Патріотичні «бугі–вугі»

10.07.2010
Патріотичні «бугі–вугі»

На «Мазепа–фесті» сестер Тельнюк минулого року зустріли з прапорами СРСР. Цьогоріч їхній патріотизм теж компрометуватимуть? (Фото з сайту telnyuk.info.)

Ще рік тому організатори різноманітних розважальних заходів були впевнені бодай на половину в тому, що їхні ідеї втіляться у житті. На реалізацію планів вони знаходили гроші здебільшого у приватних осіб, при цьому завжди могли розраховувати на невелику частку з Міністерства культури. З новою політикою Мінкульту найбільше, на що можна сподіватися, — це на безкоштовну рекламу в метро, як було у випадку з «Трипільським колом». Зрозуміло, що з безкоштовною рекламою, але без грошей далеко не заїдеш. У такому випадку у фестивальних затійників залишається один вихід — іти на жебри до заможних людей. Саме цим останнім часом займався виконавчий директор фестивалю «Мазепа–фест», нардеп Микола Кульчинський. «Я звертався по фінансову допомогу більш ніж до 10 людей. Усі відмовили. Лише одна людина відгукнулася. Це Віктор Ющенко, — каже Кульчинський. — Бюджет фестивалю не перевищує 230 тисяч гривень, із них 220 тисяч виділив Віктор Андрійович. Завдяки його підтримці всі фінансові питання із полтавською владою та музикантами вже вирішені».

 

«Свіжа кров» рокової Марусі Чурай

Раз гроші знайшлися, на наступні вихідні, 17–18 липня, відгуляємо восьму за рахунком гетьманську рок–забаву в Полтаві на Співочому полі ім. Марусі Чурай. На «Мазепа–фесті» є дві особливості — виступати мають лише україномовні гурти і лише один раз. Щофестивалю нова програма з новими іменами. Правда, минулоріч казус стався з міліціонерами, які, виконуючи наказ мера про те, що всі заходи мають завершитися о 22.00, зірвали виступи «Сестер Тельнюк» і «Горгішелі». Тож дівчат обох гуртів запросили повторно на «Мазепа–фест–2010». Разом із ними на одній сцені заспівають романтична Росава, хулігани в галстуках із «Моторолли», «та, що не боїться жити» Марічка Бурмака, «відірвані» вихідці із Полтави «О.Торвальд», сатиричні хлопці «Вперше чую». З новим альбомом Fortissimo, який мало хто встиг скачати з інтернету, а тим паче купити, приїде гурт «НеДіля». За словами музикантів, цей альбом «дуже різноплановий, є квінтесенцією нашої роботи за чотири роки». Також свіжачок привезе у Полтаву київський гурт «Ревенко–Бенд», котрий грає у стилі неокласики і неоромантики. На прес–конференції в книгарні «Є» фронтмен ватаги Олексій Смирнов розповів, що вони щойно закінчили роботу над дуже складним інструментальним альбомом «Серце краси». «Ревенко–Бенд» відкриє «Мазепа–фесту» нове прочитання етніки з жорсткими соціальними текстами».

«Мазепа–фест», як і «Тарас Бульба» у Дубно, пишається тим, що презентує широкій публіці молоді маловідомі гурти. Раніше на сцену Співочого поля з підвалів виходили переважно полтавські рокери. На сьогодні ситуація змінилася у кращий бік. Для багатьох «свіжою кров’ю» стануть луцький гурт «Фіолет», Rapira із Вінниці, «Унабі» із Запоріжжя, сумська «Рекоста», харківські «Манія», «Квітень», «Смайл» і «Дрім Wes», миколаївська «Гра в темну», рівненський гурт «Мій батько п’є», сумський «Декаданс» та кияни Vivienne Мort, Sur Band Frosted.

Хто не «Арія» — той патріот

Організатори продумали й той варіант, що після запального рокерського вечора на Співочому полі мало кому захочеться бути Попелюшкою, якій слід до опівночі повернутися додому. Якщо гуляти, то до ранку. Тож уперше за історію «Мазепа–фесту» в полтавському рок–н–рол–кафе «Villa Крокодила» на шанувальників сучасної української музики з 16 по 18 липня чекатиме шалена ніч із молодими рокерами.

Незмінний режисер дійства Сергій Архипчук зізнався, що в Полтаві «Мазепа–фест» не завжди проходить як по маслу. «Частина публіки схибнуті на російській «Арії». Усі, хто відрізняється від «Арії», сприймаються не роковими колективами. Буває, їх закидують пляшками. Така прикрість кілька років тому сталася із ще непопулярним на той час «Бумбоксом». Під час патріотичного виступу сестер Тельнюк перед сценою крутилися хлопці із прапорами СРСР, — згадує Архипчук. — Узагалі на «Мазепа–фесті» беруть участь в основному патріоти України. Дехто має на меті показати, що в ці дні на Співочому полі збираються нацисти. Замовляють кількох чоловіків зеківської зовнішності, які б крутилися на передньому плані, всім впадали у вічі, а особливо світилися перед телекамерами». Микола Кульчинський заспокоює, що компрометація швидко закінчується: «У нас бандитизму немає, спокійно можна зупинятися з наметами або в готелях міста. Бійок на фестивалі теж немає. Будь–яке заворушення між відвідувачами швидко і непомітно припиняється патрулями». Для фестерів, які все своє носять із собою, душових кабінок у наметовому містечку Кульчинський не гарантує, але біотуалети будуть точно.

Поза всім вище переліченим, найбільше, що тішить в організаційному питанні, це вхід, як пишуть в афіші фестивалю, «вільний для вільних людей». А от наступного року Микола Кульчинський пообіцяв, що «шара» закінчиться і «Мазепа–фест» стане платним. Зважаючи на це, варто поспішити, щоб востаннє скористатися «вільним для вільних».

 

ДО РЕЧІ

Микола Кульчицький на пару з Сергієм Архипчуком давно мріяли започаткувати щорічну акцію «Мазепа–фест у поході». Така ідея виникла після того, як місцева влада відмовлялася йти назустріч організаторам і відкладала до останнього підписання договору про оренду Співочого поля. Першими до себе в гості «Мазепу–фест» запросив Чернігів. Слава Богу, обставини склалися так, що «мазепинці» залишилися вдома. Але після цього фестиваль якір підняв. Отож 5–6 вересня з ініціативи гурту «Папа Карло» шанувальники гетьмана «причалять» у Харкові в парку Горького. На «Мазепі–фест у поході» восени зголосилися виступити «Гайдамаки», «Кому Вниз», «С.К.А.Й.». Якщо все піде добре, чекайте Мазепу в себе в місті.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>