На війні загинув режисер монтажу проєкту «Реальна історія» Олег Сарело, фото
Режисер монтажу проєкту "Реальна історія" Олег Сарело загинув на фронті. >>
Організатори кажуть: роботи конкурсантів вражали щирістю. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
Історія держави починається із мільйонів людських життєписів. Нагадати про це кожному з нас узялося Всеукраїнське об’єднання «За Помісну Україну!», оголосивши пошуковий конкурс «У нас одне коріння». Днями в Українському домі було підбито його підсумки й нагороджено переможців.
Автор задуму і голова журі конкурсу Петро Ющенко, голова ВО «За Помісну Україну!», зазначає, що такого шквалу робіт організатори не чекали: на розгляд було надіслано 1390 доробків. У конкурсі взяли участь як професійні історики, науковці, краєзнавці, так і пенсіонери, школярі, студенти — з усієї України. Найстаршому учасникові конкурсу Григорію Жирному — 84 роки, а наймолодші учасники конкурсу — 7—8–річні школярі, які змагалися у підномінації «Я знаю історію своєї родини». Сам конкурс, який почався у грудні 2009 року, мав на меті заохотити людей до вивчення свого родоводу, а також історії українських міст та селищ, пошуку й популяризації цікавих маловідомих фактів з історії України та біографій видатних осіб з українським корінням.
Чимало робіт вражало своєю ґрунтовністю. Наприклад, переможець у номінації «Мій рід» Микола Лисенко з Черкащини підготував своє родове дерево — поколінний розпис аж на восьми аркушах ватману — він виявив, що його родичем є Тарас Шевченко. Про серйозний рівень творчого змагання свідчить і склад журі. Оцінювали пошукові роботи заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч, президент Національного університету «Києво–Могилянська академія» Сергій Квіт, заступник директора Інституту історії НАН України Станіслав Кульчицький, онук Івана Франка Роланд Франко та інші експерти.
Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький, який рецензував роботи з краєзнавчої серії, запевняє «УМ»: конкурсанти попрацювали на славу. Зокрема, переможців у номінації «Мій край» — двоє: Віра Аннусова із селища Біловодськ Луганської області (вона досліджувала історію свого села у період Голодомору, збирала свідчення очевидців) та Мирослава Дидова із хмельницького села Галузинці (вона збирала свідчення остарбайтерів часів Другої світової у своєму селищі). «Ці роботи мають історичне значення, — каже Станіслав Кульчицький. — Я буду просити організаторів конкурсу, щоб їх передали в наш інститутський архів».
Серед історичних періодів і подій, які учасники конкурсу найчастіше обирали для досліджень, були роки Другої світової війни та окупації, еміграція часів Першої світової війни, Голодомор 1932–1933 рр., колективізація. Неабиякий інтерес у багатьох конкурсантів викликали постаті Ярослава Мудрого, Івана Мазепи, Павла Полуботка, Павла Скоропадського, Нестора Махна, Тараса Шевченка.
Переможців загалом 26 — вони отримали грошові премії (перша премія становить 10 тисяч гривень, друга — чотири, третя — дві тисячі). Ще 43 учасники отримали заохочувальні призи. А для усіх конкурсантів Петро Ющенко особисто провів екскурсію по експозиції Національної галереї «Українці у світі».
Автори проекту та члени журі переконані: такі пошукові конкурси сприятимуть самоідентифікації українців. «Є історія, яку вчать по книжках, але є історія неписана — це та, яка передається із покоління в покоління, «жива» історія духу, — каже заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч. — І всі ці роботи — це саме «жива» історія. А цей конкурс — справжня естафета пам’яті, єднання поколінь, у минулому, нинішньому і майбутньому».
Режисер монтажу проєкту "Реальна історія" Олег Сарело загинув на фронті. >>
Начальник Оленівської колонії Сергій Євсюков був успішно ліквідований у окупованому Донецьку вранці, 9 грудня. Невідомі заклали вибухівку до його джипа і підірвали. >>
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив дані, що з 24 лютого 2022 року загинуло 43 тисячі українських військових. >>
Здавалося б, якщо хто народився за понад 7 тисяч кілометрів від України після Другої світової війни, нехай і в родині емігрантів зі Львівщини >>
У ліцеї Терешківської громади Полтавського району є медичний кабінет, душ, тренажерна зала, фонтанчики з питною водою. >>
У перші дні війни російські війська підірвали мости і перекрили майже всі дороги, відрізавши Корюківську громаду Чернігівської області від України. >>