На репетиціях у режисера Ігоря Афанасьєва завжди панує доброзичлива атмосфера. Це дехто з його колег дозволяє собі кричати акторам «Та що ви робите, де вас цього вчили!», щедро здобрюючи свої зауваження міцними словечками, і великодушно приймати виправдання зі сторони — «ах, ну це ж творчі люди, їм це дозволено...» В Афанасьєва все зовсім інакше. «А зараз злітають голуби, — «диригує» режисер на репетиції своєї нової вистави «Урус–шайтан». — Ні, це злетіли птеродактилі, а треба, щоб злетіли голуби». Толерантно, дотепно, а головне — дієво. Всі посміялися, а працівник, що відповідає за звукове оформлення спектаклю, робить помітку у своєму блокноті... Інсценівку до вистави «Урус–шайтан. Байка про Сірка, кошового отамана, шевальє Д’Артаньяна і турецького султана» Афанасьєв написав сам за своєю ж книгою. Тут чітко простежується брехтівський стиль подачі матеріалу: одну частину свого існування на сцені актори проживають у відкритому, звичному діалозі, а другу — в зонгу, в діалозі з глядачем. Прем’єра вистави — 24 та 26 грудня.