Паспорт для дельфіна

11.11.2010

Нещодавно відомий еколог Володимир Борейко звернувся до Президента України з відкритим листом, у якому запропонував надати дельфінам... статусу українських громадян. Мовляв, ці тварини занесені до Червоної книги України, але їхня чисельність і далi скорочується. І на сьогодні становить лише кiлька тисяч особин. На думку Володимира Борейка, статус громадян України дозволить дельфінам ефективніше боротися за свої права. Вони (точніше їхні опікуни) зможуть подавати позови до судів та добиватися людського до себе ставлення. А саме — заборони дельфінаріїв, вилову з комерційною метою тощо.

 

«Результати останніх досліджень учених, які вивчають дельфінів, показали, що цих морських ссавців можуть вважати найрозумнішими істотами на Землі після людини, — пояснює Борейко в листі свою неймовірну пропозицію. — Розмір мозку дельфінів співвідносно до розмірів тіла значно більший, ніж у наших найближчих «родичів» — шимпанзе, — а їхня поведінка вказує на високий ступінь розумового розвитку. Зграї дельфінів мають складну соціальну структуру і складаються з індивідуумів, які співпрацюють один з одним задля вирішення складних проблем, добування їжі тощо. Дельфіни пізнають себе у дзеркалі й можуть навчитися елементарній мові символів. Мозок дельфінів має більшу кількість звивин, аналогічних звивинам людського мозку, що свідчить про наявність інтелекту. Все це дозволяє розглядати їх як «нелюдські» особини».

У коментарі «УМ» Володимир Борейко розповів, що його відчайдушний крок не є чимось новим у світі. «Наприклад, іспанці також пішли цим шляхом, але вони надали особливих прав людиноподібним мавпам, — каже пан Володимир. — А, скажімо, в Еквадорі юридичні права вже надані всій природі й це задекларовано в Конституції країни, відтак захищати права живого світу дозволено опікунам. Чому ми вирішили добиватися таких унікальних преференцій саме для дельфінів? Наше суспільство досить неосвічене та жорстоке, й одразу неможливо надати прав усім тваринам та рослинам. Тому потрібно обирати бодай найкращих — найрозумніших і найрідкісніших».

Цікавлюся, чи була вже якась реакція української влади на відкритий лист еколога. «Не було, й з боку президентської адміністрації нічого не буде, — переконує Володимир Борейко. — Припускаю, що цей лист буде відправлено до Міністерства охорони навколишнього природного середовища, звідки прийде якась формальна відписка. Я добре знаю цих людей і навіть не очікую від них конкретики. Завдання ж нашого листа — поступово готувати суспільство до такої реформи. Хочемо підштовхнути громадськість до дискусії, щоб питання обговорювали на блогах в iнтернеті, щоб про це писала преса. Тільки так ми зможемо домогтися свого».

Мар’яна МАГОМЕДОВА

 

ДОВІДКА «УМ»

У морях України живе три види дельфінів — афаліна, білобочка і морська свиня. Всі вони занесені в Червону книгу. Водночас в Україні діє до двадцяти комерційних дельфінаріїв, зокрема в Криму, Одесі, Донецьку, Харкові, Києві. Як показали проведені в 2010 році Державною екологічною інспекцією Мінприроди перевірки, практично в усіх дельфінаріях тварин утримують з грубими порушеннями Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а на багатьох дельфінів немає дозвільних документів, наголошує Київський еколого–культурний центр.

 

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Микола Макарчук, професор, завідувач кафедри фізіології людини і тварини КНУ ім. Тараса Шевченка:

— Якщо взяти світовий досвід, то в багатьох країнах, особливо європейських, у законодавчих актах, які регулюють стосунки між людиною і твариною, є спеціальні розділи, які стосуються істот iз так званою високо розвиненою психікою. До таких, наприклад, належать мавпи і дельфіни. І там прописані особливі правила щодо їх захисту.

Дельфіни, з точки зору біології, за своїми розумовими здібностями справді вирізняються iз загалу тварин. Це особлива істота, яка живе разом iз нами, але за інших умов, я б навіть сказав, у паралельному світі. Якщо на Землі до людини найближче за поведінкою стоять примати, то серед морських тварин, безперечно, дельфіни. Як відомо, це — ссавці, які в ході еволюції вторинно перейшли до життя в морі, хоча спочатку вони були наземними мешканцями. За моїм рейтингом істот із вищими розумовими здібностями, перше місце, безперечно, посідає гомо сапієнс, друге — дельфін, а третє — мавпа. Це підтверджують експериментальні дослідження й спостереження в природі. У цих тварин, як і в нас, дуже високорозвинені соціальні навички. Вони пізнають один одного в обличчя; в них тісні стосунки між самкою і самцем, можна навіть сказати, що між ними існує любов; там особливі стосунки між батьками і дітьми, наприклад вихованням дитинчат можуть займатися сестри матері — тітки; у дельфінів є своя мова. Та й у цілому вони поводяться дуже високоорганізовано і, я б сказав, гуманно. В історії невідомі випадки, щоб дельфіни, навіть коли людина завдає їм шкоди, напали і зробили їй щось погане. Хоча це сильні тварини. Їх навіть акули остерігаються.

Це унікальні тварини, які вимагають до себе унікального ставлення. Ми маємо Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». І там є пункти, які цілком дозволяють захищати дельфінів, не потребуючи визнання їх громадянами України. Інша річ, що пункти того закону не виконують. І в цьому — велика проблема. Звісно, туди можна було б включити розділ, як це зроблено в інших країнах світу, про так званих високорозвинених тварин. Це було б правильно і не потребувало створення преценденту у світовій юриспруденції.

А в дельфінаріях ці тварини справді довго не живуть. Це не риби, а ссавці, вони дихають повітрям і часто підхоплюють «людські» респіраторні захворювання, з якими зустрітися в умовах моря чи океану — майже нереально. Крім того, в умовах неволі в них розвиваються хвороби хребта і м’язів. Якщо ми не можемо забезпечити їм гідних умов життя поза природою, то дельфінарії й справді варто було б заборонити...

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>