Відтоді, як спеціалісти Антимонопольного комітету України (АМКУ) оприлюднили факти стосовно нечесної реклами цілої низки ліків та пообіцяли покарати недобросовісних фармвиробників, минув майже місяць. Але проведіть трохи часу перед «блакитним екраном» і зрозумієте, що ситуація не змінилася. Ролики, які на всі лади розхвалюють гомеопатичні краплі «Пумпан» (виробник — компанія «Бітнер»), ферментні таблетки «Мезим» та «чоловічий» засіб «Простамол» (німецьої компанії «Берлін Хемі») так нікуди і не зникли. Хоч і лікарі, і чиновники називають купу причин для заборони (про які «УМ» писала в номері за 29 вересня). Виникає запитання — у чому річ?
«Я дивлюся телевізор і сама чудово бачу, що нам обіцяють виробники ліків, — говорить головний консультант Комітету з питань охорони здоров’я ВР України Світлана Зброжек. — А там брехня на брехні! Мені, як провізору, відомо, як насправді впливають ці засоби на людський організм, як ці препарати працюють. Але ж більшість споживачів про це не знає, тому й потрапляють у халепу, ведуться на рекламу і купують абсолютно непотрібні засоби. І мені дуже–дуже дивно, що реклама того ж «Мезиму», «Пумпану», «Еспумізану», яка викликала так багато запитань у спеціалістів АМКУ, досі лунає з телеекранів. Так прикро...».
Чому так сталося? Виявляється, АМКУ може накласти штраф на порушника (і то не відразу, а після тривалої процедури), але не не має права заборонити рекламний ролик. Усе — тільки через суд. Як пояснив «УМ» начальник відділу контролю реклами Держспоживстандарту України Олег Кобельков, на сьогодні жодна установа, крім суду, не може винести такого рішення. Навіть якщо телевізійний ролик чи газетний макет буде вводити в оману споживачів.
«До 2003 року і ми, і АМКУ могли забороняти недобросовісну рекламу, зокрема лікарських засобів, — пояснює Олег Валентинович. — Але, на жаль, уже 7 років ми не маємо такого права. І ви самі бачите, до чого це призвело. Упродовж цих років ми кричимо на кожному розі, боремося за те, щоб повернути це право. Бо коли до нас надходять листи–скарги від громадян, ми можемо за дуже тривалою процедурою, розтягнутою до півроку (через проведення екпертиз і досліджень), винести штраф. Якщо особа погоджується сплатити, то сплачує, якщо не згодна, ми подаємо до суду. Разом із поданням на штраф ми можемо просити суд заборонити цю рекламу. І вже яке рішення винесе суд, так воно й буде. Але суди — це перша, друга, третя інстанція, тривалий процес... Так, можна судитися кілька років, а за цей час і тієї реклами вже може не бути».
Виходить, теперішня ситуація складається на користь нечесних виробників, які раді й надалі дурити споживачів. Й особливої управи на них не знайдеш...
Спеціалісти АМКУ бідкаються, що швидко розв’язати питання вдається тільки з тими компаніями, які розуміють законність висунутих до них вимог, не хочуть зайвого розголосу, тому без вагань сплачують штраф і знімають з ефіру проблемну рекламу. Як, наприклад, виробник «Лазолвану» — сплатив мільйон гривень штрафу, а проблемний ролик замінив на той, що відповідає українському Закону «про рекламу». Якби ж усі так діяли, було б простіше. Але, на жаль, чимало «штрафників» розтягують судові справи на місяці, роки, ніби насміхаючись над нашими законами.
Із цим треба щось робити, кажуть фахівці, бо далі вже несила терпіти. Олег Кобельков переконаний, що споживачів можна захистити від недобросовісної реклами ліків, БАДів та приладів із «чарівними властивостями», не змінюючи чинне законодавство. Але для цього рекламодавці та поширювачi реклами мають зрозуміти важливість питання і реально дотримуватися українських законів. Без добровільного врегулювання, на думку спеціаліста, є ще два варіанти розвитку подій.
Перший: запровадити законопроект, згідно з яким будь–яку рекламу ліків необхiдно узгоджувати з Міністерством охорони здоров’я. До слова, таку ініціативу вже вносили раніше. Другий: узагалі заборонити рекламу лікарських засобів, на чому наголошують МОЗ, АМКУ та парламентський Комітет із питань охорони здоров’я. У Кабміні вже формують спеціальну робочу групу, яка буде вивчати доцільність та доречність такої заборони. До слова, ця спроба очистити ЗМІ від реклами ліків — не перша. Законопроект про рекламу ліків розробили ще в 1999 році, але Верховна Рада його так і не розглянула.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
