Голова правлiння Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук: Соцiальна вiдповiдальнiсть — важлива складова нашого успiху

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із головою правління найбільшого іноземного банку в України — Райффайзен Банку Аваль — Володимиром Лавренчуком. Тема розмови — життя банківської системи України: які найбільш проблеми та виклики стоять сьогодні перед українським фінансовим сектором?

— Багато експертів вважають, що банківська система вже відновила довіру клієнтів, втрачену під час кризи 2008—2009 років. Чи згодні ви з цим твердженням?

— Я згоден із цим, проте з певними застереженнями. Те, що клієнти повернулися до банків, — це своєрідний «аванс» банківській системі, адже вона все ще має врегулювати ряд важливих проблемних питань. Допоки в Україні існують «нездорові» банки, які все ще не в змозі обслуговувати свої зобов’язання (насамперед у частині повернення депозитів) і мають сумнівну перспективу на майбутнє, не можна бути певними, що клієнти повернулися до банків на довгострокову перспективу. Дуже часто процес ліквідації збанкрутілих банківських установ є затяжним та складним, а також малозрозумілим для вкладника. Фонд гарантування вкладів повинен бути більш фінансово потужним, щоб страхувати власників депозитів від фінансових проблем банків. Банківські установи мають нести більше відповідальності за гроші, які їм довірили громадяни та компанії. Отже, є чимало питань, які ще потребують вирішення.

— Яких змін зазнав банківський сектор України після кризи? Що змінилося в Райффайзен Банку Аваль?

— Банківський сектор справді змінився. По–перше, він став меншим, тому що значну частину капіталу втрачено через неповернення кредитів. У зв’язку із загальноекономічною кризою і падінням виробництва зменшився попит на позики. Відповідно, «схудли» кредитні портфелі банків, зменшилася кількість кредитних продуктів; кредитні супермаркети, іпотечні центри — все це майже зникло. Загалом за обсягами банківська індустрія зменшилася приблизно на 20%, а кредитування деяких секторів економіки — ще більше.

Щодо учасників ринку, то на сьогодні бурхливе зростання європейських банків припинилося, а доля російських банків — збільшилася, і ця тенденція є очевидною. Конкуренція основних учасників ринку тепер має іншу конфігурацію. Більшість українських банків, окрім «Приватбанку», помітно втратили свої позиції.

Райффайзен Банк Аваль зазнав тих же впливів, як і більша частина фінансових інститутів. Його кредитний портфель у доларовому еквіваленті за 2009 рік зменшився на 20%, через це впала і дохідність, що призвело до невідворотних заходів зі зменшення витрат. Банк активно працював у цьому напрямi в 2009 році і продовжує в 2010–му. Ми зменшили кількість відділень за рахунок закриття неефективних та малоперспективних закладів, відповідно, зменшилася і кількість персоналу. Водночас ми переглянули наші капіталовкладення. Можливо, це когось здивує, але збільшився обсяг інвестицій в інформаційні технології, адже це наш головний пріоритет щодо підвищення ефективності банку. Програмні продукти, банкомати, інформаційні кіоски — всім цим аспектам бізнесу ми придiляємо надзвичайно велику увагу. З точки зору клієнтів, для них мало що помінялося: як і раніше, ми пропонуємо їм депозити, розрахункове обслуговування, картки, спеціальні продукти для корпоративних клієнтів і навіть певні види кредитування. Проте треба визнати, що в умовах економічної рецесії банк вимушений перейти на більш консервативні умови видачі кредитів.

— Згідно з деякими спостереженнями, зараз відбувається міграція клієнтів від одних банківських установ до інших. Чому це відбувається? Чи пов’язано це з якістю банківського сервісу?

— Перш за все, люди вкладають різне значення у термін «якість сервісу». І це справедливо. Клієнти користуються різними продуктами: часто для їх надання навіть не потрібно відвідувати банківські установи, достатньо зробити телефонний дзвінок або надіслати доручення електронною поштою. Для користувачів різними сервісами існують свої критерії якості. Але для всіх клієнтських груп є важливою одна обов’язкова умова: доручення клієнта має бути виконане точно і в заданий термін незалежно від того, яким інструментом ви користувалися. І тому, відбувається перехід на обслуговування до тих інституцій, які забезпечують виконання даної умови. На жаль, криза показала, що точно і в заданий термін виконати розпорядження клієнта в складні часи можуть тільки поодинокі банки. Відповідно до цього клієнти переосмислюють та переглядають свої відносини з банківською установою, і вибирають тих, хто має цю «фундаментальну основу» банківського сервісу. Приємно, що наш банк теж зазначений у переліку українських фінансових установ, до яких звертається все більше і більше клієнтів.

Повернемося до якості обслуговування. На належному рівні цей показник може бути в тих установах, які мають достатньо ресурсів для інвестицій в програмне забезпечення, технічне обладнання і що найважливіше — в персонал. Якість сервісу — річ емоційна, однак навчений персонал має всі шанси викликати саме позитивні емоції. Значні інвестиції в співробітників Банку є нашим пріоритетом упродовж усіх років роботи, і ми й надалі бачимо успіх нашої справи в постійному оновленні навичок персоналу.

— Які цінності несе клієнтам Райффайзен Банк Аваль? В чому його унікальність порівняно з конкурентами?

— Компанія — це бренд, концентрація досвіду та практик, які створюють підсвідоме уявлення про те, що одна організація краща, надійніша та якісніша за іншу. Я думаю, що великою мірою бренд базується на тому, які цінності сповідує організація і чи весь персонал сповідує ці цінності.

Що стосується Райффайзен Банку Аваль, то найбільша наша цінність — це професійне ведення банківської справи, у цьому полягає специфіка галузі. Це, насамперед, чітке дотримання правил виваженої поведінки у використанні залучених грошей. Окрім цього, історично ми дуже сильно пов’язані із місцевими громадами та підприємцями. Це стосується як України, так і Групи Райффайзен загалом. Разом iз клієнтами Райффайзен Банк Аваль пережив декілька криз і завжди виконував всі свої зобов’язання, отже, заслужив довіру клієнтів. Ще одна наша цінність — це наш персонал. Він є унікальним з точки зору досвіду і вміння вдосконалюватися. Наші кадри високо цінуються на ринку, адже вони поєднують вагомий український досвід та міжнародні напрацювання.

— Українські банки нині практично згорнули кредитування. Що потрібно для його відновлення?

— Є три блоки проблемних питань. Це відновлення довіри вкладників до банківської системи (що сприяє розвитку депозитної бази), пошук інших (окрім депозитів) джерел довгострокових ресурсів у національній валюті та зменшення ризику кредитних операцій шляхом вдосконалення правових процедур надання кредитів та стягнення заборгованості за проблемними позиками.

— До речі, яка ситуація із станом кредитного портфеля українських банків? Що потрібно зробити, щоб покращити його якість?

— Існуючий кредитний портфель великою мірою залежить від юридичного середовища, яке поки є незбалансованим, непередбачуваним та часто корупційним. В цих умовах є необхідність внесення змін до законодавства із захисту прав кредиторів, вкладників та інших учасників фінансового ринку. Перелік відповідних пропозицій був підготовлений Форумом провідних міжнародних фінансових установ.

— Ви згадали про очолюваний вами Форум провідних міжнародних фінансових установ. У чому полягають його перевага порівняно з іншими дискусійними платформами та банківськими об’єднаннями?

— Засновниками Форуму є українські банки, що належать до різних за походженням фінансових груп, як–то австрійських, французьких, італійських тощо. Міжнародні банківські групи мають досвід проведення реформ у різних країнах. У цьому полягає унікальність цієї дискусійної платформи, саме тому вона заслуговує на те, щоб її пропозиції були уважно вивчені і, можливо, запроваджені українським урядом та Нацбанком.

— Райффайзен Банк Аваль та ви особисто останніми роками отримали чимало престижних нагород. У чому полягає секрет такого визнання?

— Останні рік–два в нас насправді чимало вагомих нагород. Причина? На нашу думку, це реакція суспільства на нашу поведінку під час кризи. Ми й до кризи не жалілися на відсутність визнання. Проте наша політика соціально відповідальної установи під час кризи була саме такою, якою її хотіли бачити клієнти.

Головний акціонер Банку Райффайзен Інтернаціональ майже відразу після початку кризи надав нам 300 мільйонів доларів США для відновлення капіталу та фінансової стабілізації установи. Цей крок засвідчив готовність материнської компанії підтримувати свою українську «доньку» у найтяжчі моменти.

Маючи таку фінансову «подушку», а також всі повноваження антикризового менеджменту, ми змогли запропонувати позичальникам таку реструктуризацію, яка виявилася для них прийнятною. В окремих випадках ми навіть зменшували відсоткову ставку за кредитом! Загалом було реструктуризовано 22 тисячi позик фізичним особам на загальну суму понад 5 мільярдів гривень. Упродовж кризи Райффайзен Банк Аваль здійснював всі платежі без затримки, що високого цінується нашими клієнтами–підприємцями. Політика ця була очевидно правильною, і вона не залишилась непоміченою суспільством.

Водночас головним фактором успіху стала професійна, вміла та впевнена роз’яснювальна робота фронт–офісних співробітників, начальників відділень та директорів регіональних дирекцій. Їхня щоденна праця дозволила уникнути паніки серед наших клієнтів, за що я хочу їм подякувати на шпальтах газети, адже саме ці люди визначають, якому банку довіряють, а якому — ні.

— Якою б ви хотіли бачити банківську систему в майбутньому?

— Я переконаний прихильник базових банківських продуктів: депозиту, кредиту, платежу. Але користування цими продуктами має бути максимально спрощеним і технологічним. Йдеться про безпаперові та електронні технології.

Потрібно, щоб у банківському секторі працювали винятково «здорові» інститути. Це має забезпечуватися ефективною моделлю моніторингу і регулювання, яка буде задовольняти потреби всіх учасників ринку і, перш за все, вкладників. Як її створити? На мою думку, тут не треба «винаходити колесо» — потрібно використовувати кращі світові рішення, які вже існують. Саме світові стандарти ведення банківської справи, міжнародні стандарти обліку (IFRS), які є прозорими для всіх, — це правильний шлях подальшого розвитку банківської системи України. Важливу роль у майбутньому відіграватиме стабільна українська гривня. Але фінансовий ринок України буде ще більше, ніж сьогодні, інтегрованим у навколишній світ.

— Ваші побажання читачам «України молодої».

— Перш за все, вітаю колектив «України молодої» та бажаю її співробітникам вічної молодості душі. А читачам газети — молодим людям, раджу мати більше амбіцій, більше брати на себе ризику, не відкладати вирішення складних завдань до кращих часів. Потрібно більше приватних ініціатив, віри у власні сили, не слід розраховувати на державну чи якусь іншу підтримку. Така активність була притаманна молоді на початку 90–х. Саме ці ініціативні люди створювали гривню, платіжну систему, комерційні банки і навіть «Україну молоду». Мені дуже хочеться, щоб нове покоління було ще більше проактивним, адже стільки складних завдань ще попереду!

Іван ПЕТРЕНКО