«Ми не програємО!»

25.09.2010
«Ми не програємО!»

Віктор Літвіщенко.

«Мій чоловік запропонував боротися чесно»

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул прийняв у своєму кабінеті міського голову 72–тисячного Новомосковська Віктора Літвіщенка минулої суботи. Розмова стосувалася насамперед майбутніх виборів до місцевих рад.

Як розповідає дружина Віктора Івановича Тетяна Миколаївна, її чоловік поставив перед головою облдержадміністрації питання про припинення на період виборів будь–яких перевірок. Адже протягом останніх тижнів Новомосковськ буквально заполонили представники з контрольно–ревізійного управління, прокуратури та відділу боротьби з економічними злочинами. Але, як не старалися, ніякого криміналу знайти не змогли.

Щодо причин такої прискіпливої уваги до Новомосковська, здається, ніхто й не сумнівався — Віктор Літвіщенко категорично відмовився вступати до Партії регіонів. І голові облдержадміністрації, за твердженням Тетяни Миколаївни, він насамкінець запропонував боротися чесно, однак той зреагував по–своєму: «Ми не програємО!».

Зранку наступного понеділка Віктор Літвіщенко зібрав господарський актив і розповів присутнім про останні події. А коли опівдні вирушив автомобілем на обід, на площі Леніна шлях йому перегородили два авто, з яких вибігли бійці у масках і взяли міського голову, як кажуть, «під білі ручки». Свідки цієї непересічної події буквально оторопіли. Адже Віктор Літвіщенко у Новомосковську є людиною, без перебільшень, легендарною — вже протягом чотирьох скликань його обирають міським головою, і мало хто сумнівається, що він мав усі підстави перемогти і вп’яте. І тут — люди в масках. На очах у чисельних перехожих. Немов і не мера затримували, поважну людину, а якогось серійного вбивцю, що, дивися, може втекти, і більше його не знайдеш. Віктор Літвіщенко все це вже оскаржив прокурору Дніпропетровської області. Адже згідно з статтею 106 Кримінально–процесуального кодексу України, підставою для затримання може стати здійснення злочину цієї ж миті, коли очевидці безпосередньо вкажуть на особу, що здійснила злочин, коли на підозрюваному чи його одязі виявлено явні сліди злочину або ж не було встановлено особу затриманого. Звісно, міського голови це не стосувалося й близько.

Відділ зв’язків із громадськістю Головного управління МВС України у Дніпропетровській області того ж дня розповсюдив повідомлення із заголовком «На Дніпропетровщині мера м. Новомосковська затримано за скоєння майнових злочинів». У ньому йдеться про те, що проти Віктора Літвіщенка порушено кримінальну справу за статтями КК України, які передбачають відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою та за перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. А далі скупо пояснюється — «скоєні Літвіщенком В. І. злочини пов’язані з незаконною передачею на баланс одного з підприємств міста 14 об’єктів нерухомості та зменшенням процентної ставки, що призвело до зменшення орендної плати за землю». І навіть називається сума шкоди, заподіяної територіальній громаді Новомосковська, — понад 2 мільйони гривень.

«Спали» роками — отямилися за три години

За повідомленням адвоката Антона Ульяненка, буквально протягом трьох годин прокурор Дніпропетровської області Михайло Косюта підписав постанову про порушення кримінальної справи, і Віктора Літвіщенка затримали. Чи є в тому, що інкримінується меру, його провина? Адже Літвіщенку закидають, що він умисно, з корисливих мотивів і в інтересах третіх осіб незаконно уклав договори оренди з фізичними та юридичними особами на суму понад 500 тисяч гривень. Але тут і школяреві зрозуміло, що такого бути не може навіть теоретично. Бо такі питання спершу розглядаються профільною комісією міськради, потім затверджуються депутатською сесією, і тільки після цього схвалене рішення підписує міський голова.

Але і це ще «квіточки»... Виявляється, Літвіщенко такі діяння чинив упродовж шести років — з 2004–го по 2010–й. І з цього приводу не надійшло жодного протесту з боку прокуратури, а тепер раптом прокинулися настільки, що все повирішували за три години із запроторенням мера до ізолятора тимчасового утримання. До того ж є звичною практикою всі рішення сесій надавати прокуратурі для вивчення. І теж до Літвіщенка питань не виникало.

Процентна ставка орендної плати за земельні ділянки рішеннями сесій Новомосковської міськради до 1,1 відсотка справді знижувалася — винятково для неприбуткових установ, як–от церква, спортивні організації, дитячі будинки.

З інкримінованою Літвіщенку передачею вищезгаданих 14 об’єктів нежитлового фонду одному з підприємств Новомосковська нестиковка ще більша — як стверджує Антон Ульяненко, міський голова відповідні документи не підписував узагалі.

Отож у Новомосковську нині мало хто сумнівається, що Літвіщенка зачинили з однією метою — щоб не допустити його до наступної реєстрації як кандидата у міські голови на наступний термін.

Свої б’ють своїх?

Ще трагікомічніше — Віктор Іванович є головою міської організації Партії промисловців, очолюваної не останньою людиною в стані «регіоналів» Анатолієм Кінахом. Отож виходить, що б’ють свої своїх? Хоча, за великим рахунком, і це, швидше, формальність, бо у лавах «мерської» партії у Новомосковську нараховується з десяток бійців.

Тетяна Літвіщенко взагалі стверджує: її чоловік постійно заявляв, що для нього існує тільки одна партія — люди Новомосковська. При цьому всіляко намагався сприяти становленню інших політсил. Отож мер, колишній перший секретар міськкому Компартії, з лав якої був гучно виключений, мав репутацію демократа. Більше того — саме міському голові приписують і визначальну роль у створенні місцевої організації «регіоналів». Завдяки йому лави цієї політичної сили відразу поповнили чимало знаних і шанованих у Новомосковську людей, аж доки все не перетерлося в інший бік. І тепер «знані й шановані» опинилися у «регіоналів» на узбіччі. Один із них, депутат міськради трьох останніх скликань і відомий бізнесмен Сергій Леонов, свою заяву про вихід із лав ПР мені показав, здалося, з особливою гордістю.

А як особливо переконливий приклад на підтвердження того, що Літвіщенко партійному розмаїттю у Новомосковську справді сприяв, мені називають факт існування у місті навіть такої екзотичної партії, як ... Морська. Тепер же непоступливому й амбіційному меру дали зрозуміти, що є тільки одна партія — партія влади, а він так і не зрозумів ... На всю Дніпропетровщину Літвіщенко справді виявився «білою вороною», бо мери всіх інших міст області тихо–мирно стали «регіоналами».

Ще недавно Віктор Іванович проводив прес–конференцію в обласному центрі, на якій розповів про втілювану ними в життя ідею заміни екологічно шкідливої поліетиленової упаковки на паперову, чим підтвердив свій давній курс на перетворення Новомосковська в місто екологічного благополуччя. Саме тут чи не єдині в Україні створили екологічну міліцію і провели екологічний аудит. Тепер же готуються до запланованої на жовтень міжнародної екологічної конференції. А ще неабияк пишаються введеними у дію об’єктами тільки протягом останніх п’яти років — сучасними бібліотекою, станцією швидкої медичної допомоги, туберкульозним диспансером, торговельними закладами, дитячим парком і тим, що кожного року, на відміну від багатьох інших населених пунктів, у запланований час вмикають опалення помешкань новомосковців.

Тепер же у місті мені найбільше довелося чути про одне: якщо з мером таке витворяють, то що буде завтра з нами, простими смертними? Отож і хочеться взяти на себе сміливість передбачити, що навіть на тлі нинішніх масових затримань — арештів перших осіб у гордих українських містах — новомосковський приклад здається особливо показовим: надто грубо і неоковирно все тут шиється білими нитками...

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>