Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Колін Серо український глядач знає завдяки її відомій роботі «Троє чоловіків і немовля в колисці», що в 1985 році стала сенсацією у світі кіно і навіть знайшла відгук у вигляді голлівудської версії. На днях вітчизняні любителі кіно мали нагоду познайомитись із французькою режисеркою поближче, адже в київському Будинку кіно пройшла прем’єра її нового документального фільму «Локальні підходи до глобальної шкоди».
Нова робота Серо — це роздуми та конкретні пропозиції на тему вдосконалення сільського господарства шляхом відмови від пестицидів. У фільмі показаний досвід багатьох країн: Бразилії, Марокко, Індії. В Україні режисерку зацікавив полтавський фермер Семен Антонець, який на восьми тисячах гектарів землі абсолютно не використовує синтетичних добрив. «Ми не намагаємось залякати екологічною катастрофою в майбутньому, — каже Колін Серро. — Ми хочемо показати, що є безпечна альтернатива тій системі, яка нас отруює, і люди, які пропонують таку альтернативу, є героями нашого фільму». На думку творців фільму, потрібно відмовитись від імпортованих продуктів, адже всі вони мають хімічні домішки і консерванти, аби при перевезенні якомога довше зберегти свіжість. Отож, за словами авторки, слід повернутися до маленьких сімейних господарств, коли члени родини на своїй землі вирощують продукти.
Українець Семен Антонець саме так і працює: ось уже 15 років не використовує хімікатів у натуральному господарстві. Ще в часи Радянського Союзу, коли почали активно впроваджувати мінеральні добрива, пан Антонець відмовився від них, надавши перевагу агроекології. Його приклад вражаючий, перш за все, через масштабність, адже він обробляє вісім тисяч гектарів землі. «Органічну продукцію можна виробляти на тисячах гектарів, і при цьому наша земля не вмиратиме від нітратів, — каже фермер–новатор, — до того ж, коли працюєш з технологією екологічного виробництва — розвиваєш інтелект, адже продумати треба кожну деталь, на відміну від простого використання хімікатів».
Жан Рош, президент фірми Beten Internation, що займається ароматичними травами, познайомив Колін Серро з українським фермером, адже компанія Роша співпрацює з українським агроекологічним виробництвом уже 10 років. «Наших школярів у Франції вчать, що Україна — житниця Європи, — каже він, — і що український чорнозем є унікальним. Коли французькі землероби приїздять в Україну, вони стають на коліна, торкаються землі, цілують її. Так само, як і Колін, я не хочу, аби чорнозем став таким, якими стають землі Європи, — мертвим і неплодючим. Я думаю, це прекрасний привід зняти фільм про українських аграріїв».
Уже в недалекому майбутньому Колін Серро готує новий проект екологічного спрямування і не виключає, що залучить до роботи українську сторону, адже на цьому терені відома француженка знайшла спільну мову з нашими земляками.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>