Прилетить Янукович в голубім вертольоті

Заперечивши штучність Голодомору й заплющивши очі на існування національно–визвольного руху, Президент Янукович усе ж знайшов (чи, швидше, за нього це зробили радники) святе місце, яке може допомогти йому викликати симпатію українського електорату. Йдеться про культ Тараса Шевченка, до якого Янукович періодично звертається, починаючи з 9 березня цього року. Ініціювавши в канівському Музеї Шевченка євроремонт, четвертий Президент України тепер збирається використовувати пам’ятку архітектури авторства Василя Кричевського й Петра Костирка ще й як адміністративну будівлю.

Прилетимо — подумаємо...

У четвер на засіданні гуманітарної ради Віктор Янукович ощасливив громадськість повідомленням, що відтепер рада інколи може працювати в Каневі: «Кожний раз, коли ми будемо там засідати, ми будемо стояти перед Кобзарем і думати, чи тим шляхом ми йдемо...» — і доручив заступнику глави АП, секретарю громадської гуманітарної ради Ганні Герман підготувати план і розклад таких засідань.

У Шевченківському національному заповіднику про це ще не знають, зізнався «УМ» директор Ігор Ренькас. Проте тут готові до реалізації іншої ідеї Президента — приймати главу держави, якщо він прибуде до Шевченка в гості повітряним шляхом. На тому ж засіданні Янукович доручив обладнати на території заповідника вертолітний майданчик. Хоча, як виявилося, такий плац там уже існує. «У нас завжди сідали вертольоти там, де зараз платна стоянка автомобілів, — розповів Ігор Ренькас. — Президент Леонід Кучма тричі прилітав iз робочим візитом, коли тривали роботи в музеї. Також урядовим вертольотом Мі–8 прилітав Віктор Ющенко. Іноземні гості ніколи не прилітали. Проте майданчик може прийняти два вертольоти одночасно».

Так що Янукович приходитиме до Шевченка, як цар до мужика, — з почетом і найбільшим комфортом. Бо ж дві години автівкою від столиці до Канева для Президента, очевидно, завелика морока — відомо ж, що дороги там у плачевному стані. А думати про людей новоявлений апологет Шевченка не звик: ні, щоб дати доручення обласній адміністрації відремонтувати асфальтне полотно, тоді б і перед іноземними гостями не було б соромно за ями та вибоїни. Зате буде вертолітний майданчик...

...або припливемо

Але дуже вже схоже, що Янукович вирішив перетворити Шевченківський заповідник на свою вотчину. До вертолітного майданчика він наказав побудувати сучасний готель: чи це буде абсолютно новий готель, чи реконструйований старий — залишилося невідомим. Хоча ще у березні Янукович звернув увагу на занедбану будівлю біля підніжжя гори, що належить ЗАТ «Укрпрофтуру» і наказав передати його заповіднику. Наразі цей процес триває. За словами Ігоря Ренькаса, «готель передали, але є деякі моменти, що потребують вирішення. Так, «Укрпрофтур» вимагає сплати ПДВ — це виходить близько 2 млн. грн. Гроші має виплатити Міністерство культури».

Тим часом адміністрація заповідника займається облаштуванням річкового причалу. У 2006 році за кошти, надані тодішнім міністром культури Ігорем Ліховим (який до того довгий час обіймав посаду директора заповідника), причал і землю під ним передали заповіднику. За цей час на цьому клаптику постала модерна будівля, яку будуть використовувати частково як кав’ярню на 25 місць, частково як виставковий зал: приміром, зроблять там сувенірну крамницю. Врешті–решт, причал стане воротами до заповідника власне для іноземних делегацій, адже саме цим шляхом чартерним туристичним маршрутом до Тарасової гори дістаються гості з–за кордону.

«Ми зробимо там перлину світового рівня», — пообіцяв Президент. Але всім відомо, куди веде дорога, вимощена благими намірами...

КОМЕНТАР

Віце–спікер Верховної Ради Микола Томенко вважає, що реконструкція в оновленому Музеї Тараса Шевченка здійснена невдало. «Якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині і навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували, швидше, бізнес–офіс», — вважає Томенко.

Заступник Голови ВР назвав небезпечною тенденцію, озвучену в останніх виступах Президента, — про Тараса Шевченка як «улюбленця відомих мистецьких салонів тогочасної Росії». «Якщо так далі піде, то незабаром почуємо, зокрема від Президента, що Шевченко був не просто «культовою постаттю в Російській імперії», а й головним російським «тусовщиком» і великим другом російських царів», — застеріг Томенко.