Дружба пам'яті Метра

      Позавчора не надто цікавими півфінальними матчами стартував уже ІІ Міжнародний турнір пам'яті Валерія Лобановського. Мабуть, й італійський «Мілан», якби приїхав до Києва, вирішивши всі турнірні завдання у себе на батьківщині, не надто б пнувся зі шкіри у фактично дружніх зустрічах. «Россо-нері», виявляється, розглядали можливість участі в динамівському турнірі, але на той час ще не було відомо, наскільки вільними будуть підопічні Анчелотті в середині травня. «Мілан» став чемпіоном Італії, а до столиці України під'їхали раніше заплановані гості — переможці першостей Грузії, Латвії та Молдови. Окрім низької мотивації цих команд, не надто високим був і клас, тож відповідними були й швидкості та кількість браку.

      Лише близько 300 глядачів на трибунах стадіону «Динамо» імені Лобановського стали свідками виходу в фінал тираспільського «Шерифа». Як не бажав успіху колишнім партнерам із Тбілісі міланський гість Каха Каладзе, присутній у центральному секторі, настирності грузинів виявилося замало, аби здолати добре організованих придністровців з нашими співвітчизниками Гуменюком, Нестеруком та Кузнєцовим у складі. Останні двоє мали непогані гольові нагоди, але переможний м'яч забив Станіслав Іванов, котрому за 20 хвилин до завершення гри вдався красивий дальній удар у кут воріт Гварамадзе.

      Сьогодні у фіналі суперниками «Шерифа» будуть господарі турніру. У схожій малояскравій манері динамівці Києва з мінімальним рахунком переграли ризьке «Сконто». Латиш Маріс Верпаковскіс у матчі проти свого колишнього клубу участі не брав, зате Олексій Михайличенко випускав на поле Хацкевича, Алієва та Алессандро, котрі останнім часом маринуються здебільшого в другій команді. Вирішальним став гол Максима Шацьких, котрий лише набуває колишньої форми після травми: вийшовши на заміну на 57-й хвилині, він спочатку не використав вихід сам на сам із Пієделсом, а за хвилину до фінального свистка ліквідував загрозу додаткового часу, коли найкраще розібрався у штрафному майданчику рижан і перекинув м'яч над голкіпером.

      Наставник господарів Олексій Михайличенко не побачив  «навіть натяку на товариський статус», про що й заявив на післяматчевій прес-конференції, похваливши зміст гри «Динамо». А що на полі не було Верпаковскіса, то «Ми виходили з моральних міркувань, адже Марісу, напевно, важко було б грати проти своїх колишніх партнерів. Після гри я зайшов у роздягальню і запитав у нього: «Тебе вітати з перемогою чи ні?». Латиш відповів: «Вітати!».

      У свою чергу, Олександр Старков, тренер незмінних чемпіонів Латвії, ще раз подякував організаторам за запрошення на турнір. «Зіграти з командою такого калібру, як київське «Динамо», — додаткова школа і безцінний досвід для наших футболістів. Їм удалося зіграти за визначеними тактичними схемами, вони показали свій об'єктивний рівень на сьогоднішній день, і я дуже задоволений, що ми попсували нерви господарям. Але все-таки є вища справедливість, адже перемогу сьогодні більше заслуговувало «Динамо», — констатував наставник «Сконто».

      До речі, право першого удару в цьому матчі було надано внукові Метра Богдану Лобановському, який вийшов у центральне коло разом з Андрієм Шевченком та все тим же Кахою Каладзе. Власне, головна мета всього турніру — вшанування пам’яті Валерія Лобановського, а не конкретні «вирвані» перемоги. Хоча буде дивно, якщо кияни — головні спадкоємці Метра — не залишать цей Кубок у себе й на другий рік.

      ...Учора минуло два роки вiд дня смерті видатного тренера. Лобановський помер 13 травня 2002 року о 20.35 у лікарні Запоріжжя, куди був відправлений відразу після гри чемпіонату України «Металург» — «Динамо».

ТАБЛО

Півфінальні матчі на Меморіалі Лобановського:

«Шериф» (Тирасполь, Молдова) — «Динамо» (Тбілісі, Грузія) — 1:0

Гол: Іванов, 69

«Динамо» (Київ, Україна) — «Сконто» (Рига, Латвія) — 1:0

Гол: Шацьких, 89