Закон артистів

«Групу Eagles називають «групою одного хіта». Вони написали єдину пісню «Отель Каліфорнія» і за її рахунок безбідно існують усе життя. За публічне використання композиції автори отримують незначні гроші, але якщо її крутять на великій території, тоді можна займатися музикою і не треба шукати іншу роботу за кордоном, — каже продюсер компанії Mama Music Юрій Нікітін. — Сьогодні на концертній діяльності і з продажу DVD–дисків не виживеш. Артисти виходять на сцену не тому, щоб заробити, а щоб їхні пісні почули і почали крутити на радіо і в барах. Дисків ніхто не купує, адже все можна безкоштовно «скачати». Тільки роялті — те, що буде фінансувати музичну індустрію в майбутньому». Нагадаємо, що, згідно з постановами Кабміну №71, №72 від 18.01.2003 року, за використання об’єктів авторського та суміжних прав у публічній сфері, а це — кафе, бари, ресторани, громадський транспорт, підприємці зобов’язані виплачувати виконавцям винагороду, тобто роялті.

У принципі, все зрозуміло, крутиш музику в публічному місці — готуйся платити один відсоток свого обороту у вигляді роялті. Однак закон не суджений, якого і конем не об’їдеш. На практиці всі недоліки випливли на поверхню. По–перше, держава одночасно надавала право збирати роялті кільком компаніям. Траплялися ситуації, коли в «один ресторан одночасно приходило кілька організацій, кожна з яких заявляла, що саме їй треба платити», — каже директор Коаліції виконавців та продюсерів України Дмитро Прикордонний. По–друге, у постанові від 2003 року не враховувався захист авторського та суміжних прав у разі їх порушення у мережі Інтернет. Через що Україна перетворилася на «безпечну гавань» для піратських сайтів з усього світу. По–третє, за ухиляння від сплати винагороди за використання музики з комерційною метою ніхто не ніс відповідальності.

Щоб підтягнути Закон «Про авторське право та суміжні права» відповідно до європейської практики, продюсери, автори та артисти виступили на підтримку законопроекту № 6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», котрий сьогодні лежить на розгляді у Верховній Раді. За словами Прикордонного, вперше за сім років в українських музикантів з’явився шанс отримати законне регулювання захисту авторського та суміжних прав щодо шоу–бізнесу, а на практиці — повернення грошей правовласникам, в музичну індустрію.

Прийняття законопроекту сприятиме активному розвитку культури в Україні. За 2009 рік Українська ліга музичних прав, яка за час свого існування уклала понад 1 500 договорів з користувачами в різних сферах, легально зібрала 3 мільйони 700 тисяч гривень. Але це не вся сума, яку мали отримати автори пісень. Через прогалини у законі за той же 2009 рік «українська музична індустрія втратила за використання авторських та суміжних прав у публічній сфері близько 25 млн. доларів», — зазначив Прикордонний. «Нас часто питають, чому в Україні немає зірок світового рівня. Все дуже просто. Успіх музиканта впирається в банальні гроші. Якщо в українських артистів вкласти мільйони євро — вони будуть популярними і в Європі», — додає продюсер, генеральний директор холдингу Lavina Music Едуард Клім.

Тепер слово за нардепами. Якщо вони проголосують за законопроект № 6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», артисти матимуть реальні гроші для підтримки культури на високому рівні. Адже винагорода за публічне сповіщення складає 25 відсотків доходів усього світового музичного ринку. А це, погодьтеся, чималі гроші, за які можна писати якісну музику і не боятися, що прогориш із концертами.

Олена КОВАЛЬ