Той, хто мерзне під кондиціонером, може зігрітися на пляжі. (автора.)
Цікава в нас виникла ситуація — з одного боку, щоб не «згоріти» на роботі, люди використовують кондиціонери за порадою санітарної служби МОЗу. З іншого боку, ті самi лікарі спостерігають небувалий наплив пацієнтів із застудою, тонзилітом, запаленням легенів та іншими патологіями дихальної системи. Ці хворі мають одну спільну рису — незадовго до нездужання всі вони сиділи в приміщенні з кондиціонером. Так що ж робити? Фахівці відповідають: холодити приміщення, але робити це розумно. Не так, що в усіх спекотно, а я поставлю «кондишн» на 18 градусів. А з урахуванням людської фізіології...
«Температура теплового комфорту для людини досить обмежена, — каже завідувач відділу фітотерапії медичного лікувально–оздоровчого центру «Енергія життя» Борис Скачко. — Верхня межа становить +24 градуси, при ній людина ще почувається добре. А далі — чим гарячіше, тим гірше. Тому можна зрозуміти бажання людини, яка хоче після вуличної спеки сильніше «нахолодити» приміщення. Але люди не думають про те, що надто великий розрив може призвести до хвороби. Десь років 30 тому, коли за кордоном уже користувалися кондиціонерами, а в нас їх ще не було настільки масово, улітку в людей, які обслуговують холодильні установки, часто фіксували таке професійне захворювання, як пневмонія. Чому? Бо коли людина заходить із вулиці, з доброго «плюса» в приміщення, у невеликий «плюс», організм не витримує, і людина «лягає» із запаленням легенів. Було практично доведено, що безпечна для здоров’я різниця температур становить не більше 7—8 градусів. Тоді організм нормально адаптується до такого переходу. Отже, якщо температура надворі не перевищує +33 градуси, треба вмикати кондиціонер на +25, +26, але не менше. А якщо температура за вікном буде десь під +40, то кондиціонер треба буде виставляти градусів на +30, не менше».
Щоправда, виробники кондиціонерів стверджують, що люфт вулиця–кімната може становити 10 градусів, але лікарі з цим категорично не погоджуються. Кажуть, що далеко не кожен організм це спокійно переживе. «Повітря надворі сухе та гаряче, а в приміщенні сухе й холодне. Тому великий контраст організм може просто не витримати, — запевняє Борис Скачко. — І тоді починаються різні збої: від банальної застуди до пневмонії, залежно від того, на якому рівні перебуває імунна система. Якщо людина здорова — це одне, а якщо це хронічний хворий із цілим набором болячок, стовідсотково щось буде недобре».
Щоправда, буває й така ситуація, що кондиціонер видає +26, одній людині в кабінеті нормально, а в іншої буквально замерзають пальці на руках та ногах. Кінцівки стають холодними, на шкірі виступають сироти — просто дивовижно безглузда реакція організму. Така людина мусить виходити на спеку «відмерзати», щоб бодай по клавіатурі попадати. А народ навколо не розуміє — чи колега знущається, чи що?
«Такі реакції виникають у людей із вегетосудинною дистонією, — пояснює пан Скачко. — Система регуляції працює неефективно. Як допомогти собі в такій ситуації? Можна пити імбирний чай, він розганяє обмін речовин. Ще треба рухатися, не можна сидіти на одному місці. Варто походити по офісу, щоб активізувати кровообіг. А ще — правильно ходити: ставити ногу на п’яточку, переносити вагу на носок і робити легкий поштовх. У такої людини працюють литкові м’язи. А якщо жінка ходить на підборах чи на танкетці, вона принципово не може робити цього правильного руху, а ставить ногу плазом. Литкові м’язи не тренуються, тож серце і судини в неї слабші. Тому ходити треба правильно: з п’яточки на носочок. А ще — правильно ставити ногу на сходинку — не повністю, а половинку. Це активізує відтік крові від ніг — місця, де кров найбільше «любить» застоюватися. Тоді кінцівки не будуть так мерзнути і серце буде міцнішим».
Яким би чудовим охолоджувальним ефектом не володів кондиціонер, але висушений потік із приладу й свіжий вітерець — не одне й те саме. Тому директор Департаменту санітарно–епідеміологічного нагляду МОЗ України Людмила Мухарська зазначає: «Людям, які користуються кондиціонерами, рекомендовано на певний період вимикати прилад і провітрювати приміщення впродовж кількох хвилин, щоб туди заходило свіже повітря, насичене киснем».
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
