Надія Бабіч: Якщо план роботи до 2017 року буде виконано — це буде золотий вік для театру

16.11.2010
Надія Бабіч: Якщо план роботи до 2017 року буде виконано — це буде золотий вік для театру

Чи дочекається оперний театр в Одесі свого золотого віку? (Фото з сайту odessahotels.ru.)

У розмові Надія Бабіч дуже акуратна з висловлюваннями та оцінками: каже, що після призначення її на посаду гендиректора 5 листопада ще не встигла увійти у курс справ в опері й інтерв’ю погодилася давати винятково через настирливість кореспондента. Звісно, на багато проблемних питань — щодо кримінальної справи з гастрольної діяльності п’ятирічної давнини, теперішніх перевірок КРУ та УБЕЗ, оцінки діяльності заступника директора Світлани Холденко — нова директорка Одеської опери не дала вичерпної відповіді, але пообіцяла повернутися до цієї теми, коли глибше зануриться в роботу.

 

Директора призначили, потрібний художній керівник

— Надіє Матвіївно, ви як начальник управління культури й туризму Одеської облдержадміністрації добре знаєте, який проблемний об’єкт вам дістався. З яким настроєм підійшли до цього призначення?

— Достатньо виважено і з розумінням усієї відповідальності. Це, дійсно, дуже важливий і водночас складний об’єкт. Але треба ж колись у житті витримати іспит. Думаю, у мене достатньо великий досвід адміністративної роботи — буду намагатися робити все можливе.

— Хто вас висунув на цю посаду?

— Подання традиційно робить місцевий орган влади — обласна адміністрація за погодженням з міністерством.

— У п’ятницю ви підписували у Мінкульті контракт. На який термін?

— Думаю, це інформація для службового користування, крім того, це не настільки важливо, адже на скільки років не підписали б контракт, його можна розірвати за згодою сторін або скасувати... Це документ, який регламентує трудові стосунки.

— Які ще питання, пов’язані з оперою, ви вирішували в Києві?

— Це питання щодо подальшої діяльності театру. З міністром ми обговорювали призначення творчих керівників, як вам відомо, вакантною залишається посада художнього керівника. У відділі технічної політики та інвестування міністерства я з’ясовувала питання щодо ремонту виробничих майстерень по вулиці Садіківській, 18: це будівля ще десь 50–х років, і її не ремонтували жодного разу. Було домовлено, що ми оголосимо тендер на виконання робіт iз розробки проектно–кошторисної документації, під це вже виділені кошти.

Більше того, я отримала у Міністерстві проект розпорядження Кабінету Міністрів про затвердження перспективного плану роботи театру до 2017 року. Ми ще повинні його уточнити по всіх пунктах, але вже зараз можу сказати: якщо ці пропозиції будуть виконані — це буде золотий вік для театру.

— Чи можете ви їх назвати?

— Там закладені всі питання, пов’язані з перспективою творчої діяльності (це виконання державного замовлення на вистави — опери та балети, нові постановки), придбання звукової та світлової апаратури, пропозиції щодо вирішення житлових питань творчо–керівного складу театру, пропозиції щодо капітального ремонту приміщення на Садіківській, питання щодо поточних ремонтів самого театру. Окремі пункти — про зйомки реклами з історії створення театру та включення об’єкту в туристичний маршрут.

— Будучи начальником управління, ви підтримували керівників театрів, які намагалися залучити приватні кошти на розвиток ввіреного їм господарства. Чи ви самі підете цим шляхом?

— Обов’язково будуть інвестиції та спонсорські кошти, але тільки на творчу діяльність. Ремонт і капітальні вкладення здійснюватимуться за рахунок державного фінансування.

— У творчому наповненні ви робитимете ставку на українських режисерів–постановників чи запрошуватимете іноземних?

— Я би не хотіла робити жодні прогнози, поки вирішується питання про призначення творчого керівника. Але, думаю, що має бути баланс, — це моя особиста думка, яку треба ще обговорити з художнім керівником.

«Дайте мені трохи часу — я повинна розібратися»

— П’ятого листопада разом із повідомленням про ваше призначення про­йшла інформація, що уряд виділив сім млн. грн. на театр. Чи надійшли гроші й куди вони підуть?

— Так, ці кошти у бюджеті передбачені, але в.о. директора театру Микола Криворучко, що був до мене, не встиг здійснити необхідну процедуру щодо їх отримання. Ці сім мільйонів планували направити на ремонт на Садіківській (це п’ять млн. грн.) і на розробку проектно–кошторисної документації та проведення розвідувальних робіт на майданчику, що виділять під житло працівникам театру (це два млн. грн.). Тепер ми погодили з Міністерством культури, що направимо ці кошти на тендер, про який я вам розказувала на початку нашої розмови.

— Після роботи в опері комісії Мінкульту до вас зайшли КРУ і Управління з боротьби з економічною злочинністю. Що вони вивчають?

— Не знаю. Я ні з ким не зустрічалася. Також я не бачила результатів перевірки комісії Міністерства. Коли побачу акт із результатами — буду готова давати інформацію.

— Ми знаємо про кілька скандалів щодо фінансової діяльності керівництва театру. І навіть кримінальні справи провадилися. Чи ви обговорювали це питання з міністром?

— Ні. Що стосується карної справи — я також не володію цією темою. Більше того, будучи на посаді начальника управління, я чула про справу про гастрольну діяльність театру (як повідомляла «УМ» у номері за 13.10.2010 року, існує інформація, що заступник директора Світлана Холденко протягом 2003—2005 років недоплачувала артистам частину коштів на гастролях, припускається, що виручена сума сягає колосальних розмірів. — Ред.), але це було років п’ять тому. Проте справа затихла, і ніхто не повідомляв мені, на якій вона стадії — думаю, це у віданні відповідних структур, які цим займаються.

— Ці скандали пов’язували з присутністю в театрі пані Холденко. Вона ще залишається на посаді заступника директора?

— Так, Світлана Холденко залишається заступником директора. Я не буду сьогодні давати ніяких оцінок ситуації, з ким це пов’язано. Дайте мені трохи часу — я повинна розібратися. Тим паче коли мені покажуть результати КРУ, я зможу відповісти на ваші запитання.