Херсон з голосом Метрополітен-опери. У Києві відбудеться концертне виконання опери про викрадення росією українських дітей
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
«Бал у Савойї» угорця Пауля Абрахама — етапний твір в історії європейського музичного мистецтва. Фахівці називають його останньою оперетою ХХ, після якої настає зірковий час мюзиклу. Лібрето «Балу...» разом із Фріцем Леннером–Бедою написав Альфред Грюнвальд, співавтор оперет «Принцеса цирку», «Баядера», «Маріца», «Фіалка Монмартру»... Та й історичні нюанси, якими обростав «Бал у Савойї», додавали йому цікавості з боку режисерів та продюсерів. Після прем’єри 1932 року в Берліні Німеччина пережила військовий переворот. Як результат — виставу викреслили з репертуару через... джазовий стиль із негритянським ухилом, який фюрер на дух не переносив. Сам Абрахам, єврей за походженням, утікаючи від концтаборів, виїхав із країни, оселився у США, але свій талант композитора залишив удома — нічого цікавішого за «Бал...» на чужині він так і не написав.
«Цю музику я почув у Литві років із два тому, — розповідає режисер–постановник «Балу у Савойї» Богдан Струтинський. — І ми вирішили її поставити, бо останнім часом щось зациклилися на Кальмані, Штраусі...». «Бал у Савойї» потребував особливого підходу — тут багато джазової музики, що класичній опереті не властиво. До всього, постановочна команда вирішила ще більше ускладнити життя, додавши у виставу степ. Тож актори, навчаючись мистецтву гри на ударних інструментах, опановували й мистецтво степу. Легко не було ні за барабанною установкою, ні на танц–полі. «Степу треба навчатися з дитинства, — розповідає хореограф–постановник Максим Булгаков. — Степ об’єднує кілька напрямів у хореографії, музиці, так що акторам було дуже непросто». А поки актори тренувалися — дирекція шукала підлогу, яка би витримала таке навантаження. Замовили її аж у Харкові, на військовому заводі, а для ефектної картинки обладнали світлодіодами. Художник із костюмів Ірина Давиденко запропонувала цілу колекцію костюмів, особливо «відірвавшись» на гостях балу: вони виходять у туалетах за мотивами знаків Зодіаку. Надзвичайно ефектно на цьому параді мод виглядала дама у костюмі Рака.
«Бал у Савойї» вийшов дуже яскравим, розкішним, видно було, що на цьому проекті Театр оперети не економив. І хоча кошторис спектаклю Богдан Струтинський не оприлюднив, зате висловив надію, що за рік вистава окупиться.
— Я бажаю усім досягти у житті всього того, чого досягла моя героїня Дезі Брайтон. Дівчисько з провінції, вона будь–що прагне використати свій шанс — це дуже сучасна лінія.
Сергій Авдєєв, заслужений артист України:
Репетируючи роль Арістіда Стенвуда, я вчився грати на барабанах. І так я захопився, так мені сподобалося і почало виходити, що вже подумував, а чи не змінити фах... А взагалі, коли я граю цю виставу, то молодшаю років на десять. Бажаю, щоб і глядачі, які її дивитимуться, також молодшали разом із нами.
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
У Києві проходитиме 23 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Серед понад 240 дуже-дуже важливих і потрібних подій XIV Книжкового Арсеналу в Києві все ж було дві, які по-особливому вирізнялися. >>
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
У Києві презентують перший вініловий реліз сучасної української класичної музики у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» — альбом «Спроможні» (Empowered). >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>