах УПЦ (МП) Арис­тарх (Ле­бе­дєв), на­го­ло­сив­ши, що руй­ну­ван­ня сі­мей­них зв'яз­ків не­ми­ну­че приз­во­дить до по­ру­шень у роз­вит­ко­ві ді­тей і поз­на­ча­єть­ся на всьо­му їх­ньо­му по­даль­шо­му жит­ті. Ма­ти 8 ді­тей, му­суль­ман­ка Ка­те­ри­на Фри­дан пе­ре­ко­на­на, що кіль­кість по­га­них ді­тей є про­пор­цій­ною до кіль­кос­ті по­га­них бать­ків. І що не­ви­хо­ва­на ди­ти­на — це най­час­ті­ше жер­т­ва грі­ха бать­ків. Во­на на­га­да­ла, що май­же пів­то­ра міль­йо­на ді­тей в Ук­ра­ї­ні ви­хо­ву­ють­ся сьо­год­ні в не­пов­них сім'ях. При ко­му­ніс­тич­но­му ре­жи­мі діть­ми опі­ку­ва­ло­ся «сус­піль­с­т­во», а ма­те­рі му­си­ли пра­цю­ва­ти на за­во­дах і фаб­ри­ках. І сьо­год­ні ба­га­то ро­дин в Ук­ра­ї­ні не ма­ють змо­ги ку­пи­ти сво­їм ді­тям мі­ні­маль­но­го — їжі, одя­гу. Ма­те­рі ви­їж­д­жа­ють на за­ро­біт­ки, а ді­тей за­ли­ша­ють ро­ди­чам або су­сі­дам. «На­ші до­мів­ки, швид­ше, схо­жі на го­те­лі, де ді­ти от­ри­му­ють їжу і мож­ли­вість пе­ре­но­чу­ва­ти», — дій­ш­ли вис­нов­ку учас­ни­ки ді­а­ло­гу.

      Во­че­видь, та­кий вис­но­вок не сто­су­вав­ся тих 15 му­суль­ман­сь­ких ро­дин, які го­ту­ва­ли час­ту­ван­ня для учас­ни­ків ді­а­ло­гу — схід­ні й ук­ра­їн­сь­кі стра­ви з тіс­та і со­ло­до­щі. Зок­ре­ма, тор­ти, ме­дів­ни­ки, крим­сь­ко­та­тар­сь­кі ко­бі­те (ку­ря­ти­на з кар­топ­лею у листковому тіс­ті), араб­сь­кі  са­ба­нех (пи­ріж­ки зі шпи­на­том) та кяк (со­ло­до­щі з фі­ні­ка­ми), кіль­ка різ­но­ви­дів пах­ла­ви. Отож і му­суль­ман­сь­кі, і хрис­ти­ян­сь­кі ро­ди­ни, які прий­ш­ли на свя­то ра­зом з діть­ми, ма­ли на­го­ду під­к­рі­пи­ти ра­дість спіл­ку­ван­ня ще й на­со­ло­дою сма­ком, а та­кож ог­ля­ну­ти вис­тав­ку ди­тя­чо­го ма­люн­ка і фо­то­ек­с­по­зи­цію про жит­тя му­суль­ман­сь­кої гро­ма­ди Ки­є­ва.