Венеція скаже своє слово

Наприкінці цього тижня — 17–18 грудня — Венеціанська комісія (Європейська комісія «За демократію через право») дасть оцінку конституційному процесу в Україні. За словами члена Венеціанської комісії Марини Ставнійчук, свою позицію авторитетні європейські правники оприлюднять під час грудневої сесії у місті каналів. Ще під час жовтневої сесії до Венеціанської комісії звернулася Парламентська Асамблея Ради Європи з проханням розглянути конституційні зміни по–українськи і надати не лише експертний висновок щодо їх­ньої відповідності європейським традиціям та демократичним нормам, а й рекомендації щодо подальшого конституційного процесу в Україні.

Нагадаємо, що саме тоді, завдяки спірному рішенню Конституційного Суду (яким політреформу–2004 було визнано неконституційною), Україна де–факто повернулася до Конституції часів Кучми, а Президент Янукович значно посилив свої повноваження. «Венеціанці» відгукнулися на прохання ПАРЄ: вже наприкінці листопада направили в Україну свою делегацію на чолі з директором–секретарем комісії Томасом Маркертом.

«Делегація провела низку зустрічей, в тому числі в адміністрації Президента, Міністерстві закордонних справ, Міністерстві юстиції, щоб безпосередньо розібратися iз ситуацією з конституційним процесом в Україні, — нагадує пані Ставнійчук. — Попереднім проектом грудневої сесії Венеціанської комісії планується розглянути результати цієї роботи, дати аналіз ситуації з конституційним процесом в Україні в рекомендації щодо подальшого процесу його реформування».

Ніби передбачаючи далеко не позитивний висновок Венеціанської комісії, напередодні грудневої сесії свою позицію щодо до подальших конституційних змін навів вітчизняний Мін’юст. Якщо під час зустрічі із директором–секретарем комісії Томасом Маркертом два тижні тому міністр юстиції Олександр Лавринович говорив про актуальність подальшого реформування Основного закону, нині його позиція дещо змінилася. Наприкінці минулого тижня під час зустрічі із послом ФРН в Україні Гансом–Юргеном Гаймзьотом пан Лавринович уже казав про те, що «в Україні відсутня необхідність форсувати процес внесення значних змін до Конституції». Мовляв, треба ж усе робити «зважено, якнайширше обговорити конституційні зміни на національному та міжнародному рівні».

Цікаво, що міністр Лавринович погоджу­ється, що Україна має внести зміни до Конституції, які врахують рекомендації, надані Венеціанською комісією щодо судоустрою. Утiм iдеться лише про слушні рекомендації комісії. На переконання пана Лавриновича, недоцільно механічно виконувати рекомендації чи переносити зарубіжний досвід на національний ґрунт. Реформування Конституції, на його думку, має відбуватися відповідно до суспільних потреб та міжнародної інтеграції країни.

ДО РЕЧІ

Унаслiдок судової реформи нової влади вакантними нині залишаються 1800 посад суддів, стверджує голова опозиційного уряду нардеп Сергій Соболєв. За його словами, саме така кількість суддів написала заяви про звільнення для того, аби отримати підвищене соціальне забезпечення, яке з нового, 2011, року планується скасувати. «Нині не так просто заповнити ці вакантні посади, бо, бачите, ввели норму, за якою тепер кожен, хто хоче стати суддею, повинен пройти відповідну підготовку у юридичній академії Ківалова в Одесі або у Харківській академії», — обурюється пан Соболєв i додає, що таке навчання триває мінімум півтора року. Депутат прогнозує, що незабаром відбудеться і масове звільнення міліціонерів, військовослужбовців та представників СБУ, оскільки їм у перспективі також планують скасувати підвищене соціальне забезпечення.

Проте Президент Віктор Янукович наголошує на необхідності продовження судової реформи, бо, на його переконання, вона реалізується у правильному напрямi, а сама «українська судова система стала ближчою до кращих світових і європейських стандартів». На думку глави держави, на часі реформування кримінального судочинства, «яке повинно ефективно захищати справедливість, права і законні інтереси людей», а також підвищення ролі судів у кримінальному провадженні.