Усі на місця!

Учора Верховна Рада відновила роботу «під куполом» після тижневої перерви. До літніх канікул депутатам залишилось працювати півтора тижня. Цей період обіцяє бути гарячим хоча б через те, що ВР мусить визначитися з місцевими виборами: призначити дату голосування та підготувати законодавчу базу. Вчора парламент розпочав розглядати зміни до виборчого законодавства. Свої правила гри намагається нав’язати все та сама Партія регіонів. Її штаби вже працюють на перемогу і в не базових для «синіх» районах.

Дата — є, закону — нема

Голова ВР Володимир Литвин запропонував визначитися з датою виборів уже на четверговому засіданні. «Якщо ми у вівторок розглянемо питання і ухвалимо рішення по виборчому законодавству, тоді можемо в четвер розглядати постанову про дату виборів», — запропонував спікер на засіданні погоджувальної ради.

Голова фракції «Регіонів» Олександр Єфремов поскаржився, що пропозицій забагато — мовляв, дехто з парламентаріїв намагається загальмувати підготовку виборів. Єфремов запропонував не закривати пленарне засідання, доки не буде ухвалено остаточне рішення, — хоч і до 12–ї години ночі.

До обідньої перерви депутати розглянули в першому читанні дюжину проектів. Жоден із них не здобув підтримки зали. «На засіданні у вівторок коаліція провела «зачистку» всіх проектів: вони відмели всі альтернативні, і найближчим часом до Верховної Ради надійде варіант від Партії регіонів, де побачимо багато «демократичних шедеврів», — передбачив у коментарі «УМ» народний депутат від «НУНС» Ярослав Кендзьор.

Підніжка неофітам

Станом на вчора залишалося невідомим, до якої системи виборів схиляться різні фракції коаліції. Ніхто не брався прогнозувати, чи змінять принцип обрання депутатів міських, районних і обласних рад: буде змішана пропорційно–мажоритарна чи пропорційна з відкритими списками? При цьому вже ясно, що вибори у селах будуть суто мажоритарними.

Напередодні газета «Дзеркало тижня» повідомила про ще один спосіб, у який Партія регіонів спробує вибити для себе преференції на місцевих виборах (перший спосіб — як відомо, відмова від суто пропорційної схеми, бо вона не вигідна «синім» у центрі та на заході України). Тепер ідеться про норму, що обмежує доступ до виборів нових партосередків. Пункт передбачає, що висувати кандидатів у депутати матимуть лише партійні осередки, які було офіційно зареєстровано не менш як за 365 днів до виборів. Ця норма ставить підніжку новим партіям, а також тим структурам, які почали нарощувати силу в останній рік. За даними «ДТ», наприклад, «Сильна Україна» Тігіпка зможе висунути кандидатів у 427 осередках, а ще у 785 такого права може позбутися. У партії «За Україну!» право висувати кандидатів матиме лише половина осередків: 199 проти 209 «малолітніх». «Фронт змін» Яценюка працював би лише в 19 осередках, а ще 631 були б поза грою.

«Ми бачимо, що «регіонали» наполегливо впроваджують свій варіант «демократії» на кожному напрямку, — оцінює ідею ПР член партії «За Україну!» Ярослав Кендзьор. — Нові політичні сили, які не встигли розбудувати мережу, будуть позбавлені повноцінної можливості змагатися. Це робиться для того, щоб відсікти молоді партії, в тому числі й «За Україну!». Як я бачу, ми матимемо «веселі» вибори».

Рада — раді

Учора депутат від БЮТ Арнольд Радовець став черговою «тушкою», яка посилила кадровий потенціал коаліції. Відтак коаліція ухвалила ще кілька важливих рішень. Зокрема, обрала чотирьох нових членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Новобранцями стали кандидати від коаліції (хто б сумнівався?): від «Регіонів» — Євген Баранов (245 голосів «за») та Микола Фартушний (356 «за»), від Компартії — Оксана Єлманова (248) і від Блоку Литвина — Ірина Опілат (348).

Претенденти від опозиційних фракцій і від громадських організацій (серед відомих імен — Іван Адамчук, Наталія Лігачова, Тетяна Котюжинська, Олександр Чекмишев) прогнозовано не зацікавили коаліціянтів. Відтак іще один важливий орган державної влади сформовано за суто політичним принципом.

Це при тому, що пані Єлманова перед голосуванням устряла в скандал. Її документи викликали чимало запитань, у тому числі автентичність диплому випускника Київського університету ім. Шевченка: диплом Єлманової відрізнявся від тих, які справді були випущені у 1996 році. Зате пані Оксана мала гарну протекцію: вона є двоюрідною сестрою Ігоря Калетніка — голови Держмитслужби, а батько Ігоря Григорій Калетнік є депутатом від Партії регіонів.

Нардеп від «НУНС» Ірина Геращенко констатувала, що вибір парламенту — «це плювок в обличчя не опозиції, а громадських організацій».

ПРОТЕСТИ

Засідання ВР розпочалося з блокування. Депутати скористалися правом на оголошення перерви й окупували президію, протестуючи проти арешту екс–голови Державної митної служби Анатолія Макаренка. БЮТівці розвісили в сесійній залі плакати: «Макаренко захистив Україну», «Янукович + Фірташ + Хорошковський = газова мафія», «Свободу патріоту Макаренку!» тощо. «Тимошенківці» запропонували створити комісію для розслідування обставин винесення вердикту Стокгольмським судом, який зобов’язав «Нафтогаз» повернути «Росукренерго» 12,1 млрд. кубів газу, а також близько 200 млн. доларів. Учора о 16–й годині ВР заслухала інформацію СБУ та Генпрокуратури щодо арешту Макаренка.