«Нормально, Григорій?»

15.12.2010
«Нормально, Григорій?»

Агітація за звільнення Григорія Суркіса з посади президента ФФУ нагадує боротьбу за політичний олімп. (Фото Івана ЛЕОНОВА.)

«Г. Суркіса — у відставку!» — такі написи (по–російськи), ви­конані від руки з аерозольних ба­лончиків, віднедавна прикрасили паркани, стіни будинків, навіть метро по всьому Києву. Лише в радіусі ста метрів від редакції «УМ» їх можна нарахувати принаймні три. Очевидно, що це не самодіяльність якихось юних уболівальників, адже те саме гасло можна зустріти і в проплачених «лайт–боксах» на Парковій алеї — це центр Києва, неподалік Суркісового стадіону «Динамо». Можна припустити, що піар–кампанія приурочена до конгресу Федерації футболу України, який відбудеться в столиці сьогодні. Григорія Суркіса знову хочуть зняти з посади президента ФФУ.

Критика на адресу цього бізнесмена від футболу лунає від самого приходу Суркіса до керма (нагадаємо, у 1996 році Григорій Михайлович очолив Професіональну футбольну лігу, а в 2000–му — Федерацію). Більша частина закидів традиційно стосується його лояльності до київського «Динамо», але в останні роки коло претензій збільшилося, а можливості конкурентів — розширилися. То чи втримається Суркіс–старший на посаді цього разу?

 

Чи будуть під Будинком футболу «виймати щелепи»?

Що міцніше на ноги ставали «Шахтар» і «Металіст», тим переконливіше звучали голоси футбольних «опозиціонерів» із вимогами змінити голову ФФУ. Пригадується, у 2007 році, аби вберегтися від несподіванок на черговому конгресі, Григорій Михайлович вдався до тактичних хитрощів і провів позачергові вибори президента ФФУ. Тодішній президент ПФЛ Равіль Сафіуллін заявив, що єдиною метою «екстреного зібрання» стало бажання Суркіса змінити статут і подовжити свої повноваження з чотирьох до п’яти років. Щоправда, разом із новим кредитом довіри, виписаним до 2012 року, Григорій Суркіс не отримав такого бажаного душевного спокою і через два роки, на ХІ конгресі, знову був змушений відбиватися від атаки невдоволених. «Футбол — поза політикою! Це стосується всіх без винятку фізичних та юридичних осіб, які мають відношення до футболу, незалежно від матеріального становища та депутатських значків. Ми зобов’язані захистити футбольну спільноту країни від промивання мізків «політичними клізмами», квитковими та суддівськими скандалами, інспірованими кампаніями про відставку», — цитата із гнівного виступу Григорія Михайловича перед делегатами того зібрання. Маючи стійкий авторитет у Європі, президент ФФУ не до вподоби багатьом колегам в Україні.

«Суркіса — у відставку!» — це не лише написи на парканах, а й масована кампанія в інтернеті та ЗМІ. Якщо раніше фактично єдиними серйозними опонентами президента ФФУ були донецькі «гірники», то тепер авторство короткої, але змістовної фрази поголос приписує президентові «Металіста» Олександру Ярославському — мовляв, у нього величезна образа на керівника Федерації, яка обвинуватила й покарала харків’ян за «договорняк» із львівськими «Карпатами». Більше того, в інтернеті з’явилася інформація, що пан Ярославський сьогодні, в день проведення ХІІ конгресу ФФУ, під стінами Будинку футболу силами «фізично міцних осіб» планує організувати масштабні безпорядки!

«У пресі з’явилися чутки, ніби я збираю певні бригади боксерів, бійців, які будуть ламати, нищити, виймати щелепи, ламати ноги... Мені самому стало страшно, — розповів Олександр Владиленович на позавчорашній прес–конференції в Києві. — Прийшовши на конгрес, ви самі зможете переконатися, що ці чутки не відповідають дійсності, що я нікого не збирав і ніякого стосунку до цього не маю».

Відповідаючи на запитання щодо антисуркісівської агітації, Ярославський, заперечив свою участь у цьому проекті»: «Що стосується реклами, то її, напевно, розвісили ті, кому не байдужа доля українського футболу».

«Швидше за все, клуби підуть на компроміс»

Як дізналася «УМ» із достовірних джерел, наразі в порядку ден­ному конгресу питання про відставку Суркіса не стоїть. Проте більшістю голосів делегатів воно може бути включене до плану роботи зібрання. Одним з ініціаторів такої пропозиції може стати саме Олександр Ярославський.

«По–перше, мене не влаштовує позиція Суркіса стосовно вболівальників. Від нього ми чули заяви про те, що він ніколи не привів би своїх дітей і внуків на футбол. По–друге, мене як президента клубу, футболісти якого грають у збірній, дуже хвилює результат національної команди на домашньому чемпіонаті Європи. У 2006 році наша збірна займала 15–те чи 16–те місце (в рейтингу ФІФА). Сьогодні вона, по–моєму, на 36–му місці. По–третє, мене не влаштовує той факт, що дванадцять клубів прем’єр–ліги для Григорія Михайловича — опозиція», — каже власник «Металіста», не згадуючи про «приватний» скандал навколо стягнень із «Металіста» за договірний матч.

Незгоду з політикою керівництва ФФУ висловив і президент ПФЛ Мілентій Бальчос. «Головним мінусом у роботі Федерації вважаю недостатній робочий контакт із футбольними клубами та нераціональне використання коштів, зібраних для будівництва нової бази національної збірної, — каже Мілентій Володимирович. — Водночас заперечувати великий вклад Григорія Суркіса в розвиток вітчизняного футболу не буду. Обсяг роботи, виконаний ним, серйозний. Проведення Євро–2012 на території України, восьме місце національної збірної на ЧС–2006, перемога юніорської збірної Юрія Калитвинцева на домашньому єврофорумі, впевнений поступ «молодіжки» Павла Яковенка — все це результати роботи нинішнього президента ФФУ».

Один із керівників регіональної федерації футболу на умовах анонімності в коментарі «УМ» назвав «святенництвом» ініціювання відставки Суркіса, особливо напередодні Євро–2012. І виказав занепокоєння тим фактом, що на окремих делегатів конгресу зараз чиниться тиск, аби підтримали рішення про включення до порядку денного питання недовіри президентові.

Пан Бальчос, спираючись на свої дані, каже, що пункт про відставку голови ФФУ до порядку денного не потрапить. З іншого джерела «УМ» повідомили, що легітимно зняти Суркіса з посади в будь–якому разі дуже складно — хіба що свідомо нашкодивши іміджу країни. Тож, схоже, і цього разу ФФУ обійдеться без революційних змін. За словами нашого співрозмовника, швидше за все, на конгресі шукатимуть компроміс у питанні, що стосується надання клубам прем’єр–ліги статусу колективних членів федерації. Адже наразі президента обирають не вони, а — переважно — регіональні організації.