Ліки підземелля

01.07.2010
Ліки підземелля

У соляній шахті Черкаського дитячого санаторію «Сосновий бір» діти почуваються справді комфортно. (Фото автора.)

Мешканці нашої планети використовували лікувальні властивості мікроклімату печер ще за часів неоліту. А у другому сторіччі нашої ери люди згадали про цей феномен на сторінках давньоіндійської епічної поеми «Рамаяна». У священному тексті є розповідь про воїнів, які смертельно втомилися в гонитві за ворогом та вирішили відпочити у печері. Повітря та вода дивовижним чином відновили сили воїнів, і вони легко здолали супротивників. Щодо лікування в соляних шахтах, то цей прадавній аеротерапевтичний метод лікування використовували ще в Давній Греції та Римі. А сьогодні цілюще повітря «білих печер» допомагає боротися з важкими недугами українським пацієнтам. Там, де немає природних соляних шахт, люди створюють штучні — не менш ефективні. Журналістка «УМ» переконалася в цьо­му, побувавши в нещодавно відкритій «печері» на території Черкаського обласного дитячого санаторію «Сосновий бір». І дізналася від черкаських лікарів, що ефективність лікування органів дихання та хвороб шкіри аерозолями солі становить 90%.

 

Зі спекотного літа — у зиму

Коли після літньої спеки опиняєшся у соляній шахті, то здається, ніби з літа потрапив у зиму. Такий там особливий мікроклімат. Стеля та стіни білосніжної печери вкриті кристалами солі, а на підлозі цієї дрібноти, як на пляжі піску. Відчувається приємна прохолода, ледь чутно звучить класична музика, а дихається — напрочуд легко. У зручних кріслах — група школярів. Вони в накидках та бахилах. Одні з цікавістю роздивляються білу кімнату, інші — дрімають, а найбільш непосидючі гойдаються у кріслах –качалках. Зовні ніщо не нагадує фізіотерапевтичний кабінет чи процедурну кімнату в лікарні, а насправді діти не просто опинилися в цікавому місці. Хлопчики й дівчатка дихають повітрям, наповненим аерозолями солі. І завдяки цьому позбуваються серйозних захворювань.

Завідувачка фізіотерапевтичного відділення дитячого санаторію «Сосновий бір» Ольга Толмачева розповідає «УМ», що для дітей із хронічними хворобами органів дихання (астмою, бронхітами, тонзилітами, нежиттю) і прописана галотерапія, тобто лікування аерозолями солі. Показання для лікування одержують і ті школярі, які мають хвороби шкіри — дерматити, дерматози, екземи, навіть псоріаз. Дихання в соляній шахті чудово допомагає і при різних алергічних хворобах, зокрема при алергічному реніті, а також при багатьох захворюваннях, пов’язаних із порушеннями імунітету. Лікарі зазначають, що після курсу галотерапії пацієнти можуть повністю позбутися більшості з цих захворювань.

Статистика свідчить, що сьогодні на Черкащині 210 тисяч дітей страждають на хвороби органів дихання, з них 1500 мають бронхіальну астму і смазматичний бронхіт. Така проблема зі здоров’ям дітвори спонукала Головне управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації знайти кошти на облаштування сучасної соляної шахти. У приміщенні одночасно можуть лікуватися дванадцятеро дітей. Крім самої галокамери, де відбуваються процедури, є й інші кімнати. Зокрема, апаратна, де створюється аерозоль хлориду натрію, тобто солі. Тут процентне співвідношення дуже дрібних фракцій аерозолю хлорида натрію сягає до 92%, а це значить, що вони здатні глибоко проникати в органи дихання та активно впливати на слизові оболонки. Цікаво, що соляних печер такого високого рівня на всю країну — менше двадцяти, і то переважно в оздоровницях Криму та Трускавця.

«Діти кажуть, наче в казці побували»

Чотирнадцятирічна Яна Ткаченко приїхала в санаторій із райцентру Чорнобай уперше. У неї рецидивуючий бронхіт. Тільки впродовж цього року бронхіт діставав Яну чотири рази. Окрім того, дівчинка має ще й супутні хвороби — хронічний тонзиліт і гайморит.

«У мене навіть улітку часто нежить буває. Тож, коли наша лікарка сказала, що в «Сосновому бору» відкрили соляну шахту і мені можна поїхати та пролікуватися, мене мама сюди й привезла», — розповідає Яна. Дівчинка порівнює свої відчуття в соляній печері з післядощовою погодою, коли дихається особливо легко. Каже, буквально кілька проведених сеансів уже дали відчутне покращення.

«Я так радію, що Яні стає краще, бо ми з цими її болячками просто замучилися. Сподіваюся, після завершення усіх процедур наші проблеми будуть у минулому. Як добре, що у нас на Черкащині зробили таку шахту!» — не приховує емоцій Янина мама — Ірина Олександрівна. Вона спеціально приїхала у санаторій, аби провідати доньку.

Як пояснює Ольга Толмачева, Яна пройшла менше половини курсу галотерапії, попереду — ще не один сеанс у білій печері. А в середньому соляне лікування триває від 12 до 25 процедур. Кількість заходів до печери із солі залежить від показання лікаря. А спеціаліст, у свою чергу, орієнтується на результати обстеження дитини. Адже в кожному випадку треба точно вирахувати дозу і підібрати необхідну концентрацію аерозолю солі. Зробити це нескладно, тому що подачу аерозолю в соляну шахту контролює комп’ютер!

«Апарат має спеціальні датчики, — зазначає Ольга Володимирівна. — Ми задаємо певні параметри. Наприклад, нам потрібна концентрація: три міліграми хлориду на один кубічний метр повітря. Я її задаю. Коли необхідний рівень у повітрі шахти хоч трішки зменшується, розумна машина регулює його подачу впродовж усієї процедури».

За спостереженнями спеціаліста, галотерапія має не тільки лікувальний ефект, а й діє на дітей як своєрідне психологічне розвантаження. «Після процедури в соляній печері наші діти виходять як зачаровані. Кажуть, наче в казці побували. Інколи запитують, чи можна ще посидіти. Але процедура триває не більше 30 хвилин», — зізнається фахівець.

До речі, пані Ольга каже, що для процедур у соляній шахті береться сіль звичайна, артемівська або солотвинська. Тільки вона обов’язково має бути нульового або першого помолу. У жодному разі не морська. При цьому лікар просить застерегти наших людей, які так люблять самолікування і можуть додуматися купити в магазині таку сіль, насипати в пакет і нюхати, очікуючи ефекту соляної шахти. Пані Ольга пояснює, що це тільки погіршить здоров’я. Сіль осяде на слизовій оболонці носа, а це може призвести до спазму. Тому не ризикуйте.

 

ДОВІДКА «УМ»

Санаторій «Сосновий бір» (провідний серед дитячих лікувальних установ) розташований на околиці Черкас. Сюди цілий рік приїжджають на лікування діти з усієї області.

 

ТАКА ІСТОРІЯ

Про лікувальні властивості солі було відомо з давніх–давен. Ще у стародавніх монастирях монахи радили хворим із проблемами дихання йти в соляні печери. Там вони дробили соляні валуни та вдихали соляний пил. Після таких процедур люди на деякий час позбавлялися своїх проблем або й забували про них зовсім. У Європі соляне лікування вперше започаткували в середині XIX століття в Польщі. Тоді один із тамтешніх терапевтів помітив, що серед шахтарів соляної шахти неподалік Кракова ніхто не хворіє на астму. Саме в цій шахті, але вже у 1959 році, й відкрили соляну лікарню. Приблизно водночас екзотичний лікувальний заклад відвідала українська делегація із Закарпаття. Тож згодом, скориставшись досвідом поляків, на Солотвинській шахті №8 було відкрито відділення галотерапії. Тоді українські лікарі на власні очі переконалися в ефективності оздоровлення, профілактики та лікування хворих в умовах мікроклімату соляної шахти. Уже в 1985 році в Ленінграді облаштували першу у світі лікувальну галокамеру, в якій було відтворено мікроклімат Солотвинської шахти.

 

ДО РЕЧІ

Медичними показаннями для лікування в соляній шахті, окрім хвороб органів дихання та шкіряних захворювань, є проблеми серцево–судинної системи: ішемічна хвороба серця, інфарктні стани, артеріальна гіпертензія, гіпотомія. А ще неврози, депресії та профілактика втомлених станів. Спортсменам галотерапія допомагає мобілізувати усі резерви організму.

 

ЦІКАВО ЗНАТИ

Науковці стверджують, що ефективність оздоровлення за допомогою соляних шахт може сягати 99%. У соляного лікування, який є натуральним методом оздоровлення, зовсім не зафіксовано побічних ефектів. Тож цей безпечний і комфортний метод можна використовувати для лікування вагітних та маленьких дітей. Таке лікування дозволяє хворим зменшити медикаментозне навантаження, а нерідко й зовсім відмовитися від хімічних препаратів.