Перший «Тайм»

08.10.2010
Перший «Тайм»

Цієї осені львівські футбольні вболівальники отримали рідкісну нагоду стати свідками єврокубкових баталій на будь–який смак. Звичайно, на першому місці — виступи «Карпат» у Лізі Європи, але є й інші міжнародні матчі галицьких майстрів «копаного м’яча» — у міні–футболі. Минулого тижня львівський «Тайм» приймав на своєму майданчику групу кваліфікаційного етапу футзального Кубка УЄФА (аналог футбольної Ліги чемпіонів) – команди Греції, Кіпру, Боснії. Всі поєдинки чемпіони України з легкістю виграли. Попереду в «Тайму» тепер матчі елітного раунду. «УМ» розпитала Станіслава Гончаренка, головного тренера клубу, про єврокубкові амбіції «Тайму», а заразом поцікавилася причиною невдалого старту в першості країни: за чотири тури чемпіон зазнав уже двох поразок.

 

«На гру впливають фінансові обставини»

— Станіславе Олександровичу, у нинішньому чемпіонаті «Тайм» стартував не надто переконливо. Дається взнаки боротьба на два фронти — в першості України та Кубку УЄФА?

— Тут можна назвати одразу кілька причин. У міжсезоння ми втратили кількох сильних виконавців. Сергій Чепорнюк, наприклад, перейшов до іншої команди, Євген Москвін завершив кар’єру. Добре, що залишився в «Таймі» Ільдар Макаєв. Поповнення не було настільки сильним, аби компенсувати втрати.

Є ще фактор проблем у середині команди. Адже коли гравці концентруються тільки на поєдинку — це одне, а коли в підготовку вклинюються якісь побутові моменти, що з’явилися останнім часом, — це зовсім інше. Це пов’язано з фінансовим становищем клубу. Прикро, що ці обставини позначаються на грі моїх підопічних.

— Тобто подвійне навантаження не впливає на готовність «таймівців»?

— Участь у єврокубках я б радше назвав стимулом, якимось рушійним моментом для команди. Про виступи на міжнародній арені мріють чи не всі спортсмени. Вихід на вищий рівень окрилює, як на мене.

Стосовно невдалого старту чемпіонату я б згадав ще один важливий фактор: минулого сезону, коли «Тайм» виграв на внутрішній арені всі найважливіші трофеї, ми витратили дуже багато зусиль, інколи грали через силу. А після виснажливого сезону не всі гравці змогли вийти на свій попередній рівень. Після успішних виступів завжди, рано чи пізно, наступає спад. Сподіваюся, що ми його якомога швидше переживемо.

Чому не підходять бразильці

— У міжсезоння з’явилася інформація, що «Тайм» можуть поповнити двоє бразильських виконавців, один із них навіть приїхав у розташування команди. У нашому футзалі «чарівники м’яча» поки не є таким звичним явищем, як у великому футболі. Попри все, «Тайм» стартував без легіонерів. Чим не підійшли іноземці?

— Справді, в нас були плани залучити бразильських гравців, адже напередодні старту в Кубку УЄФА ми потребували суттєвого підсилення. Кандидатуру одного з них відкинули одразу, адже агент пропонував підписати з ним контракт на основі відеозаписів дій цього гравця, які нам передали. Така практика мене не влаштовує. Стосовно іншого — Макса з чеського клубу «Ера–пак», то він прибув до розташування команди. Ще раніше ми бачили дії Макса, коли він виступав проти нас у складі іншого клубу. Але вирішили його таки не «підписувати». Керувалися насамперед тим, що прагнемо підсилення команди, а не просто набираємо нових гравців.

— Бразилець не підійшов лише через рівень своєї виконавської майстерності?

— Розумієте, у представників цієї країни дещо інша психологія, ніж у наших гравців. У них одразу виявляється величезна кількість родичів, яких треба годувати, з якими треба проводити час; вони завжди мають купу якихось вимог, запізно прибувають на збори. Далеко за прикладом іти не потрібно — просто згадайте проблеми, які створюють талановиті, але норовливі бразильці для команд вітчизняної футбольної прем’єр–ліги. Тому ми й вирішили грати далі силами українських виконавців.

«Кваліфікацію єврокубка провели на гідному рівні»

— Тиждень тому «Тайм» пробився до елітного раунду Кубка УЄФА, вперше прийнявши один із кваліфікаційних етапів на своєму майданчику. Які завдання стоять перед командою в єврокубках у цьому сезоні?

— Як я вже казав, виступи на міжнародній арені є мрією та великим стимулом для всіх спортсменів, незважаючи на вид спорту, який вони представляють. У Кубку УЄФА в «Тайму» попереду елітний раунд, що виявився нездоланним для нас минулого року, потім ще «фінал чотирьох», до якого непросто пробитися. Сказати, на що саме ми можемо розраховувати цього сезону, я не можу. Треба спочатку подивитися, які в нас реальні позиції. Робити певні заяви варто пізніше, коли буде ясність щодо ситуації в команді, її підсилення, клубних ресурсів та загальних можливостей. Їх треба серйозно посилювати. Але намагатимемось показати якнайкращий результат.

— Попри вашу стриманість, саме «Тайму» УЄФА довірила провести кваліфікацію футзального єврокубка. Нарікань на сторону, що приймає, з боку гостей не було?

— Клуб зробив усе можливе, аби вони залишилися задоволені. УЄФА виставила нам вимоги, які загалом складалися аж зі 127 пунктів. Зрозуміло, що не все лягло на наші плечі, місто теж долучилося до організації турніру. А треба було забезпечити і поселення гостей, їхнє харчування, дозвілля, пересування Львовом, багато інших речей. Клуб на все це витратив близько 600 тисяч гривень. Більшість цих коштів нам має повернути УЄФА, коли ми надамо цій організації звіт із витрат.

— Львів цього року переживає справжній єврокубковий бум: «Карпати» змагаються в груповому турнірі Ліги Європи, ваша команда теж потішила любителів футзалу міжнародними поєдинками. Глядачі не оминули увагою єврокубкові матчі «Тайму»?

— Я б не сказав, що вболівальників було надто багато. Хоча палац спорту «Галичина» не дуже великий, прийшли лише ті, кому це було потрібно в першу чергу. Але цьому є пояснення: спочатку один із наших матчів збігся з грою «Карпат» проти «Парі Сен–Жермен», а пізніше вони ж відібрали у нас частину глядачів, проводячи принциповий матч із «Металістом». Того ж дня «Динамо» грало з «Шахтарем», тому рішення багатьох уболівальників Львова переглянути саме ці поєдинки, а не футзал, можна зрозуміти.

«Чемпіонат у нас не розвивається, а деградує»

— Ви згадали про фінансові негаразди «Тайму». Перед стартом нинішнього чемпіонату з першості знявся житомирський «Контингент», якому забракло грошей. Така ситуація є відображенням стану всього українського футзалу, чи це лише проблеми окремих команд?

— Це стан чи не всього нашого спорту. Той же «Контингент» дихав на ладан ще в минулому сезоні, але зміг дотягнути до кінця турнірного шляху. Загалом, це все — наслідок безгрошів’я та політики Асоціації футзалу України. Чемпіонат у нас не розвивається, а навпаки — деградує.

— Цього сезону чемпіонат поділили на два етапи. Спочатку буде звична турнірна дистанція, а потім найкращі змагатимуться в раунді «плей–оф», який запровадили, аби зробити боротьбу за «золото» більш напруженою. Як ви ставитесь до такого нововведення?

— Для своєї команди в такому кроці я бачу позитив принаймні в тому, що нам не доведеться викладатися на повну в усіх матчах першої частини чемпіонату, як у минулому сезоні. Ми ж будемо відволікатися й на єврокубкові поєдинки, а до них треба підходити якомога свіжішими. Тому десь у внутрішній першості можемо зіграти й упівсили, поберегти себе. Але вже в «плей–оф» місця розслабленню не буде.

— Пане Станіславе, свого часу ви успішно працювали на тренерській посаді в київському «Інтеркасі», з яким тричі ставали чемпіонами країни. Зараз з’являються чутки про відновлення команди в столиці, і її тренером очікують побачити саме вас. Є бажання повернутися додому?

— Справді, я киянин, провів тут свої золоті тренерські роки, якщо можна так сказати. Звичайно, додому повертатися завжди приємно, але інформація про повернення футзалу до Києва поки так чутками й залишається. Люди із грішми зараз не наважуються витрачатися на цю гру через невпевненість у нашому спорті та дії Асоціації футзалу України, яку очолює Геннадій Лисенчук. Його політика багатьох не влаштовує. Тому й залишаюся працювати у Львові, де грає чимало вихованців київського футболу.

— Попри все, у Львові вам вдалося створити сильну команду, в якій, як видається, є особлива сімейна атмосфера. Чого тільки варте святкування всією командою здобуття чемпіонства на Говерлі.

— Ідея відзначити другий комплект золотих нагород на найбільшій вершині України народилася в керівництва клубу, і я вважаю її унікальною. Футболісти піднімалися на гору зі своїми дружинами, з дітьми. Підйом, як мені здається, ще більше згуртував команду. І вручення золотих нагород на верхівці виглядало дуже символічно.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Станіслав Гончаренко

Головний тренер міні–футбольного клубу «Тайм» (Львів).

Народився 11 листопада 1960 р. в Києві.

Працював на тренерській роботі у футбольних клубах ЦСКА (Київ), «Металург» (Маріуполь). Як головний тренер — очолював «Оболонь» (Київ, у другій лізі), футзальний «Інтеркас» (Київ).

П’ятиразовий чемпіон України з футзалу (разом з «Інтеркасом» і «Таймом»), володар Кубка та Суперкубка України 2010 р. (разом із «Таймом»).

 

ТАБЛО

Турнірна таблиця чемпіонату України з футзалу 2010–2011 рр. (вища ліга)

I В Н П М О

1. «Кардинал» (Рівне) 6 5 0 1 21–11 15

2. «Ураган» (Ів.–Франківськ) 5 4 0 1 27–12 12

3. «Локомотив» (Харків) 4 4 0 0 16–6 12

4. «Енергія»(Львів) 5 4 0 1 13–8 12

5. «Єнакієвець» 5 3 1 1 15–15 10

6. «ТВД» (Львів) 6 2 0 4 9–12 6

7. «Моноліт» (Харків) 6 2 0 4 12–16 6

8. «Тайм» (Львів) 4 1 1 2 9–11 4

9. ЛТК (Луганськ) 5 1 0 4 11–15 3

10. «Шахтар» (Донецьк) 5 1 0 4 6–13 3

11. ПФС (Севастополь) 5 0 0 5 8–27 1