Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Неврегульованість «правил гри» у комунальній сфері України породжує трагікомічну ситуацію, яка, на жаль, суттєво гальмує розвиток галузі. Виходить, що громадяни, які платять за «комуналку» вчасно, все одно не отримують належних їм якісних послуг, а держава змушена покривати немалу бюджетну «дірку».
Станом на 14 серпня комунальні підприємства України розрахувалися із дочірньою компанією «Газ України» лише на 77%. Таким чином, у повітрі «зависла» кругла сума — 2,3 млрд. гривень. Найбільші борги за газ зафіксовано у підприємств Донецької (473 млн. гривень), Дніпропетровської (333 млн. гривень), Луганської (273 млн. гривень), Харківської (231 млн. гривень) та Одеської (133 млн. гривень) областей. Столична енергокомпанія «Київенерго» заборгувала понад 1,94 млрд. гривень: рівень її оплати становить 55 відсотків. Повністю розрахувалися за газ тільки на Миколаївщині, близькі до погашення боргів — відповідно 96 та 95% — буковинці та полтавчани.
Через неплатежі, як виявилося, страждають і самі комунальники. Так, станом на 1 серпня заборгованість із зарплати працівникам житлово–комунального господарства в Україні становила 116 млн. гривень. Таку цифру вчора оприлюднив міністр iз питань житлово–комунального господарства Юрій Хіврич. За його словами, із загальної суми заборгованості борги працівникам підприємств комунальної енергетики становлять 12 млн. гривень, житлового господарства — 17 млн. гривень, водопровідно–каналізаційного господарства — 21 млн. гривень. Причому найбільше заборгованість зросла... в одного з найсуттєвіших боржників — комунальних підприємств Донбасу.
Експерти вважають, що реформування ЖКГ необхідно розпочинати з модернізації житлового фонду та внутрішньобудинкових систем, також варто пришвидшити перехід від застарілої системи ЖЕКів до об’єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ). «У Європі цей сектор привабливий для бізнесу, адже попит на комунальні послуги є постійним, — зазначає експерт iз питань ЖКГ партії «Сильна Україна» Максим Городній. — Практично всюди у світі сфера ЖКГ є або приватною, або змішаного типу — з державною та комунальною частками. Інвестори вже цікавляться нашим ЖКГ, і щоб вони прийшли з «довгими» грошима, ми маємо створити прозорі та привабливі умови на цьому ринку». До речі, віце–прем’єр Сергій Тігіпко заявляє, що за наявності політичної волі здійснити такі реформи можна за рік–півтора.
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>