Патріотична справа «Нібулону» — Дніпро має працювати!

14.07.2010
Патріотична справа «Нібулону» — Дніпро має працювати!

В Миколаєві відбувся спуск на воду ще чотирьох несамохідних суден сільгосппідприємства «Нібулон», і тепер флот компанії нараховує 24 судна та 3 буксири.

Щоб примусити Дніпро знову запрацювати, сільгосппідприємство «Нібулон» знайшло астрономічну, як для кризової України, суму — майже півмільярда доларів.

Логістична схема, яку створює і вже на практиці реалізовує «Нібулон», виглядає так: зерно з найбільших зернових областей — Полтавської, Дніпропетровської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Запорізької — звозитимуть до спеціально збудованих сучасних елеваторних комплексів, у яких збіжжя може зберігатися без втрати якості та на яких компанія планує організувати заставні закупівлі. А звідти — суднами вниз по Дніпру — до портів, де пшеницю, овес, ячмінь тощо перевантажуватимуть на морські судна. Усього планують збудувати додатково 18 елеваторів, десять із яких — річкові. До них причалюватимуть 57 несамохідних суден, а транспортуватимуть їх за допомогою 14 буксирів. Сьогодні вже здані й успішно працюють 24 несамохідні судна, три буксири, три річкові термінали — у Черкаській, Полтавській, Запорізькій областях і п’ять сухопутних елеваторних комплексів на Полтавщині. У навігаційний період флот «Нібулону» із 24 суден перевозитиме Дніпром близько двох мільйонів тонн зернових.

 

Держава обіцяла допомогти

Програму не припиняють реалізовувати навіть з огляду на кризу. Наприкінці червня у присутності віце–прем’єра з питань АПК Віктора Слаути відкрито зерновий термінал на березі Кременчуцького водосховища, у селі Градизьк Полтавської області. А вже через два дні на Полтавщині «сухопутний» елеваторний комплекс відкрили в Артемівці.

«Те, що робить «Нібулон», — унікальна справа. Головне, що вода працюватиме на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і на зростання цін на зерно для аграріїв. Тому уряд завжди буде підставляти реальне плече такому бізнесу і таким інвестиціям, — заявив Віктор Слаута і пообіцяв: — Це називається капіталізацією виробництва, це навіки для України, для поколінь, тож ми підтримуватимемо такі бізнес–проекти». За словами голови парламентського Комітету з питань агрополітики та земельних відносин Григорія Калетніка, тільки завдяки інноваційним технологіям наша держава зможе перейти на світові стандарти роботи в АПК та посилить свою присутність на світовому ринку. І, зрештою, отримуватиме за свою продукцію справедливу ринкову ціну. А голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко додав: «Новий термінал у Градизьку — це окраса нашого краю. Це — додаткові робочі місця. І органи місцевого самоврядування робитимуть усе, щоб не було проблем в оформленні проектних документів при подальшій реалізації цього інвестпроекту». «Ми зробимо все, щоб усунути ще одну проблему, яка сьогодні має серйозний і вельми негативний вплив на вітчизняний зерновий ринок: позбутися посередницьких схем, що суттєво «накручують» вартість збіжжя. Ми будуємо елеватори в регіонах виробництва зерна, наближуючи свої послуги безпосередньо до аграріїв. Тож кошти за вирощену пшеницю залишатимуться в аграріїв», — підкреслив генеральний директор «Нібулону» Герой України Олексій Вадатурський.

Експерти порахували: із 20—25 млн. тонн середнього експорту зерна з України несамохідні судна компанії зможуть транспортувати 3 млн. тонн. Таке перевезення збіжжя дозволить аграріям заробити додаткові 50—70 грн. на кожній тонні, а в цілому український АПК отримає 4 млрд. гривень додаткового доходу. Причому вийти на рівень перевезення двох мільйонів тонн «Нібулон» планує вже до кінця наступного року. До речі, сьогодні це єдина приватна компанія в Україні, яка втілює важкий і затратний проект.

Із барж — на пасажирські судна

Річкові судна, що перевозять зерно, ходять по Дніпру під синьо–жовтим прапором. І водять їх також українські моряки. На перший погляд, дрібниця, але зважаючи на тотальний дефіцит кадрів та практично повну відсутність молодої зміни, домогтися цього було непросто. Але «Нібулон» вирішив будувати судна з української сталі, яку виплавляють українські металурги, а на будівництві елеваторів і терміналів трудяться понад десять тисяч будівельників практично з усіх регіонів держави. До речі, після зведення зерносушильних та перевалочних комплексів постійні робочі місця отримає понад тисяча людей.

Проблему нестачі кадрів «річкових вовків» компанія вирішила долати разом із Херсонською морехідною школою та Одеською національною морською академією: вже укладено угоди, за якими замовник пообіцяв забезпечити роботою до 300 випускників вишів.

Те, що «Нібулон» активно будує елеватори та термінали в інших областях, не залишилося непоміченим і на Миколаївщині. Бо від того, як реалізується інвестпроект в цілому, залежить і завантаження суднобудівних заводів Миколаєва, і де є центр суднобудівної галузі України, в якому сконцентрований потужний науково–технічний потенціал. «Ми вже визначилися: я підписую розпорядження про виділення землі. Упродовж наступних трьох місяців ми почнемо будувати такі ж сучасні термінали, які відкрито на Дніпрі, також на річці Південний Буг, — каже Миколаївський «губернатор» Микола Круглов, — таким чином відновиться судноплавство не лише Дніпра, а й Південного Бугу». За словами чиновника, це значною мірою розвантажить автодороги та поліпшить екологічну ситуацію в області. Як заявив М. Круглов, є домовленість із «Нібулоном» про відновлення пасажирського судноплавства. І, як відзначають аналітики, саме завдяки стабілізації політичної ситуації у країні та глибокому рівню партнерських стосунків між владою та бізнесом у регіоні Миколаївщина має всі шанси стати піонером в Україні з перевезення пасажирів.

Швидше на Захід, де гроші лежать!

Найважче у реалізації таких проектів — знайти кошти. Тим паче зараз, коли вітчизняні банки фактично не кредитують, а переконати зарубіжні фінустанови вкладати кошти в Україну дуже і дуже важко. Утім ідея «Нібулону» відродити річковий флот в Україні знайшла відгук на Заході. Логістичну схему оцінили європейські уряди, а експортно–кредитний фонд Данії та голландський експорт­ний фонд «Атрадіус» погодилися надати компанії кошти. Отримувало підприємство кредити «Укрексімбанку» і навіть Світового банку.

«Для нас отримати кошти навіть у період кризи — звичайна і, по суті, партнерська робота. За 18 років діяльності у «Нібулону» бездоганна кредитна історія, ми достойно пережили усі важкі кризові періоди в Україні, тому маємо доступ до джерел фінансування у першокласних західних банків», — пояснює Олексій Вадатурський. У червні нинішнього року «Нібулон» підписав ще одну кредитну угоду: 50 млн. доларів терміном на сім років виділив Європейський банк реконструкції і розвитку. «За ці гроші ми можемо збудувати або п’ять суперсучасних елеваторів і дати роботу п’яти тисячам будівельників, або випустити 30 суден типу річка–море і забезпечити на два роки роботою суднобудівний завод «Вадан Ярдс Океан», — підсумовує Олексій Вадатурський.

Тож плани реалізації інвестпроекту за рік роботи зросли більш ніж утричі. Якщо раніше в умовах фінансової кризи та при деструктивному втручанні попереднього уряду суму необхідних коштів оцінювали у 150 млн. доларів, то нині в умовах політичної стабілізації вже — 470 мільйонів! ЄБРР готується навіть збільшити обсяг фінансування. «Переваги інвестпроекту «Нібулону» в тому, що він включає у себе два з трьох напрямів, які наш банк вважає пріоритетними для себе в Україні — розвиток агросектору та формування потужної інфраструктури», — каже директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек.

До речі, ЄБРР не вперше фінансує логістично–аграрні проекти. Свого часу банк прокредитував «Нібулон» на 10 млн. доларів за проектом «Програма енергоефективності в Україні». Завдяки цьому створено унікальну технологічну схему сушіння зерна, а витрати газу знижено на 44%.

З огляду на підтримку масштабного проекту «Нібулону» аграрним блоком уряду, місцевими органами влади і міжнародними фінансовими інститутами, керівництво підприємства наводить непоодинокі приклади, які свідчать, що справу «нібулонівців» загальнодержавної ваги має підтримати вище керівництво країни. «Деякі народні депутати від БЮТ влаштували своїми діями нашій компанії і нашим партнерам безпідставні перевірки. Недоброзичливці закидають листами з неправдивою провокаційною інформацією центральні органи влади. Зокрема, у Кременчуці гоніння влаштували не лише нашій компанії, а й місцевим органам влади. Через це вже третій місяць не ухвалюється рішення з відведення земель водного фонду для будівництва гідротехнічних споруд річкового терміналу. Тому нам украй потрібна підтримка влади. Якщо нам довіряє чимало світових банків, уряди європейських країн, то владі час задуматися над цим. Бо якби в Україні було хоча б дві такі компанії, як наша, то вітчизняне суднобудування давно піднялося б із руїн! А про ефект у сфері АПК годі й говорити», — каже Олексій Вадатурський.

Богдан ХВИЛЬОВИЙ
  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>