«Калінки» не буде

07.05.2004

Ігор КОРОЛЬОВ

Цвях у домовину «Челсi» вiд Морiєнтеса. (Фото РЕЙТЕР.)

Якої тепер заспіває Лондон? Питання не лише риторичне, адже останнім часом усі домашні матчі «Челсі» розпочиналися з виконання англійськими уболівальниками російської народної пісні «Калінка». Така собі подяка чукотському губернаторові й російському олігарху Романові Абрамовичу за те, що вклав кошти у клуб «поліцейських». Молодець, звісно, що вклав, — без цих фінансових вливань «Челсі», найімовірніше, пас би задніх у Прем'єр-лізі й про придбання футбольних зірок вартістю в кілька десятків мільйонів доларів навіть не мріяв. Проте, як виявилося, гроші вирішують не все. Чемпіонат Туманного Альбіону виграв другий лондонський клуб — «Арсенал». Реалізувати амбіції Романа Абрамовича можна було в Лізі чемпіонів, але й тут футбольна фортуна повернулася до «синіх» спиною: у фіналі найпрестижнішого клубного турніру Старого континенту гратиме «Монако». Хоча «Челсі» дуже старався й майже досягнув мети, перемагаючи удома з потрібним рахунком (2:0) після гостьової поразки — 1:3.

Проте багаті футболісти англійського клубу, вочевидь, не зрозуміли однієї важливої речі: у спорті великих досягнень дуже багато залежить від характеру й бійцівських якостей. А вони на порядок вищими виявилися у команди Дідьє Дешама. Ще напередодні матчу 27-річний капітан монегасків Людовік Жюлі сказав фактично пророчу фразу: «Звичайно, все вирішуватиме тренер, але я думаю, що Дешам обере атакуючу модель гри. Ми зобов'язані забити гол у Лондоні, інакше суперник може підібратися занадто близько». І справді, у позавчорашньому півфінальному матчі був момент, коли «Челсі» відіграв свою поразку в Монте-Карло. Але саме після цього гравці «Монако» вкотре проявили характер і звели нанівець усі надії англійців позмагатися за головний трофей футбольної Європи. Щось таке ми бачили й у чвертьфінальних двобоях монегасків з «Ювентусом»...

Досить символічно, що героєм зустрічі став вихованець мадридського «Реала» Фернандо Морієнтес, який проводить свій найкращий сезон у кар'єрі в оренді у «Монако». Після його блискучого гола англійцям треба було створити диво — забити три м'ячі за півгодини. Не така вже й фантастика, особливо якщо пригадати фінальний двобій 1999-го між «Манчестером» і «Баварією», коли манкуніанці вгатили два м'ячі у ворота суперника протягом двох доданих хвилин. Однак «Челсі», попри всі старання свого російського власника, — не «МЮ». І дива не сталося.

Після геройських перемог «Монако» навряд чи варто буде дивуватися, якщо фаворитами фінального матчу Ліги чемпіонів 26 травня у Гельзенкірхені вважатимуться французи, а не, здавалося б, сильніший і ймовірніший претендент на перемогу — португальський «Порту», який напередодні, у вівторок, у змаганні за іншу путівку до фіналу переміг іспанський «Депортиво». На рідному стадіоні «Ріасор» у Ла-Коруньї «Депор» програє дуже рідко. Цього разу господарі самі винні у своїй поразці: згідно з безжальною статистикою офіційного сайту УЄФА , за два півфінальних матчі з «Порту» «Депортиво» лише двічі (!) пробив у отвір воріт. На що розраховував наставник іспанців Хав'єр Ірурета — не ясно, але після завершення поєдинку він прокоментував результат у стилі післяматчевих висловлювань наших тренерів. Як завжди, в усьому винна Феміда: «Картки Мауро Сильви і Жорже Андраде у першому матчі, травма Віктора і пенальті сьогодні — це все є складовими нашої поразки. На жаль, суддівські рішення не дозволили нам здійснити заповітну мрію», — вважає сеньйор Ірурета. Утім більшість фахівців схильні вважати рішення найкращого арбітра світу Пьєрлуїджі Колліни виправданим. Пенальті там був очевидним — Сесар відверто збив Деку. «Вирок» реалізував бразилець Дерлей, який півроку відновлювався після травми і набрав необхідні кондиції буквально перед виїздом до Іспанії.