За фальсифікації — від трьох до п’яти

29.10.2010
За фальсифікації — від трьох до п’яти

У день виборів кожен член виборчої комісії пам’ятає про кримінальну відповідальність. (Фото автора.)

Уже за дві доби українці обиратимуть собі місцеву владу, у зв’язку з чим міліція переходить на посилений варіант служби, а центральна влада закликає місцеву забезпечити вільне волевиявлення громадян. Утім у багатьох незалежних експертів це викликає щонайменше посмішку. Порушення виборчого законодавства мало місце під час кожної виборчої кампанії, але останні соцопитування засвідчують, що громадськість переважно не сумнівається в тому, що місцеві перегони–2010 зазнають найбільших фальсифікацій за роки незалежності саме з подачі чинної влади. Опозиція, зі свого боку, закидає владі, що саме на цих виборах «регіонали» нібито хочуть «обкатати» різні технології застосування адмінресурсу, проведуть таку собі репетицію перед майбутніми парламентськими виборами. Пам’ятаючи про те, що фальсифікації неможливі без дрібних виконавців, «УМ» проаналізувала кількість засуджених в останні роки за злочини, скоєні проти виборчих прав громадян, i дійшла висновку: за ґрати потрапляють переважно рядові члени дільничних комісій, рідше — їхні голови та заступники. До безпосередніх замовників фальсифікацій каральний меч правосуддя, як правило, не дотягується. Тож напередодні місцевого плебісциту 31 жовтня не зайве нагадати учасникам виборчого процесу про кримінальну відповідальність за «каруселі», «печиво», «помилки» під час підрахунку голосів тощо.

 

Буква закону

Відповідальність за порушення виборчих прав передбачено трьома статтями Кримінального кодексу — 157, 158 та 159. Так, за перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157) шляхом насильства, обману, погроз, підкупу тощо можна отримати від двох до п’яти років «колючки». Якщо таке перешкоджання вплинуло на результати голосування — покарання зростає, вже від семи до дванадцяти втрачених років. Відповідальність за різні «каруселі» (коли з дільниці виносять бюлетень, заповнюють у присутності наглядачів, а потiм його заносить інший «виборець», який має натомість винести чистий), або інші маніпуляції з «печивом» (бюлетенями) та їхнім підрахунком передбачає вже стаття 158 КК. Так, член комісії, що видав бюлетень «лівому» виборцю, ризикує потрапити до місць віддалених на три–п’ять років. Такий самий термін «світить» і за підробляння бюлетенів.

А от за неправильний підрахунок голосів на дільниці можна­ загриміти до буцегарні на п’ять—вісім років. Порушення таємниці голосування (ст. 159) членом комісії або іншою службовою особою передбачає м’якше покарання: або штраф від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або від одного до трьох років позбавлення волі.

Вищенаведене законодавче регулювання кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих прав набуло сили в 2001 році після ухвалення нового Кримінального кодексу. До того часу «виборчі» злочини, згідно зi статистикою МВС, обчислювалися одиницями. Статистика не мінялася ще три роки потому. За даними Державної судової адміністрації, у 2001 році в Україні було засуджено за злочини проти виборчих прав лише двох осіб. Через рік засуджених за такі злочини було вже 17, ще через рік — знову двоє (обидва факти зафіксовано в Криму).

Після Майдану стали саджати

Лише під час президентських перегонів–2004 ситуація змінилася: правоохоронці зареєстрували аж 135 злочинів проти виборчих прав. А в першому півріччі 2005–го у провадженні органів досудового слідства було вже 1455 (!) кримінальних справ. Із них 1314 було порушено за неправомірне використання виборчих бюлетенів, підробку виборчих документів або неправильний підрахунок голосів, 137 — за перешкоджання здійсненню виборчого права й лише 4 — за порушення таємниці голосування.

За даними Генпрокуратури, станом на початок листопада 2005 року слідчі прокуратури порушили 1610 «виборчих» справ (1297 із них передано до суду). Варто зауважити, що особи багатьох злочинців слідству встановити не вдалося. Відтак, за даними Державної судової адміністрації, в першому півріччі 2005 року засудили 261 особу. Більшість із них — члени комісій, які поза виборчим процесом виявилися безробітними і пенсіонерами, для котрих спроба заробити на виборах закінчилася «колючкою». Тим більше що вони часто брали відповідальність на себе, щоб прикрити «вагоміших» осіб. Феміда не завжди відправляла їх за ґрати — багато кого врятувала амністія 2005 року або випробувальний термін.

Утiм ця наука була недаремна: вже під час парламентських виборів–2006 правоохоронці зафіксували значно менше порушень, а відтак слідчі порушили менше кримінальних справ. Загалом, за даними МВС, у 2005—2006 роках було порушено 198 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 157 КК, а також 1979 справ за ст. 158.

Наша міліція наші права захистить?

Останні президентські перегони–2010 року вищенаведену статистику не покращили, а погіршили. З одного боку, результат влаштував переможців, які замість карати фальсифікаторів, швидше, запропонували цим досвідченим кадрам нову «роботу» на нових виборах. З іншого — минуло не так багато часу від самих перегонів, якщо МВС спільно з ГПУ порушували «виборчі» справи, досудове слідство більшість із них ще не встигло завершити й передати до суду, а Феміда — винести вироки.

Водночас правоохоронці активно демонструють видимість контролю над нинішньою виборчою ситуацією: з одного боку, силовики створюють «гарячі лінії» для повідомлень про виборчі порушення, з іншого — обурюються, коли хтось замість них попереджає членів виборчих комісій про кримінальну відповідальність за фальсифікації. Так, прокуратура Херсонщини днями заперечила свою причетність до розсилання таких листів (із реквізитами та печаткою прокуратури) виборчкомам. Мовляв, такого суворого попередження членам комісій щодо можливих санкцій у разі їх участі у можливих фальсифікаціях ми не розсилали. Мало того, прокурор області Свіденко вважає, що такі листи є... тиском на членів виборчих комісій, тож за цим фактом порушено кримінальну справу. Лишається тільки гадати, чи притягатимуть до відповідальності «не попереджених» належним чином фальсифікаторів?

У МВС уже не говорять про можливі інсинуації на виборах, натомість провокацій 31 жовтня не виключають. За словами заступника міністра Василя Фаринника, їм доводиться «настроювати особовий склад, що можуть бути провокації». Наразі до органів МВС надійшло 739 звернень, пов’язаних iз порушенням виборчого процесу. Як правило, йдеться про передвиборче хуліганство, втрату або пошкодження виборчих документів, каже пан Фаринник. Майже в половині випадків міліція відмовила в порушенні кримінальних справ, 31 звернення направлено на розгляд до прокуратури, сама ж міліція порушила 26 кримінальних справ, 5 злочинів розкрито.

Відсьогодні міліція також посилить охорону всіх виборчих дільниць і виборчої документації, завезеної до них. Ще на початку тижня глава МВС Анатолій Могильов під час наради з керівниками регіональних управлінь міліції доручив їм ретельно оглянути приміщення ДВК на предмет наявності вибухівки. Особливо в день виборів.

Цього дня міліція також посилить охорону приміщень судів та прилеглої до них території, адже в установах Феміди очікується чимало виборчих скарг. Міністр запевняє, що міліція аполітична й не ставатиме на бік жодної з партій.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>