СТОЛИЧНА АФІША

24.09.2010
ТЕАТР

П’ятниця, 24 вересня

Національна опера України
Вольфганг Амадей Моцарт «Весілля Фігаро»

Театр ім. Івана Франка
Іван Франко «Украдене щастя»

Молодий театр
Жан Ануй «Голубка»

Театр драми і комедії на Лівому березі
Лев Толстой «Анна Кареніна»

Майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»
Піттер Шеффер «Леттіс і Лавідж»

Театр на Подолі
Ульріх Пленцдорф «Нові страждання молодого В.», Гостинний двір
«Люксембурзький сад», Театральна вітальня

Субота, 25 вересня

Національна опера України
Петро Чайковський «Євгеній Онєгін»

Театр ім. Івана Франка
Юрій Рибчинський, Вікторія Васалатій «Едіт Піаф. Життя в кредит»

Молодий театр
Іван Карпенко–Карий «Наймичка», Камерна сцена
Жан–Батист Мольєр «Дон Жуан»

Театр драми і комедії на Лівому березі
Микола Коляда «Дні пролітають зі свистом...», 15.00, Малий зал
Катя Рубіна «Вася повинен подзвонити»

Театр на Подолі
Ульріх Пленцдорф «Нові страждання молодого В.», Гостинний двір

Майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»
Лев Хохлов «Довершений Чарлі»

Неділя, 26 вересня

Театр ім. Івана Франка
Вільям Шекспір «Буря»

Молодий театр
Людмила Разумовська «Русалонька», 12.00
Тетяна Іващенко «Empty Trash (Спалюємо сміття)»

Театр драми і комедії на Лівому березі
Марк Твен «Том Сойєр», 12.00
Антон Чехов «26 кімнат»

Театр на Подолі
Анатолій Крим «Осінь у Вероні, або Правдива історія Ромео і Джульєтти», Гостинний двір
Мішель Лоранс «Моє століття», Театральна вітальня

Майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»
Ерік–Емманюель Шмітт «Оскар — Богу», Велика сцена
Роберт Еллі «Останнє танго в Парижі», Мікросцена

Початок вистав, крім зазначених окремо, о 19.00

 

ВИСТАВКИ

З Україною в серці

Сьогодні о 16:00 в Галереї мистецтв імені О. Замостян Національного університету «Києво–Могилянська академія» відкриється фотовиставка етнічної українки з Чикаго

Лікар–стоматолог за фахом, фотограф за покликанням, Роксоляна Тим’як–Лончина привезла на Батьківщину найкращі свої фотографії. 119 світлин, які входять до експозиції виставки «З любов’ю до України», виконані в різних країнах світу. Але, звичайно, домінуючими є фотографії з Батьківщини. Американка з міцним українським корінням, побувавши в Італії, Японії, Таїланді, Камбоджі та інших країнах, завжди повертається до України. На думку пані Роксоляни, жодне інше місце не перевершує України. Це вона намагалась донести в Чикаго, де виставка «З любов’ю до України» вперше експонувалась у лютому цього року. «Мої товаришки мені кажуть: «Ми їдемо в Париж». Я здивовано запитую: «Що, п’ятий раз? Поїдьте в Україну!». А вони мені відповідають: «Та що там цікавого», — розповіла «УМ» Роксоляна Тим’як–Лончина. — Так у мене виникла ідея поставити поряд на одній виставці світлини з України, Італії, Франції, Таїланду, Камбоджі, Японії та США і показати, що в нашій країні живуть чудові люди, тут неймовірна архітектура, неповторні пейзажі. Я хочу показати, яка Україна чудова та унікальна».

Для прикладу, авторка сміливо співставляє фото бронзової скульптури капітолійської вовчиці з братами Ромулом і Ремом — засновниками Риму зі світлиною пам’ятника засновникам Києва — Кию, Щеку, Хориву та Либеді. Під кожним фото авторка підготувала детальний опис, який допоможе відвідувачам виставки зрозуміти, що хотіла донести фотограф.

Виставка триватиме в НаУКМА до 8 жовтня. Після Києва 21 жовтня фото Роксоляни Тим’як–Лончини побачать у Національному музеї у Львові.

 

КІНО

«Край» (Росія)

Режисер — Олексій Учитель, у ролях: Володимир Машков, Сергій Гармаш, Юлія Пересільд, Аньйорка Штрехель

Новий російський фільм, інтерес до якого підігрітий оскарівською легендою — стрічку висунули від Росії на здобуття нагороди у номінації «Найкращий іноземний фільм». У «Краї» режисер Олексій Учитель (відзначений премією ММКФ та «Нікою») експлуатує популярну в російському кіновиробництві тему Другої світової війни. Але, на відміну від провальної стрічки «Втомлені сонцем–2» Нікіти Міхалкова, у «Краї» зробили ставки не на ура–патріотизм, а на екшн та любов, хоча закручується та любов на одному з найбільших конфліктів, що породила Друга світова війна, — неприязні радянських людей до німців.

У центрі оповіді — машиніст–ударник Ігнат (Володимир Машков), якого доля занесла в Сибір, де в дрімучих лісах він знаходить німецьку дівчину. Після того як чоловік привозить німкеню в село, й розгортається основна драматургія фільму.

 

«Дочка якудзи» (Росія)

Режисер — Сергій Бодров–старший, у ролях: Чіка Аракава, Вадим Дорофєєв, Наомаса Мусака, Сергій Гармаш, Ірина Розанова, Віктор Сухоруков, Анна Міхалкова

Після історичної мелодрами «Монгол», що викликала позитивне сприйняття у глядача й хороші касові збори, режисер Сергій Бодров–старший взявся за комедійну тематику, але знову з поглядом на Схід. Його нова історія — про японську мафію, точніше — про дочку якудзи, яку батько має «перекинути» в Європу. Але по дорозі 10–річна Юріка опиняється на півдні Росії, де рятує життя російському хлопцеві Льоші. Тепер, за законами японської мафії, Льоха до кінця життя має охороняти Юріку. Комедійне в картині визначає співставлення російської та японської культур, тут і виникають кумедні ситуації «складнощів перекладу».

 

«Чат» (Велика Британія)

Режисер — Хідео Наката, у ролях: Аарон Джонсон, Імоджен Путс, Метью Бірд, Ханна Мюррей, Джейкоб Андерсон

Автор «Дзвінка» Хідео Наката «збацав» для нас новий хорор. Цього разу цілком реальний, що ґрунтується на залежності сучасної людини від інтернету, а точніше віртуальної реальності — чатів, де самотня душа завжди може знайти собі співрозмовника. У таких тенетах опиняється четвірка юних британців, які знайомляться в мережі з Вільямом, чарівним хлопцем, котрому вдається підкорити тінейджерів своїй волі.

Серед плюсів картини — візуалізація чата як системи окремих приміщень (така собі інтерпретація віртуального світу), використання мультиплікації й потужного музичного супроводу. Але найбільшою знахідкою Накати є все ж участь у фільмі Аарона Джонсона, підростаючої зірки британського кіно: він відпрацював на всі сто, місцями витягуючи на собі провальні моменти. Хоча 20–річний Джонсон встиг засвітитися не лише в кіно («Піпєц» і «Стати Джоном Ленноном»), а й у скандальному зв’язку з художницею Сем Тейлор–Вуд, яка влітку цього року народила йому доньку.

 

ФЕСТИВАЛІ

Революція на граніті. 20 років потому

24—26 вересня у Ірпіні під Києвом пройде фестиваль «Гайдамака.ua», присвячений національному визвольному руху

Якщо десь проходить політично–мистецька акція, то будь певен — 90 відсотків, що її проводить мистецьке об’єднання «Остання барикада». Так і з фестивалем «Гайдамака.ua». «Цей фестиваль приурочений до 20–річчя студентської революції на граніті — найпотужнішої та найяскравішої акції виборювання незалежності у 80–х — на поч. 90–х, — каже організатор події народний депутат і голова «Останньої барикади» Олесь Доній. — Тому фестиваль не просто мистецький, а в першу чергу, ідеологічний». Зрештою, у зв’язку з цим дві третини часу й території фестивалю займуть дискусії, відкриті лекції й «круглі столи». Всі ці події територіально відбуватимуться на двох малих сценах, на одній з яких — «Дискусійній» — можна буде взяти участь у обговоренні суспільно–політичних тем, а на іншій — «Мистецькій» — обговорювати наболіле в українській культурі.

Відомо, що лекції читатимуть Левко Лук’яненко і Степан Хмара, Василь Овсієнко (присвятить свій виступ Василеві Стусу) й Володимир Вятрович (тема «Таємниці архівів СБУ про УПА»). Володимир Фесенко, Ігор Коліушко, Олексій Гарань модеруватимуть «круглий стіл» «Як творити нову опозицію?». Провокативною обіцяє бути дискусія на тему «Місія Львова та Галичини» (оскільки тему породив Табачник, то учасники розмови Маркіян Іващишин, Тарас Возняк, Роман Чайка і Остап Семерак дискутуватимуть із ним заочно). За культпровідників виступатимуть Вахтанг Кіпіані, Фагот, Місько Барбара, Лірник Сашко й брати Капранови, які міркуватимуть над тим «Що таке цензура і як вона загрожує демократії». Робота всіх дискусійних сцен триватиме з 11.00 й до 18.00.

Після цього в хід піде музична артилерія, канонади від якої розходитимуться Ірпінем до 23.00. Це — «Рутенія», «Тартак», «Гайдамаки», «ТНМК», «Мертвий півень», Тарас Компаніченко, Тарас Чубай, Едуард Драч, хор «Гомін». Усіх їх об’єднує наявність в репертуарі патріотичних пісень, пояснює Олесь Доній: «Це ті, хто виступав на студентській революції на граніті, молодші виконавці, а також хор «Гомін» на чолі з Леопольдом Ященком: на мітингах у 80–х вони уперше заспівали «Червону калину» й підняли синьо–жовтий прапор». Після закінчення концерту найвитриваліші матимуть змогу посидіти й поспівати з бардами у тіснішому колі.

Вхід на імпрезу — платний: 50—80 грн. за три дні. Олесь Доній переконаний, що плата за участь знайде розуміння серед патріотів: «Ми збираємо людей, які свідомі своєї участі», й обіцяє, що не лише програма, а й погода не підведе.

 

КОНЦЕРТИ

26 вересня
Національна опера України
Концерт Молодіжного симфонічного оркестру СНД, диригент — Володимир Співаков

 

КЛУБИ

European Jazz «The Groove Syndicate» (Poland–England)
28 вересня, арт–клуб «44», 22.00
Квитки — 50 грн.