У Колонному залi Нацiональної фiлармонiї України вiдбувся перший виступ одного з найкращих камерних ансамблiв iз Нiмеччини — Квартету iменi Гоффмайстера. Органiзований вiн за участю посольства Федеративної Республiки Нiмеччина в Українi та «Нiмецького культурного форуму». Чотири чудових музиканти — Улла Бундес (скрипка), Крiстоф Гайдеманн (скрипка), Айно Гiльдебрандт (альт) та Мартiн Зееманн (вiолончель) — виконали унiкальну програму, до якої ввiйшли твори Франца Антона Гоффмайстера, Антона Фердинанда Тiца i Йозефа Гайдна. Майже всi цi твори нiколи не виконували в Українi, тому цей концерт, що мав досить незвичну назву «Генiальний дивак» i був присвячений 200–й рiчницi вiд дня смертi Антона Фердинанда Тiца, виявився концертом українських прем’єр.
Чому ж його саме так назвали? На це запитання вiдповiв доктор Клаус Гарер — представник «Нiмецького форуму схiдноєвропейської культури», вiн був ведучим концерту. Саме так називали сучасники Антона Фердинанда Тiца, який за життя мав величезну популярнiсть по всiй Європi i якого вважали уславленим вiртуозом–виконавцем. Свого часу Тiца запросила працювати до Санкт–Петербурга Катерина II, i вiн жив там досить довго, створивши чимало творiв. Серед них i 12 струнних квартетiв, якi видали в трьох серiях (у 1781, 1802 та 1808 роках), що досить виразно свiдчать про яскравий та iндивiдуальний стиль композитора. У них надзвичайно гармонiйно поєднано довершенi форми вiденської класики з мiсцевим росiйським колоритом. Як i багато iнших видатних композиторiв своєї епохи, Антона Фердинанда Тiца забули практично одразу пiсля смертi. Тiльки останнiми роками, завдяки роботi нiмецьких i росiйських дослiдникiв та музикантiв, вiдкрили його камернi твори — струннi квартети, квiнтети тощо.
«Нiмецький форум схiдноєвропейської культури», що розташований у Потсдамi, випустив нещодавно записи всiх 12 квартетiв Антона Фердинанда Тiца на трьох компакт–дисках у виконаннi квартету iменi Гоффмайстера. Два з них i почули київськi слухачi.
Як розповiв доктор Клаус Гарер, за життя композитор був дещо дивакуватим i впродовж певного часу зовсiм перестав розмовляти, спiлкуючись лише жестами. Та, незважаючи на це, музиканти його розумiли i поважали.
Що стосується рiвня виконання, то нiмецькi майстри приємно вразили київських слухачiв високим професiоналiзмом, гармонiйним i злагодженим звучанням усiх iнструментiв ансамблю, умiнням правильно вiдтворити i донести до присутнiх авторський задум виконуваних творiв. Усi чотири музиканти грали на старовинних автентичних iнструментах, виготовлених нiмецькими, австрiйськими та iталiйськими майстрами у XVIII столiттi. Струни iнструментiв були не металевi, а з матерiалу тваринного походження — жил i кишок.
Пiсля першого виступу в Києвi музиканти вирушили до Одеси, де зiграли два концерти — в Лiтературному музеї та Лютеранському соботi святого Павла.
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
