Мамині гроші

23.07.2010
Мамині гроші

Якби радість материнства ще й підтримувалася матеріально... (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

У нашій країні існує багато речей, які не сумісні з логікою та здоровим глуздом. Одна з них — це розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зараз жінки–«декретниці» отримують 130 гривень на місяць. Виглядає така сума — як насмішка: спробуй проживи та «подоглядай» за немовлям за такі гроші. Цікаве й інше: розмір цієї виплати для деяких матерів можна суттєво змінити, якщо звернутися до суду. Підвищувати ж самотужки цю ганебну суму державної «допомоги» народні депутати навіть не збираються — вимоги правозахисників парламентарії ігнорують уже кілька років.

 

Конституція сказала: «Це несправедливо!»

Знущальний розмір допомоги матерям, які виховують у декретній відпустці дітлахів, став очевидний не тільки простим українцям. Три роки тому, 9 липня 2007 року, Конституційний Суд України оприлюднив своє рішення про неналежний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Його опублікували в «Офіційному віснику України» 27 липня 2007 року. Відтоді в багатьох матерів з’явилася правова підстава відстоювати своє право на належну державну підтримку в суді.

Закон і раніше наголошував на справедливості (але його дію постійно зупиняли бюджетними законами). Зокрема, у статті 15 Закону України «Про дер­жавну допомогу сім’ям із дітьми» зазначено таке: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років».

Щоправда, в нашій державі на цю норму успішно закривають очі. Навіть після рішення Конституційного Суду органи соцзахисту населення не перерахували розміри допомоги по догляду за дитиною і надалі видавали колишні копійки. До речі, станом на 9 липня 2007 року — день набрання чинності рішення КСУ, — допомогу по догляду за дитиною повинні були виплачувати не в розмірі 90 грн., а 463 грн., а з 1 жовтня — в розмірі 470 грн. на місяць.

Відтак юридично «підковані» мами почали звертатися до суду. Адже з правової точки зору відбувалося очевидне порушення законодавства: після рішення КСУ від 9 липня 2007 року і аж до 31 грудня 2007 року не було ухвалено жодного нормативно–правового акта, за яким можна було б зменшити розмір цієї допомоги — вона повинна була дорівнювати тодішньому прожитковому мінімуму. Просимо читачів звернути особливу увагу на цю обставину, оскільки вона є однією з основних підстав для обґрунтування в суді вимоги про зобов’язання відповідача виплачувати з 1 січня 2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не нижчому, ніж 470 грн. на місяць.

Народні депутати — проти мам

Щоправда, домагатися справедливості в суді можуть лише мами, яким допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена до 31 грудня 2007 року. Адже народні депутати подбали про те, аби жінки масово не вибивали гроші в дер­жави. Ухвалюючи Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», народні депутати України знову записали, всупереч Конституції України та рішенню КСУ, положення про те, що з 1 січня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для праце­здатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. (За цей закон проголосували в повному складі народні депутати з фракцій БЮТ і «НУНС» та ще 8 народних обранців із фракції комуністів).

На практиці виходило так: аби родина отримувала від держави допомогу в розмірі понад 130 грн., і не більше, ніж 316,5 грн. треба, щоб середньомісячний сукупний дохід сім’ї у розрахунку на одну особу був нижчий за... 185 грн. на місяць. Хіба таке положення закону не є знущанням над сім’ями, які доглядають дітей до трирічного віку?! Цікаво було б побачити, як виживали б народні депутати, якби сукупний дохід їхніх сімей у розрахунку на одну особу був нижчий за 185 грн. на місяць?!

Про себе народні депутати, можете не сумніватися, подбали: понад 100 нардепів із фракції Партії регіонів звернулося до КСУ з проханням визнати неконституційним обмеження розмірів пенсій сумою 10 тисяч гривень на місяць. При цьому неконституційне обмеження прав українських мам, які отримували 130 грн. замість 470 грн. на місяць, не хвилювало нікого!

Отож ситуація виходить така: ті матері, яким до 31 грудня 2007 року було призначено допомогу по догляду за дитиною, ще можуть звернутися до суду для захисту порушених прав. А ті особи, яким ця допомога була призначена після 1 січня 2008 року, не мають такого права.

На що можна сподіватися таким матерям? Тільки на те, що народні депутати України внесуть зміни до чинного законодавства і відновлять конституційні права матерів, які зайняті доглядом за дітьми.

Кого цікавить доля малечі?

Коли Герой України Юрій Шухевич довідався про порушення конституційних прав цих, за словами Юрія Шухевича, «нині ще крихітних українців», то відразу надіслав сотні звернень до різних високопосадовців. Але державні мужі не лише відмовилися звернутися до КСУ, а й досі не зареєстрували у парламенті жодного законопроекту, який би відновив справедливість і встановив допомогу по догляду за дитиною у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для дітей віком до шести років.

Ось що написав у своєму зверненні до високопосадовців Герой України Юрій Шухевич: «Це знущання над малолітніми дітьми, яке вчинили народні депутати України та судді Конституційного Суду України, треба терміново припиняти та негайно вносити зміни до чинного законодавства з метою відновлення порушених прав українських громадян! Щойно розпочалося життя у цих нині ще крихітних українців, а їхні права вже порушені!»

Першими, кому пан Юрій надіслав свої звернення, були 30 народних депутатів України — жінки, які входили до складу усіх фракцій парламенту, крім фракції комуністів. До речі, серед цих жінок були якраз ті народні депутати України, які мали дітей віком до трьох років або найближчим часом мали народити дитину. Відповіли йому лише Ксенія Ляпіна, Оксана Білозір (фракція «НУНС») та Олена Боднар, Уляни Мостіпан (фракція БЮТ). І якщо представниці фракції НУНС пообіцяли у своїх письмових відповідях, що зареєструють відповідні законопроекти, то БЮТівки звертали увагу пана Юрія на ту обставину, що парламентом «було суттєво підвищено розмір допомоги при народженні дитини».

На жаль, досі в парламенті жодна з 30 жінок — народних депутатів України та жоден із понад 100 чоловіків — народних депутатів України, до яких письмово звернувся Юрій Шухевич, не зареєстрували законопроект про відновлення порушених конституційних прав «цих нині ще крихітних українців».

Дволикі Януси

Зрозуміло, що привілейованим особам, які мають величезні доходи, важко зрозуміти тих звичайних українців, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одержують від держави за здійснення цього догляду допомогу в заниженому розмірі — аж 130 грн. на місяць!

Народні депутати України, мов ті дволикі Януси, перед виборами обіцяють, що «поліпшать вже сьогодні» життя звичайних українців, а після виборів забувають про свої обіцянки. А взагалі, звичайним українцям треба було вже давно навчитися оцінювати діяльність політиків не за їхніми словами, а за ділами, бо сказано у Святому Письмі: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас у одежі овечій, а всередині — хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх».

Тож якщо ті матері, яким до 31 грудня 2007 року було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, почнуть масово звертатися до суду за захистом порушених прав, то це може призвести до того, що можновладці змушені будуть негайно вносити зміни до чинного законодавства України та законодавчо врегульовувати цю проблему, бо невиконання судових рішень у цих справах може призвести до серйозних наслідків для економіки України, якщо до цього процесу долучиться Європейський суд із прав людини.

У разі подання матерями масових позовів до суду може скластися ситуація, подібна до тієї, що була з так званими «учительськими позовами» щодо невиплати заборгованої зарплатні, коли кілька тисяч небайдужих педагогів звернулися до суду по захист своїх порушених прав, після чого держава змушена була доплатити сотням тисяч освітян недоотриману ними зарплатню.

Матері, яким до 31 грудня 2007 року було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вже не мають багато часу для роздумів, подавати чи не подавати позов до суду (перебіг позовної давності закінчується 27 липня 2010 року). Але це, по суті, є їхнім обов’язком не лише перед тими матерями, які не можуть звернутися до суду, бо допомогу по догляду за дитиною призначили їм після 1 січня 2008 року, це є, насамперед, обов’язком перед своїми дітьми.

Олекса ЧОРНОТА,
правозахисник