Хто засвистав Болдирєва

11.12.2010

Одного з народних депутатів освистали у сесійні залі Верховної Ради за те, що виступав російською мовою. Це не вигадка, а факт! Щоправда, таке трапилося не на звичайному пленарному засіданні, а на парламентських слуханнях «Українці в світі», до яких було залучено представників інтелігенції, митців, лідерів громадських організацій. Вони й обурилися тим, що «регіонал» Юрій Болдирєв, вийшовши на трибуну, почав виголошувати промову не державною мовою. Реагуючи на вигуки «Ганьба!», соратник Януковича сказав щось хамське на кшталт «ви маргінали у власній країні» і був змушений зійти із трибуни.

Провести парламентські слухання запропонував депутат Петро Ющенко. Брат лідера «Нашої України» є засновником просвітницької експозиції «Українці в світі», в якій зібрано дві тисячі портретів відомих українців, що прославилися і на нашій землі, і за кордоном. Саме ця екс­позиція задала поштовх для проведення минулої середи слухань у сесійній залі ВР. До речі, за організацію такого заходу проголосувала конституційна більшість — рідкісне явище для сучасного парламентаризму.

«Тема, заявлена сьогодні, є оригінальною, свіжою і не схожою на всі інші теми, — зауважив, відкриваючи слухання, віце–спікер Адам Мартинюк. — Ми вперше за роки незалежності розглядаємо в парламенті роль, місце і значення українців у світовій цивілізації».

Саме Мартинюку довелося почути на слуханнях чимало неприємних слів про діяльність Компартії та більшовиків. Зокрема, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький поскаржився, що при формуванні експозиції «Українці у світі» було неможливо знайти деякі портрети — адже частину мистецьких творів знищили «червоні». «У ХХ столітті було знищено 80 відсотків спадщини. Знищено не лише спадщину, а й національну пам’ять... Лозунгом Жовтневої революції було «Мир хатинам — війна палацам». Ця війна зруйнувала палаци, в яких містилися картини та інші цінні речі», — зазначив Герой України Возницький.

Слухання не замкнулися на збірці портретів, зібраних Ющенком, — порушували й проблеми діаспори, ідентичності українців, утисків української мови тощо.

Зокрема, голова Української всесвітньої координаційної ради Дмитро Павличко заявив, що наша держава насамперед повинна піклуватися про тих українців, які нині живуть за кордоном, а не просто тішитися з того, що наші земляки чимось прославилися. «Ми мусимо їм допомагати. Ми зверталися до минулої влади — нас не почули. То що говорити про нинішню владу, глуху до українства?! Я наперед знаю, що слухання не матиме жодного впливу на те, щоб Президент, Кабінет Міністрів чи парламент змінили свою політику щодо українців за кордоном», — емоційно зазначив голова УВКР.

За даними Світового конгресу українців, за межами України нині мешкає приблизно 20 мільйонів етнічних українців. А, відповідно до інформації ООН, у світі працює майже 8 мільйонів українців, які виїхали з України в останні роки. Про це розповів із трибуни директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський. «Сьогодні, коли ми з гордістю говоримо про видатних людей, які будували чужі імперії, розбудовували інші держави, ми повинні пам’ятати, що наша діаспора — одна з найбільших у світі», — зазначив екс–віце–прем’єр Жулинський.

Відомий поет і політик Іван Драч закликав «не робити фетишу» з того, що в деяких відомих у світі людей є українське коріння (приміром, на слуханнях лунали прізвища: Іван Грозний, Стівен Спілберг, Сильвестр Сталоне тощо). На думку Драча, насамперед Україна має вшановувати тих, хто був патріотом. «Коли поруч ставлять Будьонного і Довженка — мене це обурює! Я хочу спитати: заради чого все це відбувається? Нам вистачає своїх героїв», — зауважив Драч.

Водночас деякі представники закордонного українства стверджують, що їм під силу й самим захиститися. «Українська спільнота має своїх представників у багатьох дер­жавах поселення: у парламентах, урядах; своїх вчених, митців та громадських діячів, і вона може та вміє впливати на міжнародні установи, і головне — на формування позитивного іміджу України за кордоном», — заявила голова Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні (Угорщина). При цьому співвітчизниця розкритикувала разючі зміни, які відбулися за президентства Януковича: утиски свободи слова, плазування перед Москвою, заперечення Голодомору, авторитаризм Партії регіонів... На переконання пані Ярослави, треба захистити саму Україну — і її громадянам, і діаспорі.